Рішення № 68159278, 03.08.2017, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/1058/17 Справа № 734/2034/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03 серпня 2017 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Іванюка Т.І.,

при секретарі Дідовець М.І.,

за участю прокурора Перець Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення,-

в с т а н о в и в:

керівник Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні звернувся до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення, у якому просить стягнути з Відповідача на користь Кіровоградської обласної лікарні кошти, втрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 3 637 грн. 10 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 14.04.2017 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016270130001035 закрито з нереабілітуючих підстав. Згідно листа Кіровоградської обласної лікарні потерпілий ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у торакальному хірургічному відділенні з 13.11.2016 року по 23.11.2016 року (10 ліжко-днів). За вказаний період лікувальним закладом було витрачено коштів на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 на загальну суму 3 637 грн. 10 коп.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності. Просить відмовити у позовних вимогах.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, подавши письмові заперечення проти позову.

У судовому засіданні були встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини:

ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 14.04.2017 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016270130001035 закрито з нереабілітуючих підстав. Як виходить із змісту даної ухвали ОСОБА_1 підозрювався в тому, що 11 листопада 2016 року о 19 годині 10 хвилин, в темну пору доби, він, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить ТОВ «Інтек Групп», рухався по автодорозі Київ-Чернігів-Н.Яриловичі в напрямку м. Києва. Проїжджаючи 76 кілометр + 800 метрів вказаної дороги в с. Гарбузин Козелецького району Чернігівській області, порушуючи вимоги правил дорожнього руху, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на її зміну, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення із задньою частиною напівпричепа самоскида марки «OVIBOS» реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходився в зчепленні з автомобілем ДАФ, належних ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4, який рухався попереду в попутному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ЗАЗ-Ланос», ОСОБА_2, згідно висновку судово-медичної експертизи № 31 від 26.02.2017, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки: перелому тіла грудини, садин на грудній клітці та обох кистях, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке кваліфікується за ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно довідки Кіровоградської обласної лікарні № 2239/01-16/06/15/04 від 04.05.2017 року, ОСОБА_2, з діагнозом закрита травма грудної клітини, перелом верхньої та середньої третини грудини, больовий синдром, знаходився на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласний лікарні у торакальному хірургічному відділенні з 13.11.2016 року по 23.11.2016 року, тобто 10 ліжко-днів. Вартість лікування по фактичним витратам склала без вартості медикаментів, придбаних за власні кошти, виходячи з вартості одного ліжко-дня у торакальному хірургічному відділенні за листопада 2016 року: 10л/дн. х 363, 71грн = 3 637 грн. 10 коп.

Заслухавши прокурора та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення підлягають задоволенню із наступних підстав:

За загальним правилом, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину (ст. 1206 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545 «Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

В цілому ж, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 № 11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Згідно з вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Як виходить із змісту довідки Кіровоградської обласної лікарні № 2239/01-16/06/15/04 від 04.05.2017 року, ОСОБА_2, з діагнозом закрита травма грудної клітини, перелом верхньої та середньої третини грудини, больовий синдром, знаходився на стаціонарному лікуванні в Кіровоградській обласний лікарні у торакальному хірургічному відділенні з 13.11.2016 року по 23.11.2016 року, тобто 10 ліжко-днів. Вартість лікування по фактичним витратам склала без вартості медикаментів, придбаних за власні кошти, виходячи з вартості одного ліжко-дня у торакальному хірургічному відділенні за листопада 2016 року: 10л/дн. х 363, 71грн = 3 637 грн. 10 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, в даному випадку, судовий збір має бути стягнений з відповідача у розмірі, передбаченому ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 1166, 1206, Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року, ст.ст. 10, 15, 60, 79, 88, 155, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. 297 ГК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кіровоградської обласної лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних із стаціонарним лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь Кіровоградської обласної лікарні кошти, втрачені на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 3 637 грн. 10 коп. (р/р35419001027932 в ГУДКСУ в Кіровоградській області, МФО 823016, код ЄДРПОУ 01994942).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) на користь держави судовий збір у сумі 640 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд.

Суддя: