Ухвала суду № 68152362, 03.08.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/8609/16-ц Головуючий у І інстанції Карабаза Н.Ф.Провадження № 22-ц/780/3965/17 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О. В.Категорія 58 03.08.2017

УХВАЛА

Іменем України

03 серпня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Кампа», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_2, ОСОБА_34, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Калинушки Оксани Олексіївни, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Шурпінова Василя Івановича, приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Веселовської Анни Едуардівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Домашенко Максима Миколайовича, Головного територіального управління юстиції в Київській області, виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа ОСОБА_39, про визнання недійсними договорів міни, свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, договорів відчуження квартир та нежитлових приміщень, договорів іпотеки, скасування державної реєстрації права власності та приведення сторін до первісного стану, -

встановила:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває вказана справа.

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, розташовані в багатоквартирному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, до розгляду даної справи по суті.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2017 року заяву ОСОБА_3 задоволено.

Накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, розташовані в багатоквартирному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1, а саме: квартири №№3,6,8,9,10,11,12,13,15,17,19,23,24,26,27,31,35,39,40,42,43,50,51,53,59,60,61, 63,64,65,65,66,67,68,69,71,72,73,74,75,76,79,80,82,85,89,90,92,95,100,101,105,108,109,112, 113,116,119,120,122,123,124,125,128,130,133,138,144,146,152,154,160,162,167,168,169,175, 176,177,184,185,186, 192,193, 194,200, 203, 204;

нежитлові приміщення

№ №200,203,204, 206,207,208,209,210,211 212,213,214.

Не погодившись з ухвалою суду, відповідач ОСОБА_2 подалаапеляційну скаргу, в якій просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2017 року з підстав порушення судом норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач не пред»являє матеріальної вимоги на арештоване майно, відповідно, вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними із позовними вимогами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, в зв'язку із чим необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, розташовані в багатоквартирному житловому будинку за адресою АДРЕСА_1.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2, ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову„ розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані порушенням його прав як засновника і члена обслуговуючого кооперативу «ЖБК Кампа» шляхом формування пайового фонду кооперативу без його участі і зводяться до визнання недійсними: договорів міни паю на об»єкти нерухомості; свідоцтв про право власності на нерухоме майно; договорів купівлі-продажу квартир та нежитлових приміщень; договорів іпотеки. Також позивач просить застосувати реституцію та повернути сторони оспорюваних договорів до первісного стану ( а.с.1-27, т.1).

Як видно із наведеного, позивач, не будучи стороною оспорюваних договорів, не пред»являє жодної матеріальної вимоги на спірні об»єкти нерухомості.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо задоволення заяви про забезпечення цього позову шляхом накладення арешту на об»єкти нерухомості, оскільки такий спосіб забезпечення позову не є співмірним заявленим позовним вимогам і суд не зазначив, яким чином не накладенням арешту на об»єкти нерухомості утруднить та не зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

При цьому колегія суддів виходить з того, що у випадку задоволення судовим рішення позовним вимог про визнання недійсними правовстановлюючих документів, договорів міни, купівлі - продажу, іпотеки, таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки його виконання полягає у визнанні недійсними вказаних договорів та свідоцтв.

За таких обставин апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заяви про забезпечення позову.

Оскаржуване судове рішення не містить обґрунтувань щодо можливих порушень прав заявника, а також обґрунтувань застосування саме такого виду забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки позивач на виконання вимог ч.2 ст. 152 ЦПК України не обґрунтував необхідність накладення арешту на спірне майно та не зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 24 травня 2017 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді :