Рішення № 68156965, 08.08.2017, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1213/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року м. Кілія

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Маслеников О.А.

розглянувши матеріали позовної заяви

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4

до

Кілійської міської ради

про

визнання права власності на спадщину та майно колгоспного двору

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_5, який на день смерті проживав в АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, яке складалось з 1/4 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. Вищевказаний житловий будинок відносився до колгоспних дворів, до складу якого входили ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - члени колгоспного двору. Право власності на зазначений житловий будинок було зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності. Житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 належав колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5. Частки членів колгоспного двору визначені не були. Тобто, оскільки в колгоспному дворі були зареєстровані та проживали чотири особи на 16.04.1991 року, то кожен з них мав право на 1/4частину майна колгоспного двору. Після смерті ОСОБА_5, належна йому 1/4 частина житлового будинку була успадкована ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в рівних частках, оскільки вони звернулись з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса та було заведено спадкову справу. ОСОБА_2 від своєї частки в спадковому майні відмовився. ОСОБА_4 спадщину не приймала. Тобто ОСОБА_1 став володіти 3/8 частинами житлового будинку ( 1/4частиною будинку як учасник колгоспного двору та 1/8 частиною згідно спадкування після смерті ОСОБА_5). ОСОБА_3 стала володіти 1/8 частиною житлового будинку згідно спадкування після смерті ОСОБА_5. Інші учасники колгоспного двору стали володіти по 1/4 частині житлового будинку як учасники колгоспного двору, однак отримати свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не мають можливості, оскільки відсутні належні правовстановлюючі документи на будинок, тому нотаріусом рекомендовано звернутись в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Оформити право власності на вищевказаний житловий будинок на теперішній час не має можливості, оскільки один член колгоспного двору помер.

В зв'язку з вищезазначеним позивачі просять:

- встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як учасникам колгоспного двору по 1/4 частині кожному.

- визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, на 3/8 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок загальною площею 42,0 кв. метра, житловою площею 23,6 кв. метра, літ. Б - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - навіс, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - убиральня, № 1-3;I - надвірні споруди, в тому числі на 1/8 частину в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року та на 1/4 частину як учасника колгоспного двору.

- визнати право власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_2, на 1/4 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок загальною площею 42,0 кв. метра, житловою площею 23,6 кв. метра, літ. Б - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - навіс, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - убиральня, № 1-3;I- надвірні споруди, як учасника колгоспного двору.

- визнати право власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3, на 1/8 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 42,0 кв. метра, житловою площею 23,6 кв. метра, літ. Б - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - навіс, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - убиральня, № 1-3;I- надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Представник позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надав заяви, згідно яких просив суд задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за їх відсутності.

Позивач ОСОБА_2 надав заяву, згідно якої просив суд задовольнити позовні вимоги та розглянути справу за його відсутності.

Третя особа, ОСОБА_4, надала заяву, згідно якої з позовними вимогами згодна та просила розглянути справу за її відсутності.

Представник відповідача, Кілійської міської ради, повідомлений про дату та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст. 74-76 ЦПК України, в судове засідання не з'явився надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

На підставі письмових заяв представника позивачів, позивача, третьої особи, представника відповідача, суд ухвалює рішення без фіксації ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм, що відповідає положенням ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву та надані докази, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_4 виданого в м. Кілія райвідділом ЗАГС Одеської області 29.01.1985 р., актовий запис № 47, свідоцтва про народження НОМЕР_5 виданого в м. Кілія райвідділом ЗАГС Одеської області 25.09.1987 р., актовий запис № 327, свідоцтва про народження НОМЕР_6 виданого Кілійським райвідділом ЗАГС Одеської області 31.09.1991 р., актовий запис № 178 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, зареєстрували шлюб 6 жовтня 2011 року у Виконавчому комітеті Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області, про що зроблено актовий запис за № 25. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище «ОСОБА_3».

