Ухвала суду № 68149502, 01.08.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2017 рокусправа № 401/545/17(2-а/401/70/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Сафронової С.В. Баранник Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби

на постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2017 року в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- зупинити стягнення згідно постанов про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року ВП №53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року №53372089 щодо виконання постанови про стягнення виконавчого збору від 06 лютого 2017 року ВП №53049054 та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06 лютого 2017 року ВП №53049054;

- скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В. про стягнення виконавчого збору від 06 лютого 2017 року ВП №53049054, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06 лютого 2017 року ВП №53049054, про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року ВП №53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року №53372089.

Постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що боржником, в межах наданих повноважень було вчинено всі дії для фактичного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому стягнення з пенсійного органу виконавчого збору є безпідставним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив її скасувати та відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що боржником до відкриття виконавчого провадження рішення суду в повній мірі не було виконання, у зв'язку з чим стягнення виконавчого збору з позивача є правомірним.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що постановою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 401/434/16-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії з 01 січня 2008 року на підставі довідки Кіровоградського обласного військового комісаріату від 25 березня 2015 року, з врахування додаткового виду грошового забезпечення надбавки за класну кваліфікацію «майстер» у розмірі 11% від посадового окладу, та виплатити йому недоплачену частину пенсії з врахуванням випалачених сум.

На підставі означеного вище рішення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшевим Б.В. винесена постанова 06 грудня 2016 року про відкриття виконавчого провадження ВП №53049054.

В постанові також вказано,що виконавчий збір стягується з боржника, у порядку встановленому ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Листом від 13 грудня 2016 року №5166/08-23 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, повідомило відповідача про те, що 16 червня 2016 року, було проведено нарахування коштів належних до виплати стягувачу, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Тобто про фактичне виконання рішення суду в межах його компетенції до відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В. від 06 лютого 2017 року ВП №53049054 виконавче провадження закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.

В подальшому державним виконавцем винесено постанови про стягнення виконавчого збору від 06 лютого 2017 року ВП №53049054, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06 лютого 2017 року ВП №53049054, про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року ВП №53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09 лютого 2017 року №53372089.

Не погоджуючись з таким постановами державного виконавця позивач звернувся до суду з позовом.

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 606-XIV, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно із ч. 5 ст. 26 вказаного Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

Ч. 6 ст. 26 Закону № 606-XIV передбачає, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 даного Закону, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону № 606-XIV, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Ч. 9 ст. 27 Закону № 606-XIV визначає, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 вказаного Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений у ст. 63 Закону України № 606-XIV.

Так, згідно ч. 1 ст. 63 Закону № 606-XIV, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, головним управлінням, в межах наданих повноважень, було вчинено всі дії для фактичного виконання рішення суду, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, зокрема, 16.06.2016 року, проведено нарахування коштів належних до виплати стягувачу, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду була виконана до відкриття виконавчого провадження, а тому у відповідача не було підстав зазначати в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача виконавчого збору.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Пенсійні виплати, перераховані та виплачені за судовим рішенням позивачу є періодичними платежами в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".

Така ж позиція визначена в постанові Вищого адміністративного суду України № 8 від 19.12.2011 року. В п. 12 цієї постанови зазначено, що "пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована в разі досягнення нею передбаченого Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі"

З вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що стягнення виконавчого збору з Управління є незаконним та суперечить ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження".

А відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності скасування постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Улюшева Б.В про стягнення виконавчого збору від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 06.02.2017 року ВП № 53049054, про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372230 та про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2017 року ВП № 53372089

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби - залишити без задоволення.

Постанову Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Н.П. Баранник