Постанова № 68152369, 07.08.2017, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4505/17

Провадження № 2-а/552/192/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 серпня 2017 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.

при секретарі Кондра Ю.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Барабаш Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 18 липня 2017 року звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію.

Посилалася на те, що 11 травня 2017 року у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_4 та втратою годувальника звернулася до відповідача з заявою та відповідним пакетом документів про призначення їй пенсії згідно зі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з наявністю малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, але 12 червня 2017 року рішенням Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в призначенні пенсії було відмовлено.

З таким рішенням відповідача не погоджується.

Просила суд визнати рішення відповідача протиправним та скасувати його, зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати до страхового стажу годувальника період його роботи на Сімферопольському заводі «Ремпобуттехніка» та призначити пенсію.

В судовому засіданні позивач повністю підтримала подану до суду заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнавала.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 10 липня 1991 року знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.

Також встановлено, що позивач ОСОБА_1 має малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої є ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Позивач ОСОБА_1 11 травня 2017 року звернулася до відповідача Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою встановленої форми та відповідним пакетом документів про призначення пенсії дитині ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Полтавського об'єднаного Пенсійного фонду України Полтавської області № 32 від 12 червня 2017 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника за відсутністю у годувальника необхідного страхового стажу.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності для осіб від 56 років до досягнення особою 59 років включно складає 14 років.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Як встановлено судом та не оспорюється відповідачем, на ім'я годувальника ОСОБА_4 наявна трудова книжка з відповідними в ній записами про наявність трудового стажу.

В тому числі наявними в трудовій книжці, виданій на ім'я ОСОБА_4, записами повністю підтверджено період роботи останнього з 18 лютого 1980 року (наказ № 16-к від 18 лютого 1980 року) по 09 січня 1996 року (наказ від 09 січня 1996 року) на Сімферопольському заводі «Ремпобуттехніка».

Факт перебування ОСОБА_4 в трудових відносинах з Сімферопольським заводом «Ремпобуттехніка» в зазначений період часу також підтверджено іншими наданими позивачем відповідачу документами в їх сукупності, зокрема, ордером на жиле приміщення від 15 травня 1992 року, довідками про заробітну плату, довідкою про медичне освідування від 01 серпня 1985 року № 2314, а також довідками, виданими юридичною особою, яка не є зареєстрованою в Україні у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання відповідача на не підтвердження позивачем відповідного трудового стажу, при цьому вимога відповідача про надання уточнюючих довідок не ґрунтується на нормах закону.

Посилання відповідача на ту обставину, що відповідні записи в трудовій книжці не прийняті до уваги у зв'язку з неналежним веденням самої трудової книжки не заслуговує на увагу.

Як встановлено судом, трудова книжка на ім'я ОСОБА_7 була видана 17 серпня 1976 року.

Постанова Кабінету Міністрів України N 301 «Про трудові книжки працівників», на яку посилається відповідач в прийнятому рішенні про відмову в призначенні пенсії, прийнята 27 квітня 1993 року.

До вступу в чинність постанови Кабінету Міністрів України N 301 «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 року діяла постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 16 листопада 1973 р. N 529 "Про трудові книжки робітників і службовців" (ЗП УРСР, 1973 р., N 11, ст. 88).

Зазначеними нормативними актами передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відтак, право позивача ОСОБА_1 на отримання пенсії по втраті годувальника, не може ставитися в залежність від дій інших осіб в частині неналежного заповнення трудової книжки.

Окрім того, відповідно до п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх поданих позивачем ОСОБА_1 документів, дає всі підстави вважати про наявність у померлого ОСОБА_4 страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість посилання відповідача на не підтвердження позивачем відповідного страхового стажу годувальника.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню та вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 12 червня 2017 року № 32 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника. З метою захисту прав позивача необхідно зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати до страхового стажу годувальника період роботи на Сімферопольському заводі «Ремпобуттехніка» з 18 лютого 1980 року по 09 січня 1996 року та зобов'язати призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, з 11 травня 2017 року та провести відповідні виплати.

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А НО В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 12 червня 2017 року № 32 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати до страхового стажу годувальника період роботи на Сімферопольському заводі «Ремпобуттехніка» з 18 лютого 1980 року по 09 січня 1996 року та призначити ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, з 11 травня 2017 року та провести відповідні виплати.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий / підпис / Н.Л.Яковенко

Суддя Н.Л.Яковенко

07.08.2017