Постанова № 68150131, 03.08.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 р. Справа № 591/6579/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08.06.2017р. по справі № 591/6579/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1), звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Сумське ОУПФУ Сумської області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1) визнати протиправним рішення № 12123 від 22.12.2016 року Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову у призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

2) зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з часу звернення про призначення пенсії, а саме з 14.12.2016 р. на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;

3) стягнути із Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області понесені позивачем судові витрати.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 08.06.2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим просить вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 03.08.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся 02 березня 2016 року до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", надавши відповідні документи, зокрема, трудову книжку та довідку від 10.12.2015 року № 10 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видану ТОВ «Недригайлів Райагробуд».

Листом Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області № 11646/04-17 від 13.10.2016 року позивача повідомлено, що рішенням відповідача, датованим 07.10.2016 року, йому відмовлено в задоволенні заяви щодо призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 6).

З пояснень позивача вбачається, що 14 грудня 2016 року він звернувся до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області за отриманням копії вищевказаного рішення, де йому повідомили, що для цього він повинен написати повторну заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, що позивачем і було зроблено.

Рішенням Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду Сумської області від 22.12.2016 року № 12123 позивачу відмовлено в задоволенні його заяви з тих підстав, що надана позивачем довідка від 08.06.2016 року № 5 про підтвердження наявного трудового стажу не містить характеру виконуваних робіт, та зазначена у ній посада «муляр» не відповідає посаді відповідно до розділу ХХVІІ Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ від 11.03.1994 року № 162 - «муляри, які постійно працюють у бригадах мулярів і у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад». Крім того, в рішенні відповідача зазначається, що при перевірці достовірності видачі вказаних відомостей відсутні первинні документи на підтвердження того, що позивач працював муляром саме у складі бригади мулярів і у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад (а.с.111).

Не погоджуючись з такими діями відповідача та прийнятим рішенням від 22.12.2016 р., ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів про те, що у нього виникло право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою Постановою КМУ від 11.03.1994 р. № 162, оскільки Списком передбачено посаду «мулярів, які постійно працюють у бригадах мулярів і у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад», але даний факт не підтверджується наданим суду доказами. Позивач не довів, що відмова відповідача у призначенні йому пенсії на пільгових умовах була неправомірною, оскільки, як встановлено судом, первинних документів на підтвердження наявного трудового стажу саме на посаді, передбаченій Списком № 2, позивачем при зверненні до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду Сумської області із заявою про призначення пенсії не надавалося, і такі документи відсутні також в матеріалах справи.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. У період з 01.04.2015 р. по 31.03.2016 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається чоловікам при наявності загального стажу роботи не менше 25 років 6 місяців. Працівникам, які не мають необхідного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються чоловікам із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За правилами частини 1 статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до розділу XXVІІ Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженою Постановою КМУ від 11.03.1994 р. № 162, передбачено посаду «мулярів, які постійно працюють у бригадах мулярів і у спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад».

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 1976 року згідно з наказом про зарахування № 26-К від 14.09.1976 р., позивач почав навчатись на денній формі навчання в Сумському професійно-технічному училищі № 12 за професією «муляр, монтажник металевих конструкцій».

23 липня 1979 року ОСОБА_1 закінчив навчання у даному навчальному закладі відповідно до наказу про відрахування № 22-К від 23.07.1979 р., що підтверджується архівною довідкою № 528 від 29.10.2015 року, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

30 липня 1979 року відповідно до наказу № 107 від 26.07.1979 р. позивача було зараховано на посаду муляра-монтажника 4-го розряду будівельного управління справами ЦК Компартії України (копія архівного витягу наявна в матеріалах справи на а.с.10).

04 жовтня 1980 року відповідно до наказу № 174 від 10.10.1980 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади у зв'язку з призовом на строкову військову службу (а.с.11).

Вищевказані обставини підтверджуються також архівними довідками Центрального державного архіву громадських об'єднань України № 4-8/04.1-04 від 20.01.2016 р. і записами в трудовій книжці №№ 1, 2, 3.

12 грудня 1983 року відповідно до наказу Недригайлівської міжколгоспної пересувної механізованої колони № 15 (скорочено - МПМК-15) від 05.12.1983 р. № 112-К ОСОБА_1 прийнято на роботу у вищевказану організацію каменщиком 4-го розряду в бригаду ОСОБА_3 (а.с.16). Підтвердженням цього є і запис в трудовій книжці № 4.

За час роботи позивача, МПМК-15, відповідно до наказу № 160 від 05.05.1986 року, було перейменоване в міжколгоспну пересувну механізовану колону № 19 (скорочено - МПМК-19) з 06.05.1986 р., що підтверджується довідкою про реорганізацію підприємства від 08.06.2016 р. № 5, а також записом в трудовій книжці за № 5.

08 червня 1987 року, відповідно до наказу № 52-к від 08.06.1987 р., ОСОБА_1 звільнено з МПМК-19 за власним бажанням, що підтверджується копією витягу з наказу та записом в трудовій книжці за № 6.

11 січня 1988 року позивача було знову прийнято в МПМК-19 на посаду каменщика в бригаду ОСОБА_3 з оплатою праці по 4-му розряду, що підтверджується витягом з наказу організації № 7-К від 11.01.1988 р., а також записом у трудовій книжці за № 7.

Необхідно зауважити на те, що 10.01.1986 року Виконавчим комітетом Сумської обласної ради народних депутатів прийняте рішення № 7, відповідно до якого створено обласне кооперативно-державне об'єднання по агропромисловому будівництву «Сумиоблагробуд» (п. 1) зі структурним підрозділом Сумський трест № 1.

На виконання вищевказаного рішення постановою Обласних зборів уповноважених господарств учасників об'єднань, організацій і підприємств, які входять до складу облагробуду від 22.03.1986 р., було створено кооперативно-державне об'єднання по агропромисловому будівництву «Сумиоблагробуд» (п. 2 постанови), яке згідно додатку до даної постанови включало в себе Сумський трест № 1, до складу якого входила Недригайлівська МПМК-19.

В подальшому, згідно з наказом № 7 від 08.01.1988 року Сумського обласного кооперативно-державного промислово-будівельного об'єднання «Облагробуд» були створені районні кооперативно-державні будівельно-монтажні об'єднання з назвою «Райагробуд» (п. 1.1), було скасовано Сумський трест № 1 (п. 1.4.1) і згідно додатку № 1 до даного наказу був створений Недригайлівський РАС (Райагробуд), в підпорядкування якого потрапила МПМК-19.

Вищевказане підтверджується архівною довідкою № С-37 від 22.03.2017 р., сформованою Державним архівом Сумської області.

31 липня 1992 року, відповідно до протоколу кваліфікаційної комісії № 161 від 31.07.1992 року, позивачу було присвоєно 5-й розряд каменщика, що підтверджується записом у трудовій книжці за № 9.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зауважив, що той факт, що в МПМК-15 було створено бригаду мулярів під керівництвом бригадира ОСОБА_3 не підтверджується первинними документами.

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача про те, що створення бригади мулярів, в якій постійно працював ОСОБА_1, підтверджується такими доказами: наказами 07.07.1983 р., відповідно до якого 09.07.1983 р. було оголошено робочим днем для бригади мулярів (бригадир ОСОБА_3), наказом № 157 від грудня 1983 р. бригада каменщиків на чолі з бригадиром ОСОБА_3 була премійована; наказом № 117 від 26.12.1990 р., наказом № 144 від 01.12.1989 р., розрахунками виплати одноразової винагороди за 1990-1995 роки, наказом № 82 від 21.08.1992 р. Відповідно до наказу № 78 від 18.11.1994 р. було проведено атестацію робочих місць, за результатами якої професії муляр було підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2.

Окрім того, під час перевірки Сумським об'єднаним управлінням ПФУ Сумської області достовірності видачі відомостей, поданих для призначення пенсії, було складено акт від 07.06.2016 р. № 18.Н/07-20. Перевіркою встановлено, що первинні документи (накази, розпорядження), які підтверджують інформацію про створення бригад мулярів чи спеціалізованих ланок мулярів комплексних бригад, відсутні.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Той факт, що в МПМК-15 було створено бригаду мулярів під керівництвом бригадира ОСОБА_3 підтверджується наказом вищевказаної організації № 87 від 07.07.1983 р., відповідно до якого 09.07.1983 р. було оголошено робочим днем для бригади мулярів /бригадир ОСОБА_3/, наказом № 157 від грудня 1983 р. бригада каменщиків на чолі з бригадиром ОСОБА_3 була премійована.

Вищевказану бригаду було створено відповідно до діючого Положення «О сквозном поточном бригадном подряде в строительстве», затвердженого 10.02.1983 р. № 10-Д, і згідно з даним Положенням наказом МПМК-15 № 6 за січень 1984 р. бригаду ОСОБА_3 переведено на будівництво одноквартирних жилих будинків в колгоспі «Ленправда», а згідно наказу № 126 від 14.09.1984 р. на вищевказану бригаду покладено обов'язок організувати будівництво житлових будинків в даному колгоспі з 15.09.1984 р. .

За час роботи в бригаді мулярів роботодавцем відповідно до наказу № 78 від 18.11.1994 р. проведено атестацію робочих місць, за результатами якої професії муляр було підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2.

Окрім того, МПМК-15, МПМК-19, «Недригайлівський Райагробуд», який був у підпорядкуванні Недригайлівського районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об'єднання «Райагробуд», в яких позивач працював, були правонаступниками одне одного і будівельними організаціями з необхідним кадровим персоналом будівельників, в складі якого була бригада мулярів.

По суті, позивач працював в одній і тій же будівельній організації, яка періодично змінювала свою назву та підпорядкованість.

Підтвердженням того, що ОСОБА_1 постійно працював в Недригайлівському районному кооперативно-державному міжгосподарському будівельно-монтажному об'єднанні «Райагробуд», і атестація робочих місць була здійснена під час його роботи, є наказ № 117 від 26.12.1990 р., наказ № 144 від 01.12.1989 р., розрахунки виплати одноразової винагороди за 1990-1995 роки, наказ № 82 від 21.08.1992 р.

04 травня 1998 року відповідно до наказу № 10-К від 04.05.1998 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням, що підтверджується також записом в трудовій книжці за № 10.

Вищезазначеними доказами підтверджується, що, починаючи з 12.12.1983 р. по 04.05.1998 р., ОСОБА_1 працював повний робочий день в бригаді мулярів під керівництвом ОСОБА_3 в організації, яка декілька разів змінювала свою назву, і не переводився на жодну іншу посаду з неповним робочим днем, що підтверджується архівними довідками від 10.12.2015 р.

Також, зайнятість позивача за цей період протягом повного робочого дня підтверджується довідками від 10.12.2015 р. про заробітну плату, нараховану останньому за період з 12.12.1983 р. і по 04.05.1998 р.

З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги вищезазначені докази. Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У цій адміністративній справі предметом доказування був факт існування в МПМК-15 бригади мулярів під керівництвом ОСОБА_3 і надані позивачем накази повністю даний факт підтверджують.

Вищевказані накази, відповідно до наведених норм КАС України, є письмовими належними доказами, які стосуються предмету доказування, оскільки містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи, а тому суд першої інстанції безпідставно відхилив їх.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що з 30.07.1979 р. до 04.10.1980 р. позивач працював на посаді муляра-монтажника 4-го розряду будівельного управління справами ЦК Компартії України.

З 17.11.1998 р. до 26.07.1999 р. позивач працював муляром 5 розряду в ДЖПП «Будпобутсервіс» ВАТ «Сумбуд», що підтверджується записами № 11, 12 в трудовій книжці, а також довідкою ПАТ «Сумбуд» № 6/01-2.

З 27.11.2007 р. до 30.07.2010 р. позивач працював муляром 5 розряду в ВАТ «Міжгосподарська пересувна механізована колона № 32» (скорочено - «МПМК-32»), що підтверджується записами в трудовій книжці №№ 13-17 та довідками ПрАТ «Альфасистембуд», яке є правонаступником роботодавця від 01.02.2016 р. № 9 та від 02.02.2016 р. № 14 (копії надано).

За час роботи позивача 11.01.2010 р. було проведено атестацію робочих місць, за результатами якої було уточнено назву професії: «муляр, зайнятий в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад» (запис в трудовій книжці № 15).

З 01.09.2010 р. до 26.11.2010 р. позивач працював каменщиком 5 розряду в ЗАТ «Инжстрой», що підтверджується записами в трудовій книжці №№ 20-21 та довідкою роботодавця (копію надано).

З 03.02.2015 р. по 30.06.2016 р. позивач працював муляром в TOB «ВКЛ Нотехс», що підтверджується записами в трудовій книжці №№ 22-23.

З огляду на викладене, трудового стажу позивача достатньо для призначення йому пенсії на пільгових умовах, оскільки він складає 26 років.

Окрім того, позивач пропрацював муляром у бригаді мулярів ОСОБА_3 з 12.12.1983 р. по 08.06.1987 р. та з 11.01.1988 р. по 04.05.1998 р., тобто 13 років 9 місяців і 21 день.

Робітничу професію муляра, що зайнятий в бригадах мулярів і в спеціалізованих ланках мулярів комплексних бригад, віднесено до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Також, як вже було зазначено вище, 18.11.1994 року було проведено атестацію робочого місця позивача та підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.

З огляду на викладене, відмова в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є безпідставною та необґрунтованою. Позивач досяг відповідного віку, має стаж роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

Окрім того, 12 липня 2016 року і 28 листопада 2016 р. позивачем на вимогу відповідача був доплачений єдиний соціальний внесок в сумі 5144, 83 грн. та 638 грн., що підтверджується квитанціями № 235 та № 2 від вищевказаних дат.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що, у спірних правовідносинах відповідач діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищезазначену норму законодавства, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 551,20 грн., підтверджений квитанцією № 0.0.665149134.1 від 07.12.2016 року, та апеляційної скарги в розмірі 606, 32 грн., підтверджений квитанцією № 26 від 19.06.2017 року (а.с. 2, 171), що в загальному розмірі становить 1157, 52 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08.06.2017р. по справі № 591/6579/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним рішення № 12123 від 22.12.2016 року Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з часу звернення про призначення пенсії, а саме з 14.12.2016 р., на підставі п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (40035, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 40383837) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1157, 52 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят сім грн. п'ятдесят дві коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Чалий І.С. Зеленський В.В. Повний текст постанови виготовлений 08.08.2017 р.