Ухвала суду № 68149794, 02.08.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3895/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Стас Л.В.,

Лукянчук О.В.

при секретарі: Голобородько Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016р. ПАТ «ЕК Одесаобленерго» звернулось в суд із адміністративним позовом до СДПІ у м.Одесі ГУ ДФС про визнання протиправними дій щодо нарахування та відображення в інтегрованій картці (особовому рахунку) з податку на додану вартість ПАТ «Одесаобленерго» пені з податку на додану вартість у сумі 3 127 955,59грн. та списанню грошових коштів у сумі 3127955,59 грн. з інтегрованої картки (особового рахунку) з податку на додану вартість ПАТ «Одесаобленерго» в рахунок її погашення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що раніше СДПІ у м.Одесі ГУ ДФС 16.02.2012р. проведено перевірку ПАТ «Одесаобленерго», за результатами якої складено акт перевірки за №33/16-2/00131713/9 та на підставі виявлених порушень, СДПІ 4.04.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000281620 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 8 076 570грн..

В подальшому, вказане повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р., позовні вимоги були задоволені, податкове повідомлення-рішення за №0000281620 від 4.04.2012р. - скасовано.

Не погоджуючись із судовими рішенням, ДПІ подало касаційну скаргу, яку постановою ВАС України від 2.03.2016р. - задоволено, а спірні судові рішення скасовані, прийнято по справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Одесаобленерго» про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку із скасуванням попередніх судових рішень та залишення без змін оспорюванного податкового повідомлення-рішення від 4.04.2012р. за №0000281620, позивач вважав, що процедура судового оскарження завершилась 2.03.2016р., а тому на підставі вимог ПК України, у десятиденний термін, а саме 11.03.2016р. ПАТ «Одесаобленерго» сплатило суму грошового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0000281620 від 4.04.2012р..

Проте, не звертаючи увагу на оплачену суму грошового зобов'язання, податковим органом 23.05.2016р. було здійснено нарахування платнику податку пені за період з 12.01.2012р. по 11.03.2016р. у розмірі 3 127 955,59грн. на підставі раніше скасованого податкового повідомлення-рішення за №0000281620 від 4.04.2012р..

Позивач зазначає, що грошові зобов'язання сплачені ПАТ «Одесаобленерго» після їх узгодження та без порушення строків погашення узгоджених грошових зобов'язань визначених ст.50,57 ПК України, а тому позивач вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для застосування п.п.129.1.1 та п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України. Крім того, на думку позивача, відсутність податкових вимог з боку податкового органу свідчить про сплату ПАТ «Одесаобленерго» суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, що виключає можливість нарахування пені та самостійного списувати наявної у компанії переплати з податку на додану вартість, в рахунок погашення пені.

Посилаючись на вказані обставини просило вимоги задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії СДПІ з обслуговування великих платників у м.Одесі ММГУ ДФС щодо нарахування та відображення по особовому рахунку з податку на додану вартість пені у сумі 3127955,59 грн. та списанню грошових коштів у сумі 3127955,59грн. з особового рахунку з податку на додану вартість ПАТ "ЕК Одесаобленерго" в рахунок її погашення.

В апеляційній скарзі апелянти просять постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, після скасування судових рішень та залишення в силі спірного податкового повідомлення-рішення за №0000281620 від 4.04.2012р., своєчасно, протягом десяти днів сплатив суму узгодженого грошового зобов'язання, що виключає право податкового органу на нарахування пені, за весь час судового оскарження цього податкового повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі акту перевірки від 16.02.2012р. за №33/16-2/00131713/9 та виявлених порушень, податковим органом 1.03.2012р., у відповідності до ст.54 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000181620, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі - 8 076 569грн. та штрафні санкції у розмірі - 3грн. Платник податку оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, та на підставі рішення Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі від 4.04.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000181620, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним у розмірі - 8 076 569грн. та штрафні санкції у розмірі - 1 грн. (а.с.19).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. по справі №1570/4001/2012, адміністративний позов ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" було задоволено, а податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ДПС за №0000181620 від 01.03.2012р. і №0000181620 від 04.04.2012р. - скасовано. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р. прийняте рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Податковий орган оскаржив судові рішення у касаційному порядку, та Постановою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2016р. скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.11.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013р., та прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні позову ВАТ„Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"- відмовлено. (а.с.20-22).

Таким чином, з прийняттям постанови ВАСУ 2.03.2016р. грошове зобов'язання у розмірі 8 076 569грн. за ППР №0000181620 від 1.03.2012р. та ГЗ у розмірі 1,0грн. за ППР №00028162 від 4.04.2012р. стали узгодженими та підлягають сплаті у відповідності до вимог ст.57 ПК України протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З наданих до матеріалів справи платіжних доручень (а.с.24,25) вбачається, що платіжним дорученням №10041836 від 11.03.2016р. та платіжним дорученням №10041774 від 11.ю03.2016р. позивач сплатив, на відповідний рахунок, суму угодженого ГЗ 8 076569,0грн. та 1,0грн.

Проте, за результатами звірки, ДПІ направило на адресу підприємства акт за №789-07 від 3.06.2016р. (а.с.27) про наявність у ПАТ «ЕК Одесаобленерго» боргу із сплати пені у розмірі 3 127 955,59грн., за несвоєчасну оплату узгодженого грошового зобов'язання.

Крім того, на підставі визначеної пені, ДПІ 23.05.2016р. було здійснено нарахування ПАТ «Одесаобленерго» по особовому рахунку з ПДВ пеню за період з 13.01.2012р. по 11.03.2016р. на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012р. №0000281620 та в подальшому списано грошові кошти у сумі 3127955,59грн. з особового рахунку ПАТ «Одесаобленерго» з ПДВ в рахунок її погашення (а.с.30-32).

Перевіряючи правомірність та підстави нарахування грошового зобов'язання з пені у розмірі 3 127 955,59грн. та правомірність їх списання з особової картки платника податку, судова колегія виходить з наступного.

Суму, яку нарахував податковий орган платнику податку на підставі ППР за №0000181620 від 1.03.2012р. у розмірі 8 076 569грн. та на підставі ППР за №00028162 від 4.04.2012р. у розмірі 1грн. є грошовим зобов'язанням, визначеним податковим органом.

Як визначено в п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, чинне податкове законодавства визначає, що узгоджене та визначене податковим органом ГЗ підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого ГЗ, на суму податкового боргу нараховується пеня (ст.129 ПК України).

При цьому, як вказано в п.«б» п.п.129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Аналогічний порядок визначений в п.п.2.1.1 п.2.1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010р. №953 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та втратила чинність з 10.06.2016р.), де вказано, що пеня нараховується після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Кодексом.

Таким чином, наведені приписи Податкового Кодексу та Інструкції №953 від 17.12.2010р. чітко встановлюється, що нарахування пені при нарахуванні ГЗ податковим органом розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем грачиного строку сплати, визначеного в ППР, чи після закінчення процедури судового розгляду (тобто з набранням законної сили судового рішення).

Надаючи оцінку посиланням податкового органу на вимоги п.п.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України та п.п.2.1.2 п.2.1 розділу ІІ Інструкції №953 від 17.12.2010р., проте, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), є помилковим, оскільки вказаний порядок застосовується у випадку, коли підприємство не сплатило своєчасно суму узгодженого ГЗ.

Оскільки платником податку своєчасно, 11.03.2016р. сплачено спірні суми, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що в даному випадку пеня на вказану суму ГЗ не нараховується.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,198, 200, 206 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Одесі Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 3 листопада 2016р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 7 серпня 2017р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Л.В.Стас

О.В. Лукянчук