Ухвала суду № 68155256, 26.07.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25788/17

Провадження № 1-кс/761/16242/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Денисової О.О.,підозрюваної ОСОБА_1, захисника Корюкіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 100 000 001 44, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Звенигородка Черкаської області, громадянка України, з середньою освітою, яка офіційно не працевлаштована, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, засуджувалася у 2011 році Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307 КК України до п'яти років позбавлення волі, звільнена 30.04.2014 умовно-достроково, не відбута частина покарання 1 рік 6 місяців;

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва 24.07.2017 звернувся старший слідчий СУ ГУ НП у Київській області Мельниченко О.О. з погодженим з прокурором відділу прокуратури Київської області Денисовою О.О. клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_1

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 31.05.2017 повідомлено про підозру за декількома епізодами злочинних дій, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, вказане кримінальне правопорушення вчинене за таких обставин.

У період з березня по 30 травня 2017 року ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 створили стійке об'єднання для забезпечення особистого збагачення шляхом придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичного засобу «метадон».

Відповідно до попередньо розробленого злочинного плану організована группа налагодила постачання та збут наркозалежним у м. Василькові Київської області наркотичного засобу «метадон»

ОСОБА_1 здійснювала контроль за збутом наркотичного засобу, визначала необхідність його доставки та об'єми для збуту.

Таким чином, ОСОБА_1 в складі організованої групи здійснювала незаконний збут наркотичного засобу.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2017 щодо підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 28.07.2017.

Постановою заступника прокурора Київської області від 19.07.2017 строк досудового розслідування продовжений до чотирьох місяців, тобто до 30.09.2017.

На переконання слідчого, раніше встановлені ризики можливого переховування підозрюваної від органу досудового слідства або суду, знищення або спотворення речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, вчинення тиску на свідків, продовження цієї ж злочинної діяльності або вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися.

З огляду на неможливість завершення розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваної під вартою, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою у межах строку досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки, на їх думку, належну процесуальну поведінку може забезпечити менш суворий запобіжний захід, зокрема, домашній арешт.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок під час розгляду клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини , «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_1ознак кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2017 ризиком неналежної процесуальної поведінки підозрюваної визнана можливість переховування останньої від органів досудового розслідування та суду, приховування або спотворення речей, що мають значення для кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності.

Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваної під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останньої, слідчий суддя відмічає, що ризиком, у даному випадку, слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Характер інкримінованого підозрюваній злочину, дані про її репутацію свідчать про наявність достатніх підстав для негативної оцінки моральних якостей ОСОБА_1, що підтверджує ймовірність свідомої непроцесуальної поведінки останньої.

Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також вагомим є ризик, що ОСОБА_1, перебуваючи на свободі, може сховати або спотворити речі, що мають значення для кримінального провадження, оскільки на цей час органом досудового розслідування проведений не повний обсяг слідчих дій, спрямованих на відшукання та вилучення речових доказів, документів тощо.

Крім того, враховуючи характер інкримінованих діянь, які вчинені з корисливих мотивів, факт того, що підозрювана не працевлаштована, офіційного та стабільного джерела доходів не має, раніше була засуджена за вчинення аналогічного злочину, не виключено, що здійснення злочинної діяльності було основним способом заробітку, отже ризик того, що ОСОБА_1може продовжити злочинну діяльність є реально існуючим.

Враховуючи встановлену роль ОСОБА_1 у вчиненні злочинної діяльності іншими підозрюваними, слідчий суддя не виключає, що остання може здійснювати на них незаконний вплив з метою перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики позапроцесуальної поведінки ОСОБА_1

Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.

Як випливає з клопотання та доводів прокурора, у подальшому необхідно отримати висновки призначених експертиз, змінити раніше оголошену підозру, ознайомити підозрюваних та її захисників з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.

Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.

Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування.

Приймаючи до уваги, що постановою заступника прокурора Київської області від 19.07.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 30.09.2017, саме в цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваної під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя визначає розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК розмір застави визначається в залежності від ступеню тяжкості вчиненого злочину.

Інкримінований ОСОБА_1 злочин віднесений до особливо тяжких, тому, на переконання слідчого судді, належну процесуальну поведінку підозрюваної може забезпечити лише застава у її максимальному розмірі, прямо передбаченому законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Київській області Мельниченка О.О. задовольнити.

Продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_1 під вартою по 24 вересня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480 000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві(код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУ НП у Київській області, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч