Рішення № 68160178, 31.07.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017р. Справа № 914/1232/17

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство», м.Городок Львівської області

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Городок Львівської області

про: стягнення боргу. Ціна 4799,85грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: Бабич Т.Б. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Комунального підприємства «Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство», м.Городок Львівської області до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Городок Львівської області про стягнення боргу. Ціна позову: 9799,85 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2017р. за даним позовом порушено провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.07.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 03.07.2017р. розгляд справи відкладено на 24.07.2017р.

В судовому засіданні 24.07.2017р. позивач подав заяву від 20.07.2017р. №324 (вх..№3177/17 від 24.07.2017р.) у якій позивач, в порядку ст.22 ГПК України, зменшує розмір позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості по основному боргу в розмірі 5000,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 3349,37 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 1159,66 грн. інфляційних втрат, 290,82 грн. 3% річних.

З підстав, викладених в ухвалі суду від 24.07.2017р. розгляд справи відкладено на 31.07.2017р.

24.07.2017р. за вх.№26270/17 позивачем подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

Позивач явку представника в судове засідання 31.07.2017р. забезпечив, позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимоги підтримав, просить суд стягнути з відповідача 3349,37 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 1159,66 грн. інфляційних втрат, 290,82 грн. 3% річних.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.06.2017 року та ухвал про відкладення розгляду справи від 03.07.2017 року та від 24.07.2017р. не виконав, відзиву на позов не подав, явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи за адресою вказаною у позовній заяві: АДРЕСА_1, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення.

Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявлені клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК Українивідповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обовязки сторін, серед яких, зокрема, право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обовязки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту передявлення до нього позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону (ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача та відзиву відповідача на позовну заяву, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між КП «Городоцьке ВКГ» (виконавець послуг) та ФОП ОСОБА_2 (абонент) укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення №1609 від 28.10.2016р.

Згідно умов вказаного Договору КП «Городоцьке ВКГ» надає ФОП ОСОБА_2 послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а ФОП ОСОБА_2 зобов'язувалось своєчасно оплачувати вартість отриманих послуг. (п.1.1 договору).

Відповідно до п.4.4 договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться Абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця до 25-го числа кожного місяця. Оплата за послуги може здійснюватись шляхом проведення передоплати.

Згідно п.4.6 договору рахунок на оплату послуг з водопостачання та водовідведення є одночасно актом приймання-передачі послуг.

Позивачем надано відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з березня 2016 по травень 2017р., в результаті чого виставлено відповідачу рахунки на оплату за період з березня 2016 по травень 2017р.

Відповідач у порушення умов Договору №1609 від 28.10.2016р. про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення належним чином не виконав своїх зобов»язання не оплатив вартість послуг в повному обсязі внаслідок чого допустив заборгованість, яка станом на дату подання позову становила 8349,37грн.

КП «Городоцьке ВКГ» зверталось до відповідача з претензіями щодо погашення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, однак заборгованість відповідач в добровільному порядку не погашає.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості по основному боргу в розмірі 5000,00 грн., та просить суд стягнути з відповідача 3349,37 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України позивач нарахував 1159,66 грн. інфляційних втрат, 290,82 грн. 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов»язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між КП «Городоцьке ВКГ» - виконавцем послуг та ФОП ОСОБА_2 - споживачем послуг (абонентом), укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення №1609 від 28.10.2016р.

Згідно умов вказаного Договору КП «Городоцьке ВКГ» надав ФОП ОСОБА_2 послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а ФОП ОСОБА_2 зобов»язувалось своєчасно оплачувати вартість отриманих послуг. (п.1.1 договору).

Позивачем надано відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з березня 2016 по травень 2017р., в результаті чого виставлено відповідачу рахунки на оплату за період з березня 2016 по травень 2017р., які у відповідності до п.4.6 договору є одночасно й актами приймання-передачі послуг.

Проте, Відповідач допустив заборгованість порушивши строки виконання умов договору в частині оплат і не погасив в повному обсязі заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача про стягнення 3349,37 грн. основного боргу за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення підставні, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, від дня предявлення вимоги.

Беручи до уваги, що Відповідно до п.4.4 договору оплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться Абонентом відповідно до діючих тарифів шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Виконавця до 25-го числа кожного місяця.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок 3% річних заявлених позивачем до стягнення та встановив, що за період: з 25.03.2016р. по 25.05.2017р. розмір 3% річних становить 290,82 грн. Відтак, вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 290,82 грн. підлягає до задоволення.

Також, суд здійснивши перерахунок інфляційних втрат заявлених позивачем до стягнення та встановив, що за період: з 25.03.2016р. по 25.05.2017р. розмір інфляційних втрат становить 1159,66 грн. Відтак, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1159,66 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підлягають до задоволення і до стягнення з відповідача підлягає 3349,37 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 1159,66 грн. інфляційних втрат, 290,82 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідач допустив заборгованість по неправомірне виконання умов договору, в добровільному порядку заборгованість не погасив, внаслідок чого своїми діями призвів до виникнення спору, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про доцільність покладення судового збору на відповідача у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 4-4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Городоцьке водопровідно-каналізаційне господарство, м.Городок Львівської області (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Комарнівська, 2, ідентифікаційний код 22344616) 3349,37 грн. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, 1159,66 грн. інфляційних втрат, 290,82 грн. 3% річних та 1600,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний рішення складено 07.08.2017р.

Суддя Кітаєва С.Б.