Ухвала суду № 68149287, 03.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18928/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.; Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко Лесі Анатоліївни, треті особи Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДІМ КОМФОРТ» про скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року, ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко Лесі Анатоліївни в якому просить скасувати свідоцтва на право власності №7941549 і №7944430, видані 14 серпня 2013 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві та скасувати державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 січня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/18928/16; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне територіальне управління юстиції у місті Києві; закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 16 березня 2017 року позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони всім державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, загальною площею 68,8 кв. м., що зареєстрована на підставі рішення державного реєстратора Максименко Лесі Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 4981413 від 14 серпня 2013 року (реєстраційний номер 132535680000); заборони всім державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2, загальною площею 99,4 кв. м., що зареєстрована на підставі рішення державного реєстратора Максименко Лесі Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 4983403 від 14 серпня 2013 року (реєстраційний номер 132584980000).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

В судовому засіданні 15 червня 2017 року судом першої інстанції встановлено, що в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва допущено описку, а саме замість «З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_2 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.» зазначено «Враховуючи обрання позивачем недозволеного способу забезпечення адміністративного позову та з огляду на відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2017 року виправлено описку, допущену в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2017 року, зазначивши в абзаці 13 мотивувальної частини «З урахуванням зазначеного, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмовити ОСОБА_2 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.» замість «Враховуючи обрання позивачем недозволеного способу забезпечення адміністративного позову та з огляду на відсутність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне відмовити ОСОБА_2 у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.».

19 травня 2017 року позивачем у справі подано заяву про роз'яснення судового рішення в якій він просить роз'яснити, що мав на увазі суд під визначенням: «…обрання позивачем недозволеного способу забезпечення адміністративного позову…».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу судді першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, виходячи з наступного.

Так, судом під час постановлення ухвали щодо відмови у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення помилково зазначено у вступній частині щодо розгляду за власною ініціативою питання про виправлення описки в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2017 року.

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця, ухвалою роз"яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для таких, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її неможливо виконати, оскільки високою є імовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.08.2016 року по справі №К/800/51749/16.

Колегія суддів звертає увагу на те, що дана стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення.

У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що незрозумілість позивачем ухвали Окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року виникла внаслідок допущення в ній описки тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що ОСОБА_2 належить відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.

Відповідно до абзаців четвертого - шостого пункту 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення. а ухвала про роз 'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання.

Результатом розгляду заяви про роз'яснення судового рішення є постановления судом ухвали про задоволення заяви або відмову в задоволенні заяви.

В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення. розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при иьому суть рішення і не торкаючись питань. які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, враховуючи, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2017 року було виправлено описку та замінено незрозумілу позивачу частину судового рішення, тому відповідно відсутні і підстави для роз'яснення судового рішення в частині виправленої описки.

На підставі вище зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 08 серпня 2017 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.