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області № 502/3085/14-ц від 17.03.2015 р. шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 розірвано.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_8, виданого Кілійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 315, ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Згідно довідки Виконавчого комітету Кілійської міської ради № 15 від 26.05.2017 р., станом на 16.04.1991 р. двір за адресою: АДРЕСА_1 був колгоспним та до його складу входили: ОСОБА_5, 1962 р.н., ОСОБА_4, 1967 р.н., ОСОБА_2, 1985 р.н., ОСОБА_1, 1987 р.н.

З довідки КПКРР «Районне бюро технічної інвентаризації» № 308 від 22.06.2017 р., вбачається, що власником колгоспного двору є його голова ОСОБА_5, якому на підставі свідоцтва на право власності належить 1/1 частка будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок № 923 від 20.02.1991 р. виданого виконавчим комітетом Кілійської міської ради народних депутатів, весь житловий будинок з належними йому будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 на праві особистої власності.

Відповідно до технічного паспорту, складеного комунальним підприємством Кілійської районної ради «Районне бюро технічної інвентаризації» на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 Одеської області в цілому складається з: літ. А - житловий будинок загальною площею 42,0 кв. метра, житловою площею 23,6 кв. метра, літ. Б - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - навіс, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - убиральня, № 1-3;I - надвірні споруди.

Як вбачається з інформаційного листа від 02.12.2016 р. № 598/02-14/80/2016, приватний нотаріус Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є. на підставі звернення ОСОБА_1 щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 роз'яснив, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.

З інформаційного листа № 383/01-16 від 28.07.2017 р. наданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є., вбачається, що ним 25.07.2016 р. відкрито спадкову справу 80/2016 на ім'я ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 р. З заявою про прийняття спадщини звертались: син - ОСОБА_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3; донька - ОСОБА_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2. З заявою про відмову від спадщини звертався син - ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_4 та донька ОСОБА_9, що мешкає за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № НОМЕР_9 від 28.07.2017 р. наданої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є., після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 р., заводилась спадкова справа № 80/2016 від 25.07.2016 р.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Української РСР «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Норма, що передбачала можливість членів сім'ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство, мати у власності, зокрема, жилі будинки і господарські споруди, також містилася у ст. 8 Закону СРСР «Про власність в СРСР» 1990 року.

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно п.5 ч. 2 ст. 234, ст. 256 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивачів, щодо встановлення факту належності житлового будинку на праві спільної власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як членам колишнього колгоспного двору, оскільки правовстановлюючий документ на даний будинок відсутній і вказані особи дійсно входили до складу відповідного колгоспного двору.

Стосовно заявлених позивачами вимог про визнання права власності в порядку спадкування, суд виходить з наступного:

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.4.15 розділу 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5 видача свідоцтва про права на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Згідно п. 4.18 розділу 4 Порядку якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання а судовому порядку.

Судом встановлено, що позивачі, у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року прийняли спадщину, позбавлені можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв'язку з чим їх право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11, 60, 209, 212-215, 256 ЦПК, ст. ст. 1261, 1268 ЦК України, ст. 16 ЦК України, ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як учасникам колгоспного двору по 1/4 частині кожному.

Визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНН НОМЕР_1, на 3/8 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок загальною площею 42,0 кв. метра, житловою площею 23,6 кв. метра, літ. Б - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - навіс, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - убиральня, № 1-3;I - надвірні споруди, в тому числі на 1/8 частину в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року та на 1/4 частину як учасника колгоспного двору.

Визнати право власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНН НОМЕР_2, на 1/4 частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок загальною площею 42,0 кв. метра, житловою площею 23,6 кв. метра, літ. Б - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - навіс, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - убиральня, № 1-3;I- надвірні споруди, як учасника колгоспного двору.

Визнати право власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_3, на 1/8 частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 42,0 кв. метра, житловою площею 23,6 кв. метра, літ. Б - літня кухня, літ. В - баня, літ. Г - навіс, літ. Д - сарай, літ. Е - сарай, літ. Ж - убиральня, № 1-3;I- надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников