Постанова № 68149059, 02.08.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року справа № 823/393/17

м. Черкаси

09 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

суддів: Гаврилюка В.О., Тимошенко В.П.,

при секретарі судового засідання - Савості С.В.,

за участю: прокурора Архипенко В.О. - за довіреністю, представника позивача ОСОБА_1 - за договором про надання правової допомоги, представника відповідача Бичека О.А. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство «Укргосптовари», за участю прокуратури Черкаської області, про визнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо складання розрахунку №475 від 27.04.2016;

- скасувати розрахунок відповідача №475 від 27.04.2016.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно складено розрахунок №475 від 27.04.2016 плати за проїзд великовагового та (або) великогабаритного транспортного засобу, оскільки ним не дотримано методики зважування. Крім того, позивач станом на 27.04.2016 не був перевізником, оскільки належний йому на праві приватної власності транспортний засіб перебував в оренді приватного підприємства «Укргосптовари», а тому Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні №879 на позивача не поширюється, що має наслідком скасування розрахунку відповідача №475 від 27.04.2016.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав зазначених вище та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що 27.04.2016 на 14 км. Автомобільної дороги Р12 «Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч» працівниками відповідача проведено рейдову перевірку вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотримання габаритно-вагових параметрів, наявності дозвільних документів на виконання перевезень. Під час здійсненого габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF XF 95/430, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві приватної власності - разом з напівпричепом марки TREILOR TX, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить приватному підприємству «Укргосптовари» на праві приватної власності, встановлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень загальної маси транспортного засобу та осьових навантажень (на строєну вісь). За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено розрахунок №475 від 27.04.2016 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 1121,1 євро. Оскільки вказана перевірка здійснена з дотриманням вимог чинного транспортного законодавства України, тому представник відповідача вважає, що акт та розрахунок є правомірними, тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Прокурор в судовому засіданні погодився з доводами представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суд не повідомив, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення і доводи представника позивача, представника відповідача та прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

27.04.2016 на 14 км. Автомобільної дороги Р12 «Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч» працівниками відповідача проведено рейдову перевірку вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотримання габаритно-вагових параметрів, наявності дозвільних документів на виконання перевезень.

Під час здійсненого габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF XF 95/430, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить позивачу на праві приватної власності - разом з напівпричепом марки TREILOR TX, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить приватному підприємству «Укргосптовари» на праві приватної власності, встановлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових обмежень загальної маси транспортного засобу та осьових навантажень (на строєну вісь).

За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, на підставі яких проведено розрахунок №475 від 27.04.2016 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 1121,1 євро.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (надалі по тексту - Закон №3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (надалі по тексту - Закон №2862-IV) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (надалі по тексту - Правила дорожнього руху), маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі по тексту - Порядок №879).

Пунктом 1 Порядку №879, визначено, що цей Порядок механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пп.2 п.2 Порядку №879 визначено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Відповідно до п.16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати (п.18 Порядку №879).

Відповідно до п. 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пункти 27 - 31-1 Порядку № 879 передбачають, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Абзацом 3 п. 31-1 Постанови Кабінету міністрів України № 879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" встановлено, що перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Згідно п.41 Порядку габаритно-вагового контролю, дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку. На день звернення до суду, визначена плата за проїзд неоскаржена та несплачена перевізником - власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки, а тому, дане зобов'язання набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.

Відповідно до п. 21 Порядку габаритно-вагового контролю, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 26 Порядку габаритно-вагового контролю, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до п. 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Необхідно зазначити, що вищезазначені фінансові санкції були застосовані до позивача, як до фізичної особи, що ніби то здійснювала 27.04.2016 рух транспортним засобом без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, однак вищевказаний автомобіль марки DAF XF 95/430, реєстраційний номер НОМЕР_1 позивачем переданий в оренду ПП «Укргосптовари» терміном на п'ять років (до 21.04.2020), що підтверджується нотаріально посвідченими договорами оренди автомобіля від 21.04.2015.

Крім того, факт здійснення 27.04.2016 перевезень вантажу саме приватним підприємством «Укргосптовари» вказаним вантажним транспортним засобом марки DAF XF 95/430, реєстраційний номер НОМЕР_1 - підтверджується товарно-транспортною накладною від 27.04.2016 серії ЧНА №142119, письмовими поясненнями ПП «Укргосптовари», відомостями про трудові відносини ПП «Укргосптовари» з ОСОБА_4, видатковими касовими ордерами про внесення плати за оренду транспортного засобу, наявністю у власності ПП «Укргосптовари» напівпричепа марки TREILOR TX, реєстраційний номер НОМЕР_2 (що підтверджує неможливість здійснення перевезення сідловим тягачем DAF XF 95/430, реєстраційний номер НОМЕР_1 без напівпричепа вантажу), а тому позивач не є перевізником.

Абзацом 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно пункту 28 Порядку габаритно-вагового контролю, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Пунктом 31-1 Порядку габаритно-вагового контролю встановлено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що плата за проїзд автомобільними дорогами справляється виключно з перевізника.

Таким чином, ОСОБА_3 27.04.2016 не здійснював перевезення вантажу автомобілем марки DAF XF 95/430, реєстраційний номер НОМЕР_1, разом з напівпричепом марки TREILOR TX, реєстраційний номер НОМЕР_2, тобто не був перевізником в розумінні абз. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 2344-III, що виключає можливість накладення на нього штрафу за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Зважаючи, що плата за проїзд великовагового транспортного засобу повинна вноситися перевізником, а в ході розгляду справи не підтверджено належними доказами обставин щодо того, що саме позивач є перевізником, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №475 від 27.04.2016.

Що стосується позовної вимоги щодо визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо складання розрахунку №475 від 27.04.2016, то суд зазначає таке.

Відповідно до п. 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 26 Порядку № 879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Відповідно до п. 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Враховуючи, що уповноважені особи Укртрансбезпеки наділені повноваженнями щодо складення розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій посадових осіб відповідача щодо складання розрахунку №475 від 27.04.2016.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №475 від 27.04.2016.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.А. Рідзель

Судді В.О. Гаврилюк

В.П. Тимошенко

Повний текст постанови складено 07 серпня 2017 року.