Рішення № 68159643, 07.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.08.2017 Справа № 904/6393/17

За позовом Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро

за участю у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення 37 973 грн. 14 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Річко І.В., дов. №23 від 16.05.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_1, ФОП;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 35 837 грн.05 коп., з яких: 30 052 грн. 43 коп. - заборгованість з орендної плати, 1 172 грн. 90 коп. - 3% річних, 3 365 грн. 87 коп. - інфляційні втрати, 1 245 грн. 85 коп. - пеня, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 27.01.2016р. № 06-ДКП/16 в редакції додаткової угоди від 22.07.2016р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Ухвалою господарського суду від 06.06.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.06.2017р.

20.06.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 19.06.2017р. № НА-33/813, відповідно до якої, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість розмірі 37 973 грн. 14 коп., з яких: 32 188 грн. 52 коп. - заборгованість з орендної плати, 1 172 грн. 90 коп. - 3% річних, 3 365 грн. 87 коп. - інфляційні втрати, 1 245 грн. 85 коп. - пеня, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 27.01.2016р. №06-ДКП/16.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, у судових засіданнях та відзиві на позов від 20.06.2017р. відповідач просив суд перерахувати заборгованості по орендній платі починаючи з 18.07.2016р. та скасувати нараховану позивачем пеню, посилаючись на те, що з моменту приймання в оренду спірного приміщення до 18.07.2016р. в орендованому приміщенні було відсутнє електропостачання. Як з'ясував відповідач відсутність електропостачання була пов'язана із тим, що попередній орендар не розірвав договір електропостачання із ДТЕК «Дніпрообленерго» про що ні орендодавець, ні балансоутримувач до підписання договору оренди відповідача не повідомили.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2017р. до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради; розгляд справи відкладено на 11.07.2017р.

Третя особа надала письмові пояснення від 11.07.2017р., в яких підтвердила факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної сплати орендної плати як орендодавцю, так і балансоутримувачу.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.07.2017р. до 01.08.2017р.

31.07.2017р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог від 31.07.2017р. № НА-33/995, відповідно до якої, у зв'язку із частковою оплатою відповідачем заборгованості з орендної плати 10.07.2017р., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість розмірі 23 148 грн. 05 коп., з яких: 19 659 грн. 50 коп. - заборгованість з орендної плати, 619 грн. 91 коп. - 3% річних, 1 909 грн. 76 коп. - інфляційні втрати, 958 грн. 88 коп. - пеня.

В судовому засіданні 01.08.2017р. відповідач надав до суду клопотання від 01.08.2017р. про долучення до матеріалів справи копій квитанцій про оплату вартості орендної плати на користь балансоутримувача та орендодавця, в якому, зокрема, зазначив, що згідно власного розрахунку ним сплачена вартість оренди за період з 18.07.2016р. по 05.06.2017р. в сумі 12 529 грн. 02 коп. плюс ПДВ 8 353 грн. 33 коп., а також орендна плата за червень 2017р. в сумі 2 169 грн. 87 коп.

У судове засідання 01.08.2017р. третя особа явку повноваженого представника не забезпечила.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений у попередньому судовому засіданні, про що свідчить підпис представника у повідомленні про перерву від 11.07.2017р.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2016р. між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 06-ДКП/16 (далі - договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно частина підземного переходу - (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 30,76 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 260979,0 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП «Дніпропетровський метрополітен» Дніпропетровської міської ради, для використання під розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється (п. 1.1. договору).

За умовами п. 10.1. договору цей договір діє: з 27 січня 2016р. до 13 січня 2019р. включно.

Згідно із п. 2.1. договору передача нерухомого комунального майна (об'єкт оренди) в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт оренди.

Відповідно до п. 2.2. договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за вартістю згідно з незалежною оцінкою, проведеною станом на 02.11.2015р. на підставі акта приймання-передачі об'єкта оренди, підписаного балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта оренди несе балансоутримувач (п. 2.4. договору).

За умовами п. 3.1. договору розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального нерухомого майна, встановлена згідно з Протоколом № 02/16 від 25.01.2016р. засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.

Пунктом 3.2. договору визначено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 4 020,94 грн. без ПДВ /базова за грудень місяць 2015 рік/. Нарахування ГІДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з січня місяця 2016 року. У платіжному дорученні обов'язково зазначити, номер договору оренди, дату укладення та назву орендаря.

Згідно із п. 3.6. договору кошти (орендна плата), які сплачує орендар після закінчення строку договору оренди до підписання акту приймання-передачі не є підставою вважати договір автоматично продовженим на новий термін.

Відповідно до п. 3.8. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п. 3.3 цього договору.

За умовами п. 5.1. та 5.2. договору орендар зобов'язаний: використовувати об'єкт оренди відповідно до його цільового призначення та умов цього договору; своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Згідно п. 7.1. та 7.2. договору орендодавець зобов'язаний: передати орендарю в оренду об'єкт оренди згідно з цим договором за актом приймання - передачі, який складається між балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем і підписується одночасно з цим договором; здійснювати контроль за своєчасним і повним надходженням платежів до міського бюджету за оренду нерухомого майна.

За змістом п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

Відповідно до рішення сесії Дніпровської міської ради від 15.02.2017р. № 73/18 «Про затвердження Статуту Комунального підприємства «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради у новій редакції у зв'язку зі зміною географічних назв», нову назву якого було зареєстровано відділом реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 13.03.2017 р. Комунальне підприємство «Дніпропетровський метрополітен» Дніпропетровської міської ради отримало нову назву - Комунальне підприємство «Дніпровський метрополітен» Дніпровської міської ради.

На виконання умов договору сторони підписали розрахунок орендної плати до договору (а.с. 20).

Актом приймання - передачі від 27.01.2016р. (а.с. 21), орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди: частина підземного переходу, загальною площею 30,76 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 260 979,0 грн., без ПДВ.

Відповідно до п. 3.4. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 2 010,47 грн. до загального фонду міського бюджету;

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 2 010,47 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди (п. 3.3. договору).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

22.07.2016р. сторони уклали додаткову угоду до договору (а.с. 22), в якій дійшли згоди пункт 3.3 розділу 3 орендна плата викласти у наступній редакції: « 3.3. За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 70 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету;

- 30 % від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди...». Зміни до договору оренди, внесені цією додатковою угодою набувають чинності з 20.04.2016 р. і діють на майбутнє.

Пунктом 3.5 договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата сплачується орендарем за весь час фактичною використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

На виконання умов п.п. 3.2, 3.5 договору позивачем щомісячно виставлялись до сплати відповідачу рахунки, які останній отримував особисто, про що свідчить відповідна відмітка на копіях рахунків, наданих позивачем до матеріалів справи (а.с. 89-118).

Позивач стверджує, що відповідач свої договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати балансоутримувачу - Комунальному підприємству «Дніпровський метрополітен» орендної плати за період з 27.01.2016р. по 31.05.2017р. виконав частково, сплативши позивачу грошові кошти у розмірі 2 918 грн. 43 коп., на підтвердження чого позивач надав копії платіжних доручень:

- № @2PL827945 від 08.09.2016р. на суму 907 грн. 96 коп. (а.с. 25);

- № @2PL515458 від 21.10.2016р. на суму 2 010 грн. 47 коп. (а.с. 25).

Крім того, відповідачем здійснене часткове погашення заборгованості з орендної плати під час судового розгляду даної справи, що підтверджується квитанцією № 0.0.802396053.1 від 10.07.2107р. на суму 12 529 грн. 02 коп.

У зв'язку із викладеним позивач зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість перед балансоутримувачем - Комунальним підприємством «Дніпровський метрополітен» в сумі 19 659 грн. 50 коп.

У пункті 9.2. договору сторони узгодили, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу за весь період існуючої заборгованості у співвідношенні, визначеному у п. 3.3 цього договору.

Відповідно до розрахунку позивача сума пені, нарахованої на підставі п. 9.2. договору за період з 16.11.2016р. по 15.05.2017р. за зобов'язаннями з жовтня 2016р. по березень 2017р. складає 958 грн. 88 коп.

Із посиланням на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача 3% річних в сумі 619 грн. 91 коп. за загальний період з 16.03.2016р. по 31.05.2017р. за зобов'язаннями з січня 2016р. по жовтень 2016р., та інфляційні втрати за період з квітня 2016р. по квітень 2017р. у розмірі 1 909 грн. 76 коп. за зобов'язаннями з січня 2016р. по жовтень 2016р.

Відповідачем у судовому засіданні 01.08.2017р. надані докази часткової сплати заборгованості з орендної плати в сумі 10 523 грн. 20 коп., а саме: копія квитанції № 0.0.818487547.1 від 31.07.2107р.

Інших доказів погашення заявленої позивачем заборгованості відповідачем на час розгляду справи сторонами до суду не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За вимогами ч.3 ст. 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який регулює спірні відносини, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. При цьому згідно ч.1 ст.19 цього Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідачем до матеріалів справи надані докази на підтвердження часткового погашення основної заборгованості в сумі 10 523 грн. 20 коп. після звернення позивача із даним позовом до суду, тому грошові зобов'язання відповідача на вказану суму в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14, з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене та перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, доданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2017р. № НА-33/995, судом встановлено, що позивачем не враховані умови п. 3.5 договору, та виконаний розрахунок 3% річних за зобов'язаннями з березня по серпень 2016р. починаючи з 16.03.2016р. У зв'язку із чим, згідно перерахунку, виконаного господарським судом, до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у загальній сумі 510 грн. 72 коп., в тому числі: за січень-лютий 2016р., з урахуванням часткової оплати, внесеної відповідачем у вересні та жовтні 2016р., в розмірі 62 грн. 53 коп. (47 грн. 41 коп. - з 16.03.2016р. по 07.09.2016р., 8 грн. 38 коп. - з 08.09.2016р. по 20.10.2016р., 6 грн. 74 коп. - з 21.10.2016р. по 31.05.2017р.); за березень 2016р. в сумі 96 грн. 34 коп. (з 16.04.2016р. по 31.05.2017р.); за квітень 2016р. - 92 грн. 44 коп. (з 16.05.2016р. по 31.05.2017р.); за травень 2016р. - 51 грн. 83 коп. (з 16.06.2016р. по 31.05.2017р.); за червень 2016р. - 55 грн. 41 коп. (з 16.07.2016р. по 31.05.2017р.); за липень 2016р. - 47 грн. 69 коп. (з 16.08.2016р. по 31.05.2017р.); за серпень 2016р. - 34 грн. 31 коп. (з 16.09.2016р. по 31.05.2017р.); за вересень 2016р. - 37 грн. 64 коп. (з 16.10.2016р. по 31.05.2017р.); за жовтень 2016р. - 32 грн. 53 коп. (з 16.11.2016р. по 31.05.2017р.). Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені, доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 31.07.2017р. № НА-33/995, встановлено, що він виконаний арифметично невірно. У зв'язку із чим, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, з урахуванням періодів та зобов'язань за якими нараховується пеня, визначених позивачем, до стягнення з відповідача підлягає пеня у загальній сумі 958 грн. 61 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 909 грн. 76 коп. господарський суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіряючи розрахунок інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем не враховані умови п. 3.5 договору, та виконаний розрахунок інфляційних за зобов'язаннями з березня по серпень 2016р. починаючи з квітня 2016р. Крім того, виконуючи нарахування за простроченими грошовими зобов'язаннями відповідача за вересень та жовтень 2016р. позивачем нараховувався індекс інфляції за кожний наступний місяць у заявленому періоді на суму боргу, що вже включала в себе інфляційне збільшення за попередній місяць. Однак, згідно перерахунку, здійсненого господарським судом, інфляційні втрати за простроченими зобов'язаннями відповідача з січня по жовтень 2016р., нараховані за період з квітня по серпень 2016р. та з листопада 2016р. по квітень 2017р. (межі визначені позивачем) складають більшу суму, ніж заявлено до стягнення позивачем. Проте, господарський суд позбавлений права виходити за межі зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань. Пред'явлення вимог у меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі.

За приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем із своєчасного внесення орендної плати, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 515 грн. 39 коп., з яких: 9 136 грн. 30 коп. заборгованості з орендної плати, 510 грн. 72 коп. 3% річних, 1 909 грн. 76 коп. інфляційних втрат та 958 грн. 61 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 523 грн. 20 коп. провадження у справі підлягає припиненню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Водночас, господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності у орендованому приміщенні електропостачання, що стало підставою для несплати вартості оренди з дати укладання договору по 18.07.2016р. (день розірвання договору електропостачання із попереднім орендарем), оскільки в акті приймання - передачі сторонами зазначено, що у прийнятому відповідачем в оренду приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 відсутнє енергопостачання. Вказаний акт приймання - передачі підписаний сторонами без жодних заперечень чи зауважень.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки позивачем під час судового розгляду справи подано заяву про зменшення позовних вимог та оскільки провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 523 грн. 20 коп. підлягає припиненню, за приписами п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1 068 грн. 38 коп. підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради (49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд. 8, код ЄДРПОУ 21927215) 9 136 грн. 30 коп. (дев'ять тисяч сто тридцять шість грн.. 30 коп.) заборгованості з орендної плати, 510 грн. 72 коп. (п'ятсот десять грн.. 72 коп.) 3% річних, 1 909 грн. 76 коп. (одну тисячу дев'ятсот дев'ять грн.. 76 коп.) інфляційних втрат, 958 грн. 61 коп. (дев'ятсот п'ятдесят вісім грн.. 61 коп.) пені, 527 грн. 00 коп. (п'ятсот двадцять сім 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 523 грн. 20 коп. припинити.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 07.08.2017