Постанова № 68149050, 03.08.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/762/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представників позивача - Шубенко В.А., Дубини С.Ю., Науменко Н.М.,

представника відповідача - Глібка В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського районного центру зайнятості до Державного підприємства "Чернігівторф" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівський районний центр зайнятості (далі Чернігівський РЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Чернігівторф" (далі ДП «Чернігівторф») та просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість по страхових внесках в сумі 21 635,63 грн. та пеню в сумі 2052,15 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що Чернігівським РЦЗ була проведена планова перевірка Філії «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. В ході перевірки було виявлено прострочену заборгованість по страхових внесках в сумі 21 635,63 грн. та недоїмку в розмірі 2052,15 грн.

Оскільки Філія є відокремленим підрозділом ДП «Чернігівторф» вважає, що вищевказані кошти мають бути стягнуті саме із відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні та зазначив, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 по справі № 2а/2570/4042/2011 із Філії «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф» було стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 21635,63 грн. та пеню в сумі 2052,15 грн. Враховуючи наведене вважає, що у випадку задоволення позову фактично відбудеться подвійне стягнення на користь Чернігівського РЦЗ вказаних вище коштів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 29.06.2011 № 86 посадовими особами Чернігівського РЦЗ було проведено планову перевірку Філії «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період із 26.02.2010 по 29.06.2011.

За результатами перевірки складено акт від 29.06.2011 № 39 (з додатками), в якому зафіксовано про порушення Філією термінів сплати страхових внесків, а саме: станом на 01.01.2011 недоїмка за платником складає 21 635,63 грн., пеня дорівнює 2052,15 грн. (а.с. 25-29).

Оскільки, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Філія є відокремленим підрозділом ДП «Чернігівторф» (а.с. 30-31), Чернігівський РЦЗ звернувся до суду з позовом про стягнення із вказаного підприємства простроченої заборгованості по страхових внесках і пені.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 1533).

Статтею 1 Закону № 1533 визначено, що страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Роботодавець власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533 роботодавець зобов'язаний, в тому числі, своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню (ч. 1 ст. 38 Закону № 1533).

Згідно із п. 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Тобто, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством України про загальнообовязкове соціальне страхування, на роботодавців покладено обовязок із сплати до Фонду страхових внесків.

Судом встановлено, що Філія «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф» із 30.04.2009 зареєстрована в Чернігівському МЦЗ. Вказана організація протягом перевіряємого періоду використовувала найману працю фізичних осіб та здійснювала нарахування та сплату страхових внесків працівникам, що підтверджується додатками до акту перевірки від 29.06.2011 № 39.

Враховуючи наведене та положення ст. 35 Закону № 1533, суд вважає, що саме Філія «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф», як роботодавець та платник страхових внесків, а не ДП «Чернігівторф», несе обовязок із сплати простроченої заборгованості по страхових внесках в сумі 21 635,63 грн. та пені в сумі 2052,15 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 по справі № 2а/2570/4042/2011 за позовом Чернігівського районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття до філії «Смолинський торфозавод» Державного підприємства «Чернігівторф», позовні вимоги Чернігівського РЦЗ були задоволені та стягнуто з Філії на користь позивача суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 21635,63 грн. та пеню в розмірі 2052,15 грн. (а.с. 71-72).

Вказана постанова набрала законної сили 02.09.2011.

Тобто, станом на день звернення Чернігівського РЦЗ до суду із адміністративним позовом, заявлена до стягнення заборгованість вже стягнута з Філії «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф» на користь позивача.

В судовому засіданні представники позивача зазначили, що Чернігівський РЦЗ звертався до Чернігівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області для примусового виконання вищевказаної постанови суду. Однак, державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у звязку з тим, що згідно з виконавчим документом боржником є не юридична особа. Вказана постанова Чернігівським РЦЗ не оскаржувалась.

В подальшому Чернігівський РЦЗ звертався до суду із клопотанням про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2а/2570/4042/2011, а саме: філії «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф» у виконавчому провадженні щодо виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 в адміністративній справі № 2а/2570/4042/2011, його правонаступником - ДП «Чернігівторф». Проте, ухвалою суду від 29.11.2016 у задоволенні виказаного клопотання позивачу було відмовлено. Зазначена ухвала Чернігівським РЦЗ не оскаржувалась.

У звязку із зазначеними вище обставинами та не сплатою Філією стягнутої постановою суду від 18.08.2011 заборгованості у добровільному порядку, Чернігівський РЦЗ звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 03.08.2017 інформація про закриття Філії відсутня (а.с. 73). Таким чином, оскільки вказана організація є діючою, саме Філія була платником страхових внесків і порушила вимоги Закону № 1533, з неї було стягнуто заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 21635,63 грн. та пені в розмірі 2052,15 грн. постановою, яка є чинною на даний, суд вважає вимогу Чернігівського РЦЗ про стягнення із ДП «Чернігівторф» вищевказаної заборгованості необґрунтованою і протиправною.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції,

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не було доведено обґрунтованість позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог Чернігівському РЦЗ має бути відмовлено.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», Чернігівський РЦЗ звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Чернігівському районному центру зайнятості - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна