Ухвала суду № 68160019, 07.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.2017 Справа № 904/3957/17

За заявою: Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського Державного Аграрно - Економічного Університету про розстрочку виконання рішення суду від 31.05.2017 у справі № 904/3957/17:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Дніпропетровського Державного аграрно-економічного універсітету, м. Дніпро в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського Державного Аграрно - Економічного Університету, м. Верхньодніпровськ

про стягнення 105 361,69 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від стягувача: ОСОБА_1, довіреність № 007.1Др-20-0417 від 07.04.2017;

від боржника: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 у справі № 904/3957/17 позов задоволено повністю стягнуто з Дніпропетровського Державного Аграрно-Економічного Університету в особі Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського Державного Аграрно-Економічного Університету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" суму основного боргу в розмірі 102999,76 грн., пеню в розмірі 2133, 36 грн., 3% річних в розмірі 228, 57 грн. та судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 904/3957/17 18.07.2017 було видано наказ.

Через канцелярію суду від Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського Державного Аграрно - Економічного Університету 25.07.2017 надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду від 31.05.2017 у справі № 904/3957/17.

Дана заява обґрунтована тяжким фінансовим становищем, яке обумовленим зменшенням фінансування державою витрат коледжу на придбання природного газу, необхідністю забезпечення освітнього процесу та опалення гуртожитку коледжу.

Ухвалою суду від 28.07.2017 заяву про розстрочку виконання рішення суду було прийнято до розгляду та її розгляд призначено у засіданні 07.08.2017.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив суд про повне погашення відповідачем заборгованості а рішенням суду від 31.05.2017. На підтвердження даної обставини позивачем надано до суду копії відповідних оборотно-сальдових відомостей.

Відповідач (заявник) у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши подану заяву, та матеріали справи суд встановив.

Згідно ст. 115 ГПК України, рішення суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України та виконуються в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено право господарського суду за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

При цьому, застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди повинні мати на увазі таке.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо) (п.7.1.2).

Крім того, п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Сторона, яка подає заяву про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до ст. 33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень. Доказами у справі відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, належними доказами являються виписки з банківських установ про відсутність коштів на всіх його банківських рахунках, відомості про стан його майна, про стан дебіторської та кредиторської заборгованості, тощо, надання інших доказів про обставини, які б могли свідчити про неможливість виконання рішення суду, незважаючи на те, що такий обов'язок ГПК покладено на заявника.

Всупереч вимогам ст. 32 ГПК України, боржником не було надано жодних доказів, щодо свого складного матеріального становища, яке б ускладнювало або робило неможливим виконання даного судового рішення.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Таким чином, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик, означає покладання на підприємця тягара несприятливих наслідків такої діяльності.

В заяві про розстрочку виконання рішення, заявником не наведено обґрунтованих обставин, та не надано належних доказів у її підтвердження. Саме по собі складне фінансово-господарське становище підприємства не свідчить про те, що боржник не може виконати рішення суду.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за рішенням суду від 31.05.2017 у справі № 904/3957/17 була погашена у повному обсязі, що підтверджується листом Управління Державної казначейської служби України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської областівід 26.07.2017 № 03-13/409 про повне виконання наказу суду від 18.07.2017 та відповідними оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 187-188, 193-196).

З огляду на викладене, підстави для задоволення заяви Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського Державного Аграрно - Економічного Університету про розстрочку виконання рішення суду від 31.05.2017 у справі № 904/3957/17 відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського Державного Аграрно - Економічного Університету про розстрочку виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2017 у справі № 904/3957/17 відмовити.

Суддя ОСОБА_2