Постанова № 68149708, 02.08.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року№ 876/4882/17Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Святецького В.В., Довгополова О.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Хімтехнопласт» до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську, Івано-Франківської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

встановив:

У жовтні 2016 року позивач ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області, Управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Івано-Франківську, що полягає у невиконанні обов'язку щодо підготовки та подання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум по орендній платі по вул. Пресмашівській,1Б, котрі підлягають відшкодуванню ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» з міського бюджету в сумі 147255,01 грн.; 2) стягнути з міського бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість у сумі 147255,01 грн. на розрахунковий рахунок 26001500184058 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, код ЄДРПОУ 13642846.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 року залучено до справи співвідповідачем Івано-Франківську міську раду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.03.2017 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність ДПІ в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, щодо неподання до Управління державного казначейства України в м. Івано-Франківську висновку по відшкодуванню з міського бюджету зайво сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма» Хімтехнопласт» коштів по орендній платі за землю, та зобов'язано ДПІ в м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області подати до Управління державного казначейства України у м. Івано-Франківську висновок про повернення з бюджету Івано-Франківської міської ради 147225,01 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма» Хімтехнопласт». Також постановлено відшкодувати з міського бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма» Хімтехнопласт» заборгованість в сумі 147225,01 грн. з розрахункового рахунку 26001500184058 в ПАТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614 код ЄДРПОУ 13642846.

З цією постановою суду першої інстанції від 14.03.2017 року не погодився відповідач ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду незаконна, необґрунтована і така, що винесена з порушенням норм як матеріального так і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки фактам та доказам, які були надані відповідачем, натомість суд взяв до уваги необґрунтовані доводи позивача. Вказує апелянт, що заява про повернення з Державного бюджету митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів. Відповідно до фактичних обставин справи, що визнаються сторонами та не потребують доказування, остання сплата самостійно визначених податкових зобов'язань за період 2009, 2010, 2011 рр. обліковувалася - 30.05.2011 р., а тому у позивача з 31.05.2014 р. по останньому платежу, а по інших оплатах ще раніше, відсутні правові підстави для повернення надмірної сплати, чи її зарахування в погашення заборгованості. Наявність судового провадження у справі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №0003391503 від 16.08.2011 року не перериває вказаного строку для заявлення вимог про повернення з Державного бюджету помилково та/або надмірно сплачених платежів. Також апелянт зазначає, що в діях ДПІ немає бездіяльності, оскільки усі звернення позивача щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених платежів були розглянуті належними чином.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 14.03.2017 р. та прийняти нову постанову суду, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.03.2009 року між Хриплинською сільською радою та TзOB «Фірма «Хімтехнопласт» було укладено договір оренди землі, зареєстрований за № 040929400003 від 23.06.2009 р. (а.с. 7).

Відповідно до умов вказаного договору Хриплинська сільська рада передала, а позивач прийняв у строкове, платне володіння і користування, терміном на 3 роки, земельну ділянку загальною площею 1,7000 га., яка знаходиться по вул. Пресмашівській, 1 «Б» в м. Івано-Франківську та входить в межі с.Хриплин. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до п.4 Договору, становить 2449700 грн.. Пунктом 7 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 87013 грн. на рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Відповідно до п.8 Договору, розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на перше січня 2009 року і щороку подається Орендарем Орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частинами за місяць.

Також встановлено, що 10.07.2008 р. на сесії Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення «Про затвердження матеріалів нормативної грошової оцінки земель міста Івано-Франківська». Згідно даного рішення міська рада затвердила матеріали нормативно-грошової оцінки земель міста Івано-Франківська станом на 01.01.2007 р., виконані Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» та ввела її в дію з дати прийняття цього рішення, визнавши такою що втратила чинність нормативна грошова оцінка, затверджена рішенням ceciї міської ради від 12.03.1999 р..

Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради проведено розрахунок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, грошова оцінка яких проведена на 27.03.2009 р.. Згідно даного розрахунку розмір орендної плати за вказану вище земельну ділянку по вул. Пресмашівській, 1 «Б» встановлено в сумі 87013 грн..

Відповідно до умов вищевказаного Договору оренди позивачем TOB «Фірма «Хімтехнопласт» подано в ДПІ м. Івано-Франківськ податкові декларації з орендної плати за 2009, 2010, 2011 роки (а.с. 99-101). Загальна сума орендної плати за декларацією за 2009 рік становила - 45440,08 грн., за 2010 рік - 92146,76 грн., за 2011 рік - 92146,76 грн..

Також встановлено, що постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 р. у справі №2а-1965/2009 р., визнано незаконним п.2 рішення 29 сесії Івано-Франківської міської ради п'ятого демократичного скликання від 10.07.2008 року «Про затвердження матеріалів нормативно грошової оцінки земель міста Івано-Франківська». Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 р. постанову Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 р. залишено в силі (а.с. 8-12).

Позивач TзOB «Фірма «Хімтехнопласт» вважав, що оскільки розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку зазначений в договорі оренди землі від 23.03.2009 р. ґрунтувався на п.2 рішення сесії Івано-Франківської міської ради від 10.07.2008 року, який визнано незаконним в судовому порядку, тому позивачем подано уточнюючі податкові декларації плати за землю за 2009-2010 роки датовані 22.06.2011 р., за 2011 рік датовану 27.04.2012 р., відповідно до нормативно-грошової оцінки землі від 12.03.1999 р..

Сума орендної плати за уточнюючою податковою декларацією за землю за 2009 рік становила - 3478,11 грн., за 2010 рік - 6532,16 грн., за 2011 рік - 6532,16 грн..

ДПІ м. Івано-Франківська винесла податкове повідомлення-рішення №0003391503 від 16.08.2011 року про збільшення ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» суми грошового зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 159470,71 грн., в тому числі 127576,57 грн. за основним платежем і 31894,14 грн. за штрафними санкціями.

Однак, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2012 р. у справі № 2а-179/12/0970, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 р., визнано нечинним та скасовано вказане податкове повідомлення-рішення №0003391503 від 16.08.2011 року (а.с. 13-16).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2011 р. по справі №5010/2089/2011-3-16/89 визнано недійсним на майбутнє вказаний вище договір оренди землі від 23.03.2009 р. (а.с. 17-18).

Із матеріалів справи та змісту адміністративного позову також видно, що відповідно до уточнюючих декларацій з плати за землю за 2009-2010-2011 роки сума орендної плати, яка підлягала сплаті за земельну ділянку площею 1,7000 га. по вул. Пресмашівській, 1 «Б» в м. Івано-Франківську становить 16542,43 грн., згідно нормативно-грошової оцінки землі від 12.03.1999 р..

Позивачем було сплачено фактично за ці роки орендну плату за вказану земельну ділянку в розмірі 163797,44 грн., згідно нормативно-грошової оцінки землі від 10.07.2008 р..

Тому, позивач вважає, що кошти в сумі 147255,01 грн. є надміру сплачені і повинні бути повернені Товариству.

З метою повернення надміру сплачених коштів позивач ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» звертався до відповідача ДПІ у місті Івано-Франківську із листами від 18.11.2014 р., від 19.12.2014 р., від 30.01.2015 р., в яких просив переплату по орендній платі за землю по вул. Пресмашівській,1Б зарахувати як орендну плату за землю по вул. Юності,62А і по вул. Джерельній,20 (а.с. 30-34, 140-141).

На вказані звернення позивача щодо зарахування переплати по орендній платі на інші земельні ділянки, відповідачем винесено лист-відповідь від 20.02.2015 року про те, що для здійснення необхідних заходів і з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати орендної плати позивач запрошується на 12.03.2015 року або в інший зручний час в приміщення ДПІ у місті Івано-Франківську для проведення звірки (а.с. 35).

12.01.2016 року ДПІ у місті Івано-Франківську винесено податкову вимогу №117-25 про сплату позивачем ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями по земельному податку і орендній платі в сумі 20161,29 грн., в тому числі 18118,77 грн. основний платіж і 2042,52 грн. пеня (а.с. 86).

У подальшому, 10.06.2016 року позивач направив відповідачу ДПІ у м. Івано-Франківську претензію щодо повернення надміру сплачених коштів по орендній платі за землю по вул. Пресмашівській,1Б (Хриплинська С/рада) в сумі 147255,01 грн. на розрахунковий рахунок Товариства в АТ «Креді Агріколь Банк» (а.с. 88-89).

За результатами розгляду вказаної Претензії відповідачем ДПІ у місті Івано-Франківську листом від 06.07.2016 року повідомлено позивача про те, що станом на 01.07.2016 року у Товариства є наявним податковий борг в сумі 21387,35 грн., тому відсутні підстави для повернення надміру сплачених грошових коштів (а.с. 90).

Суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин), право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Закон України «Про плату за землю», яким керувався суд першої інстанції, втратив чинність із 01.01.2011 року.

Відповідно до ст.2 цього Закону, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (стаття 13 Закону).

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (стаття 14 Закону).

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік (стаття 17 Закону).

Статтями 18, 19, 20 вказаного Закону також передбачено, що перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Крім цього, слід зазначити, що згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно ст.15 Закону, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, являються істотними умовами договору оренди землі.

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Пунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (який набув чинності з 01.01.2011 року) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Згідно ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до умов вказаного вище Договору оренди землі від 23.03.2009 р. Хриплинська сільська рада передала, а позивач прийняв у строкове, платне володіння і користування, терміном на 3 роки, земельну ділянку загальною площею 1,7000 га., яка знаходиться по вул. Пресмашівській, 1 «Б» в м. Івано-Франківську та входить в межі с.Хриплин, для реконструкції заправочної станції під будівництво виробництва полістирольного пінопласту.

Пунктом 4 цього Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2449700 грн.. Пунктом 7 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 87013 грн. на рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Відповідно до п.8 Договору, розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на перше січня 2009 року і щороку подається Орендарем Орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частинами за місяць. Пунктом 10 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором: зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів в т.ч. внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом.

Протягом розглядуваного періоду 2009-2011 років зміни до вказаного Договору оренди, зокрема щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати, не вносились.

Крім цього, як уже зазначалось вище, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2011 р. по справі №5010/2089/2011-3-16/89 визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 23.03.2009 р..

Таким чином, з врахуванням фактичних обставин справи та наведених судом вище норм законодавства, які були чинними протягом розглядуваного періоду, орендна плата за період 2009 - 2011 років повинна була вноситись згідно чинних на той час умов Договору оренди землі.

Суми платежів по орендній платі за цей період були самостійно визначені позивачем TзOB «Фірма «Хімтехнопласт» у податкових деклараціях з орендної плати за 2009, 2010, 2011 роки, а отже були узгодженими.

Загальна сума орендної плати за декларацією за 2009 рік становила - 45440,08 грн., за 2010 рік - 92146,76 грн, за 2011 рік - 92146,76 грн.. Позивачем було сплачено фактично за ці роки орендну плату за вказану земельну ділянку в розмірі 163797,44 грн..

Таким чином, являються безпідставними твердження позивача TзOB «Фірма «Хімтехнопласт» про переплату (надмірну сплату) орендної плати за цей період в розмірі 147255,01 грн..

Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що статтею 43 ПК України (в редакції на час звернення позивача до ДПІ із вимогами про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань), передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПК України).

Згідно пунктів 43.4 - 43.6 цієї статті, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Матеріалами справи підтверджується, що остання сплата самостійно визначених податкових зобов'язань по орендній платі за розглядуваний період 2009 - 2011 років обліковувалася 30.05.2011 року.

Тому, до 31.05.2014 року по останньому платежу, а по інших платежах ще раніше (тобто протягом 1095 днів), у позивача було право на заявлення вимог про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Крім цього, починаючи із 22.12.2010 року, тобто з моменту набрання законної сили вказаною вище постановою Івано-Франківського міського суду від 14.12.2009 р. у справі №2а-1965/2009 р. (з врахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.12.2010 р.), у позивача TзOB «Фірма «Хімтехнопласт», як орендаря земельної ділянки, виникло право на заявлення вимог як щодо внесення змін до договору оренди землі від 23.03.2009 року в частині розміру орендної плати, так і щодо повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань по орендній платі.

Згідно матеріалів справи, і про це уже зазначено судом вище, позивач TзOB «Фірма «Хімтехнопласт» лише листами від 18.11.2014 р., від 19.12.2014 р., від 30.01.2015 р. просив переплату по орендній платі за землю по вул. Пресмашівській,1Б зарахувати як орендну плату за землю по вул. Юності,62А і по вул. Джерельній,20.

При цьому, вимогу (претензію) щодо повернення надміру сплачених коштів по орендній платі за землю по вул. Пресмашівській,1Б в сумі 147255,01 грн. на розрахунковий рахунок Товариства в АТ «Креді Агріколь Банк, було заявлено лише 10.06.2016 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи відповідача ДПІ у місті Івано-Франківську про те, що вимоги Товариства до відповідного контролюючого органу було заявлено з порушенням встановленого законом строку 1095 днів.

З цього приводу, суд апеляційної інстанції також зазначає, що наявність судового провадження у справі № 2а-179/12/0970 за позовом ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» про оскарження податкового повідомлення-рішення №0003391503 від 16.08.2011 року, не було юридично значимою перешкодою для заявлення ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» вимог про повернення уже сплачених коштів по орендній платі за землю по вул. Пресмашівській,1Б в сумі 147255,01 грн., в межах законодавчо встановленого строку 1095 днів.

Порушення чи дотримання вказаного строку 1095 днів має значення для розгляду по суті позовних вимог і не відноситься до обставин, які впливають на визначені статтею 99 КАС України строки звернення особи до адміністративного суду із відповідним позовом. Строк звернення до адміністративного суду не являється процесуальним строком і не підлягає поновленню згідно статті 102 КАС України, як про це помилково вказав в ухвалі від 16.02.2017 року суд першої інстанції.

З врахуванням наведеного вище, являються безпідставними позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача ДПІ у м. Івано-Франківську, що полягає у невиконанні обов'язку щодо підготовки та подання органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум по орендній платі по вул. Пресмашівській,1Б, котрі підлягають відшкодуванню ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» з міського бюджету в сумі 147255,01 грн., та про стягнення з міського бюджету на користь Товариства бюджетної заборгованості у сумі 147255,01 грн. на розрахунковий рахунок у банку.

Наведених вище фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства суд першої інстанції не врахував і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Крім цього, суд першої інстанції у оскарженій постанові від 14.03.2017 року зобов'язуючи ДПІ в м. Івано-Франківську подати до Управління державного казначейства України у м. Івано-Франківську висновок про повернення ТзОВ «Фірма «Хімтехнопласт» з бюджету Івано-Франківської міської ради 147225,01 грн., безпідставно і необґрунтованого вийшов за межі позовних вимог, оскільки позивач не заявляв позовної вимоги про зобов'язання подати відповідний висновок.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції від 14.03.2017 року слід скасувати та прийняти нову постанову суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - задоволити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Хімтехнопласт» до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську, Івано-Франківської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів - скасувати і прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Хімтехнопласт» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: В.В. Святецький

О.М. Довгополов

Повний текст постанови виготовлено 07.08.2017 року