Постанова № 68148819, 03.08.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 серпня 2017 р. № 820/1219/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Самігулліної К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ДР ХМР - Криштопи Я.В.,

представника відповідача КП "Харківське МБТІ" - Мазур О.В.,

третьої особи - ОСОБА_3.,

представника третьої особи - Соляник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради в особі Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 проскасування рішень про реєстрацію,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення про реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, а також запис про цю реєстрацію у Реєстрі прав на нерухоме майно,

- скасувати рішення про реєстрацію за ОСОБА_3. права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, а також запис про цю реєстрацію у Реєстрі прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з липня 2001 року на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 04.07.2001р. №3-01-205987 був співвласником квартири АДРЕСА_1 разом з батьком - ОСОБА_7.

Згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.04.2007р., з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.06.2007р., було припинено спільну сумісну власність на вказану квартиру та визначено ідеальні частки в праві часткової власності на квартиру позивача та ОСОБА_7

23.05.2008р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_3. було укладено договір дарування 1/2 частки спірної квартири, а до цього КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвало за ОСОБА_7 право на 1/2 частку у спільній частковій власності на квартиру. 24.06.2008р. договір дарування частки квартири від 23.05.2008р. був також зареєстрований КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" з внесенням запису про реєстрацію в електронний реєстр прав власності на нерухоме майно, про що видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19294457.

Позивач вказує, що запис в електронний реєстр прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_3., а також запис до вказаного реєстру про реєстрацію права власності за ОСОБА_7 було внесено помилково та вони підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача та позивач заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві та надані під час розгляду справи.

Відповідач - Департамент державної реєстрації Харківської міської ради в особі Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (а.с.152-154) зазначив, що ним права позивача жодним чином не порушувалися, та на думку Департаменту державної реєстрації Харківської міської, він є неналежним відповідачем у справі взагалі, оскільки є одним із багатьох суб'єктів державної реєстрації прав визначених ст.6 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", що мають повноваження вносити записи про скасування державної реєстрації прав.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити з підстав, що викладені в письмових запереченнях проти позову та усних поясненнях, наданих суду.

Представник відповідача - Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вважала їх протиправними та необгрунтованими, просила суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Третя особа - ОСОБА_3 та її представник, у судовому засіданні проти позову заперечували.

У письмових запереченнях на позов (а.с.100-105), вказали на безпідставність заявлених позовних вимог, а також наполягали на пропущення позивачем строків позовної давності для звернення до адміністративного суду.

Третя особа - Сьома Харківська державна нотаріальна контора, у судове засідання повноважного представника не направила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, через канцелярію суду надіслала заяву, в якій просила суд розглянути справу за відсутності свого представника (а.с.166).

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 04.07.2001р. №3-01-205987 (а.с.16) позивач - ОСОБА_1 та його батько - ОСОБА_7 отримали у спільну сумісну власність квартиру №244 загальною площею 67,3 кв.м. по АДРЕСА_1

Згідно рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.04.2007 р. (а.с. 17-20), з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.06.2007р. (а.с.21-24), спільну сумісну власність позивача та ОСОБА_7 на вказану квартиру було припинено та визначено ідеальні частки в праві часткової власності на квартиру позивача та ОСОБА_7, виділено у користування позивача та ОСОБА_7 відповідні житлові кімнати та залишено в загальному користуванні службові приміщення, санвузол, кухню, тощо.

23.05.2008р. між ОСОБА_7 та ОСОБА_3. було укладено договір дарування (а.с. 26), відповідно до якого ОСОБА_7 подарував ОСОБА_3. 1/2 частину спірної квартири. 24.06.2008р. договір дарування частки квартири від 23.05.2008р. був зареєстрований КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" з внесенням запису про реєстрацію в електронний реєстр прав власності на нерухоме майно, про що видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19294457 (а.с. 27).

В травні 2016 року позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовними вимогами до ОСОБА_3. та просив визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. При цьому позивач посилався на те, що ОСОБА_7, укладаючи спірний договір дарування, навмисно приховав від нотаріуса ту обставину, що згідно рішень судів було розподілено частки спірної квартири між ним та ОСОБА_7, а отже позивач вважав, що укладений договір істотно порушив його права як співвласника квартири. Також позивач просив скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3. на 1/2 частку спірної квартири.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.10.2016 р. (а.с. 113-116), що набрало законної сили, в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

В даній справі обґрунтування позовних вимог є ідентичним до того, що надавалося позивачем при розгляді Комінтернівським районним судом м. Харкова цивільної справи про визнання недійсним договору дарування спірної квартири від 23.05.2008р., а саме: позивач обґрунтовує незаконність рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_3. помилкою, оскільки ОСОБА_7, на думку позивача, не мав права на відчуження 1/2 частини квартири, що не було враховано при здійсненні державної реєстрації.

В зв'язку з наведеним суд зауважує, що розглядаючи даний спір, адміністративний суд не надає оцінки законності договору дарування спірної квартири від 23.05.2008р., а лише перевіряє дотримання чинних на той час вимог щодо реєстрації права власності у відповідному реєстрі.

Так, на час виникнення спірних відносин порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна було унормовано Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 (далі - Положення №7/5).

Згідно п. 1.3. вказаного Положення №7/5, державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Проведення державної реєстрації прав у межах території однієї адміністративно-територіальної одиниці реєстраторами декількох БТІ не допускається.

Згідно п. 1.5. Положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно:

1) житлові будинки;

2) квартири;

3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій;

5) приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.9 Положення №7/5, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права власності та інших речових прав на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, та подаються для проведення такої реєстрації, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 3.4, 3.5 Положення №7/5, за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:

заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;

із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;

об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;

подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився.

В обсязі наданих до справи доказів судом не встановлено підстав, які б унеможливлювали реєстрацію договору дарування частини квартири від 23.05.2008р., укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3., посвідченого нотаріально та зареєстрованого КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" 24.06.2008р. за № 22279599. Доказів визнання даного договору на час його реєстрації, а також після цього недійсним позивачем до суду не подано. Так само позивачем не надано доказів щодо неможливості реєстрації за ОСОБА_7 1/2 частини спірної квартири, яка, як встановлено судом, належала йому на законних підставах.

Відтак порушень прав позивача в зв'язку із вчиненням державної реєстрації речових прав судом в даній справі не виявлено.

Суд звертає увагу, що згідно приписів ч. 1 ст. 71 КАС України кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За приписами частини 4 вказаної статті суб'єкт владних повноважень, яким є позивач в даній справі, повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що обов'язковою умовою правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

В даній справі судом таких порушень з боку відповідачів не встановлено, в зв'язку з чим відсутніми є підстави для задоволення позовних вимог.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради в особі Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", треті особи: Сьома Харківська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про скасування рішень про реєстрацію, - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 08 серпня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.