Ухвала суду № 68154563, 04.08.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44414/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Войтинській Н.І., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Козуба О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Портного А.А. про арешт майна

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Портний А.А. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим із прокурором, про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015100100004165, зареєстрованому 09.04.2015 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В даному кримінальному провадженні 06.07.2017 повідомлено про підозру ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Згідно висунутої підозри, ОСОБА_2 являючись генеральним директором ТОВ «Техноторг-Дон» разом з ОСОБА_3, який являється генеральним директором ТОВ «ДПЗКУ-МТС», в кінці травня 2012 року підписали умови співпраці з ВАТ «Мінський автомобільний завод» - управляюча компанія холдингу «БЕЛАВТОМАЗ», відповідно до якої ВАТ «МАЗ» виготовляє спеціальні автомобілі МАЗ та причепи МАЗ для перевезення зерна, а ТОВ «ДПЗКУ-МТС» забезпечує закупку до 1000 шт. таких автомобілів та до 1000 шт. таких причепів.

З метою реалізації даної програми між ВАТ «МАЗ» та ТОВ «Техноторг-Дон» в особі ОСОБА_2 був укладений дилерський договорів та контракт №6276/158-08-12 від 06.09.2012 відповідно до якого здійснювалася поставка вказаної техніки екологічного стандарту Євро-2 для подальшої передачі її через лізингову програму ТОВ «ДПЗКУ-МТС» та зважаючи на те, що з 01.01.2013 на території України буде діяти екологічний стандарт Євро-3 між ВАТ «МАЗ» та ТОВ «Техноторг-Дон» в особі ОСОБА_2 був укладений новий контракт№178/158-08-13 від 23.01.2013 відповідно до якого почала здійснюватися поставка автомобілів екологічного стандарту Євро-3 МАЗ-6501А8-(325-000) та причепів МАЗ-856103-(010) на територію України за, яку ТОВ «Техноторг-Дон» розрахувався в повному обсязі.

В подальшому 07.05.2013 ОСОБА_2, діючи за попередньо змовою групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 переслідуючи мотиви протиправного збагачення за рахунок вчинення шахрайських дій, прибув в Республіку Білорусь за адресою: м. Мінськ, вул. Соціалістична, 2, де зловживаючи довірою представників ВАТ «МАЗ», ОСОБА_2 вказав, що в них виникли проблеми з ТОВ «Техноторг-Дон», і вони не можуть продовжувати здійснювати закупку техніки по контракту №178/158-08-13 і з метою продовження умов даного контракту потрібно ввести нове товариство, яким для гарантування умов виконання даного контракту буде володіти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при цьому назву товариства не вказав, та зазначив, що відомості будуть надані додатково.

В середині квітня 2013 року на ВАТ «Мінський автомобільний завод» - управляюча компанія холдингу «БЕЛАВТОМАЗ» з електронної пошти ТОВ «ДПЗКУ-МТС» надійшли документи ТОВ «Рант», для реалізації вже існуючого вказаного вище контракту з ТОВ «Техноторг-Дон». В результаті чого представниками заводу був розроблений дилерський договір №158/6/51145-13 від 20.05.2013, який з боку ВАТ «МАЗ» підписав перший заступник комерційного директора ОСОБА_5 та розроблений контракт №2418/158-08-13 від 23.05.2013.

23.05.2013 з метою підписання дилерського договору №158/6/51145-13 від 20.05.2013 та контракту №2418/158-08-13 від 23.05.2013, заступник комерційного директора ВАТ «МАЗ» ОСОБА_5 виїхав до України за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, 143-А де знаходилося офісне приміщення ТОВ «ДПЗКУ-МТС» з метою підписання дилерського договору, який попередньо був узгоджений через електронні засоби зв'язку та контракту, де в офісному приміщенні ТОВ «ДПЗКУ-МТС» його зустрів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та між ВАТ «МАЗ» в особі ОСОБА_5 та ТОВ «РАНТ» в особі ОСОБА_4 був підписаний дилерський договір №158/6/51145-13 та на виконання дилерського договору №158/6/51145-13 був укладений та підписаний контракт №2418/158-08-13 відповідно до якого ВАТ «Мінський автомобільний завод» - управляюча компанія холдингу «БЕЛАВТОМАЗ» (Республіка Білорусь) - продавець та ТОВ «РАНТ» (Україна) - покупець, предметом якого було виготовлення та передача у власність покупця автомобілів МАЗ-6501А8-(325-000) в кількості 1000 шт. та причепів МАЗ-856103-(010) в кількості 1000 шт. Загальна вартість продукції, що мала поставлятися за вказаним контрактом склала 100 200 000 доларів США. У свою чергу покупець, відповідно до п 2.4. контракту повинен був провести оплату товару на протязі 180 календарних днів з дня відвантаження кожної його одиниці, а також, відповідно до п. 2.5., з метою належного виконання своїх зобов'язань надати безвідкличну банківську гарантію на вартість готової до відвантаження автотехніки строком дії до 200 календарних днів від дати відвантаження останньої одиниці товару.

Відповідно до додатку №2 вказаного контракту був затверджений графік постачання товару, який підписаний ОСОБА_5 та ОСОБА_4

Однак, під час підписання даного контракту ОСОБА_3 наполягав на тому, щоб перша поставка авто техніки була поставлена без надання банківської гарантії з метою того, щоб дану техніку передати у заставу банку для надання банківської гарантії. Однак всупереч умовам даного контракту ОСОБА_2 діючи спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, маючи намір на заволодіння майном ВАТ «Мінський автомобільний завод» - управляючої компанії холдингу «БЕЛАВТОМАЗ» шляхом зловживання довірою, не надаючи безвідкличну банківську гарантію обіцяючи її надання після поставлення першої партії техніки, яка слугуватиме заставою для банківської гарантії, вмовили ВАТ «МАЗ» здійснити поставку автомобілів МАЗ-6501А8-(325-000) в кількості 70 шт. та причепів МАЗ-856103-(010) в кількості 70 шт., яка відбулася 26.06.2013. З метою щоб вказана поставка автотехніки відбулася була укладена додаткова угода №1 в якій зазначено місце складання м. Мінськ та вказана дата складання 17.06.2013, яка була підписана ОСОБА_4 та скріплена печаткою ТОВ «РАНТ», відповідно до якої покупець з метою належного виконання своїх обов'язків по контракту протягом 15 днів з дати поставки, надає безвідкличну банківську гарантію на вартість відвантаженої техніки строком дії до 200 календарних днів, яка в подальшому була підписана першим заступником комерційного директора ВАТ «МАЗ» ОСОБА_5 та скріплена печаткою ВАТ «МАЗ».

10.07.2013 представниками ВАТ «МАЗ», організовані переговори між ТОВ «Техноторг-Дон», ТОВ «Рант» і ВАТ «МАЗ», які відбулися в Україні за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 143-А в офісному приміщенні ТОВ «ДПЗКУ-МТС». З боку ВАТ «МАЗ» були присутні генеральний директор ОСОБА_6; комерційний директор ОСОБА_7; перший заступник комерційного директора ОСОБА_5, від ТОВ «Техноторг-Дон» був присутній генеральний директор ОСОБА_2, від ТОВ «Рант» був присутній директор ОСОБА_4 Під час переговорів обговорювалося питання щодо реалізації контракту №178/158-08-13 від 23.01.2013 з ТОВ «Техноторг-Дон» та контракту №2418/158-03-13 від 23.05.2013 з ТОВ «Рант» оскільки відповідно до положення №2 до контракту з ТОВ «Техноторг-Дон» необхідно було здійснити закупку до 01.06.2013 375 одиниць автопоїздів, а фактично по контракту з ТОВ «Техноторг-Дон» здійснено закупку 155 автопоїздів та по контракту з ТОВ «Рант» здійснено закупку 70 автопоїздів. Під час переговорів директор ТОВ «Рант» ОСОБА_4 та директор ТОВ «Техноторг-Дон» ОСОБА_2 маючи злочинні наміри у заволодінні майном ВАТ «МАЗ» гарантували закупку до 01.09.2013 350 зерновозів з наданням банківської гарантії, при цьому не збиралися дотримуватися умов укладеного контракту та мали наміри на заволодіння поставленої техніки.

Продовжуючи свої злочинні дії та переконуючи представників ВАТ «МАЗ», що здійснять повний розрахунок за поставлену техніку і нададуть безвідкличну банківську гарантію, вмовили ВАТ «МАЗ» здійснити поставку автомобілів МАЗ-6501А8-(325-000) в кількості 50 шт. та причепів МАЗ-856103-(010) в кількості 50 шт., яка відбулася 29.07.2013, про що в Республіці Білорусь м. Мінськ, 28.06.2013 було складено додаткову угоду №2 відповідно до якої покупець з метою належного виконання своїх обов'язків по контракту, надає безвідкличну банківську гарантію на вартість відвантаженої техніки строком дії до 200 календарних днів, яка підписана директором ТОВ «Рант» ОСОБА_4 та першим заступником комерційного директора ВАТ «МАЗ» ОСОБА_5

Продовжуючи свої злочинні наміри у заволодіння майном ВАТ «МАЗ» не надаючи за умовами контракту безвідкличної банківської гарантії, надали гарантійний лист №17/07-01 від 17.07.2013 підписаний генеральним директором ТОВ «Техноторг-Дон» ОСОБА_2 та директором ТОВ «РАНТ» ОСОБА_4 про те, що банківська гарантія буде надана до 01.08.2013, при цьому намірів подавати безвідкличну гарантію не було, а лист наданий з метою недопущення розірвання контракту та здійснення поставлення товару, таким чином переконали ВАТ «МАЗ» здійснити ще одну поставку автомобілів МАЗ-6501А8-(325-000) в кількості 30 шт. та причепи МАЗ-856103-(010) в кількості 30 шт., яка відбулася 18.07.2013 про що в Республіці Білорусь м. Мінськ, 16.07.2013 було складено додаткову угоду №3 відповідно до якої покупець з метою належного виконання своїх обов'язків по контракту, надає безвідкличну банківську гарантію на вартість відвантаженої техніки строком дії до 200 календарних днів, яка підписана директором ТОВ «Рант» ОСОБА_4 та першим заступником комерційного директора ВАТ «МАЗ» ОСОБА_5

Продовжуючи свою злочинну діяльність щодо отримання поставок техніки з ВАТ «МАЗ» 29.07.2013 та 31.07.2013 у Республіці Білорусь м. Мінськ були укладені додаткові угоди №4 та №5 до контракту №2418/158-08-13, відповідно до яких ВАТ «МАЗ» готовий поставити 120 автомобілів МАЗ -6501А8 та 120 причепів МАЗ - 856103, які були підписані директором ТОВ «Рант» ОСОБА_4, але зважаючи на те, що банківська гарантія не була надана на 01.08.2013 згідно гарантійного листа, авто техніка не була поставлена на ТОВ «Рант».

З метою приховання своєї злочинної діяльності та надаючи своїм діям законного вигляду в період з 10.04.2014 по 21.01.2015 було перераховано 6 100 000,00 грн. на користь ВАТ «МАЗ» за умовами контракту №2418/158-03-13 від 23.05.2013 з ТОВ «Рант».

В результаті шахрайських дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ВАТ «МАЗ» 26.06.2013, 18.07.2013 та 29.07.2013 поставив відповідно до контракту автомобілі МАЗ-6501А8-(325-000) в кількості 150 шт. та причепи МАЗ-856103-(010) в кількості 150 шт., загальною вартістю 15 030 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на вказані вище дати поставки складає 120 134 790,00 грн., які були поставлені на баланс ТОВ «РАНТ» та зареєстроване право власності за вказаним товариством.

В подальшому ОСОБА_2 за попередньо змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розпорядилися поставленою авто технікою на ТОВ «Рант» на власний розсуд в зв'язку з чим спричинили збитки ВАТ «МАЗ» на суму 137 700 000,00 грн.

Слідчий зазначає, що необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що вчиненим ним злочином завдано збитки ВАТ «Мінський автомобільний завод» - управляюча компанія холдингу «БЕЛАВТОМАЗ» на суму 137 700 000,00 грн. та потерпілою стороною ВАТ «МАЗ» заявлено цивільний позов у рамках даного кримінального провадження, крім того санкція статті 190 частини 4 КК України передбачає конфіскацію майна.

Таким чином, з метою забезпечення відшкодування завданої шкоди внаслідок кримінального правопорушення та виду покарання у вигляді конфіскації майна у слідства виникла необхідність в накладені арешту на кошти, розміщені на рахунках ТОВ «Техноторг-Дон» ЄДРПОУ 31764816, юридична адреса: Миколаївська обл., місто Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1.

Заслухавши пояснення прокурора в обґрунтування доводів і вимог клопотання, вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015100100004165, зареєстрованому 09.04.2015 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В даному кримінальному провадженні 06.07.2017 повідомлено про підозру ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Водночас, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчим належним чином не обґрунтовано можливість накладення арешту на майно юридичної особи з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного, тоді як відносно самої юридичної особи ТОВ «Техноторг-Дон» провадження не здійснюється, тому слідчий суддя вважає відсутніми накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна.

Як визначено ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті (арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Слідчим не обґрунтовано правових підстав накладення арешту на майно ТОВ «Техноторг-Дон» з метою забезпечення відшкодування шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ТОВ «Техноторг-Дон», оскільки вказана юридична особа не є підозрюваним, обвинуваченим, юридичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, та не є юридичною особою, щодо здійснюється провадження, тому слідчий суддя вважає відсутніми підстави накладення арешту з метою забезпечення відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди.

Крім того, як вбачається з заяви про вчинення злочину, рішенням економічного суду м. Мінська від 03.11.2014 було задоволено в повному обсязі позов прокуратури Заводського району м. Мінська в інтересах ВАТ «МАЗ» КХК «БЕЛАВТОМАЗ» та стягнуто з ТОВ «РАНТ» на користь ВАТ «МАЗ» КХК «БЕЛАВТОМАЗ» суму боргу за поставлену автотехніку за договором №2418/158-08-13 та суму пені за прострочку виконання зобов'язання.

Таким чином, оскільки на даний час слідчим не доведено наявності зазначених в клопотанні підстав для арешту майна, в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 167, 170, 172,173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотаннястаршого слідчого в ОВС ГСУ НП України Портного А.А. про накладення арешту на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ТОВ «Техноторг-Дон» ЄДРПОУ 31764816, юридична адреса: Миколаївська обл., місто Миколаїв, проспект Героїв України, буд. 113/1, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А. Білоцерківець