Постанова № 68148412, 02.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року о 12 год. 49 хв.Справа № 808/1289/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Бірюкової І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Машко Г.І.,

відповідача - Гавриленка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» (далі - позивач, ТОВ «Ексимгаз») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.02.2017 №0001231402 та від 28.04.2017 №0005501403, №0005491403.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що контролюючий орган дійшов безпідставних висновків про заниження ТОВ «Ексимгаз» податку на прибуток на загальну суму 2 786 760,00 грн., оскільки грошові кошти в розмірі 15 482 000,00 грн., з яких на думку контролюючого органу позивач повинен був сплатити податок на прибуток, фактично на розрахункових рахунках позивача не обліковувались та не є прибутком підприємства. Зазначає, що кошти в розмірі 15 482 000,00 грн. були зазначені бухгалтером у звітності як додатковий капітал, а саме як фінансова гарантія АТ «Єврогазбанк». Разом з тим, позивач вказує на те, що, незважаючи на домовленість між позивачем та АТ «Єврогазбанк» про можливість надання фінансової гарантії в розмірі 15 482 000,00 грн., така гарантія позивачем використана не була, жодних коштів від АТ «Єврогазбанк» на рахунки позивача не надходило. Зазначає, що контролюючим органом не враховано відсутність будь-яких первинних документів щодо даної операції, що призвело до необґрунтованих висновків про заниження податку на прибуток.

Також, позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу про порушення вимог п.188.1, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України по операціях з надання в оренду транспортного засобу, оскільки господарські операції з надання транспортного засобу в оренду не підпадають під визначення норм Податкового кодексу України, порушення яких встановлено відповідачем.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено заниження позивачем задекларованого показника по рядку 03 Декларації «інші доходи» на загальну суму 15 482 000,00 грн. Вказує, що станом на 31.12.2014 у ТОВ «Ексимгаз» обліковуються грошові кошти на рахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» у сумі 15 482 000,00 грн., які на кінець податкового (звітного) періоду не повернуто, у зв'язку з чим позивач повинен був нарахувати та сплатити податок на прибуток з таких коштів. Крім того, перевіркою встановлено заниження ТОВ «Ексимгаз» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 11135,00 грн. по операціях з надання в оренду автомобіля, оскільки позивачем протиправно до собівартості послуг оренди не включено амортизаційні відрахування.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію, викладену в письмових запереченнях, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно встановивши обставини справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Ексимгаз» зареєстроване 27.03.2012 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, на момент проведення перевірки позивач перебував на обліку у Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 01.05.2012 №200041689.

В період з 05.12.2016 по 23.12.2016, з урахуванням продовження строку проведення перевірки відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.12.2016 №1316, співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахуванням та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт №132/08-01-111-02/38146483 від 30.12.2016 (далі - акт перевірки №132).

Згідно з висновками акту перевірки встановлено, серед іншого, порушення ТОВ «Ексимгаз»:

- п.14.1.54, п.14.1.55, п.14.1.56 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 786 760,00 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 2 786 760,00 грн.;

- абзацу 2 п.188.1, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість всього у сумі 134393,00 грн., в т.ч. по періодах: травень 2016 року - 134393,00 грн.; завищено від'ємне значення з податку на додану вартість: за грудень 2015 року - 11135,00 грн., за січень 2016 року - 11135,00 грн., за лютий 2016 року - 1 024 635,00 грн., за березень 2016 року - 134393,00 грн., за квітень 2016 року - 134393,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки №132 позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подано письмові заперечення на висновки акту перевірки, за результатами розгляду яких призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ексимгаз» з питань, що викладені у запереченнях (вх.№321/10 від 16.01.2017) з урахуванням додаткових заперечень (вх.№405/10 від 19.01.2017) на акт перевірки від 30.12.2016 №132/08-01-111-02/38146483 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016.

У період з 25.01.2017 по 31.01.2017 співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ексимгаз» з питань, що викладені у запереченнях (вх.№321/10 від 16.01.2017) з урахуванням додаткових заперечень (вх.№405/10 від 19.01.2017) на акт перевірки від 30.12.2016 №132/08-01-111-02/38146483 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, за результатами якої складено акт від 07.02.2017 №20/08-01-14-02/38146483 (далі - акт №20).

В акті №20 контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

п.14.1.54, п.14.1.55, п.14.1.56 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 786 760,00 грн., у т.ч. за 2014 рік на суму 2 786 760,00 грн.;

абзацу 2 п.188.1, п.198.2 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого: занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 024 635,00 грн., в т.ч. по періодах: березень 2016 року - 890242,00 грн.; травень 2016 року - 134393,00 грн.; завищено від'ємне значення з податку на додану вартість всього у сумі 1 315 691,00 грн.: в т.ч. за грудень 2015 року - 11135,00 грн., за січень 2016 року - 11135,00 грн., за лютий 2016 року - 1 024 635,00 грн., за березень 2016 року - 134393,00 грн., за квітень 2016 року - 134393,00 грн.

10 лютого 2017 року на підставі висновків актів перевірки №132 та №20 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення - рішення, а саме:

№0001231402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 483 450,00 грн., в т.ч. за основним платежем 2 786 760,00 грн. та 696690,00 грн. - штрафні санкції;

№0001241402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 280 793,75 грн., в т.ч. за основним платежем 1 024 635,00 грн. та 256158,75 грн. - штрафні санкції;

№0001251402, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 1 024 635,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленням - рішеннями позивач звернувся до ДФС України зі скаргою (вих.№73 від 22.02.2017).

Рішенням ДФС України від 25.04.2017 №8774/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №0001241402, №0001251402 в частині висновків акта перевірки щодо завищення податкового кредиту за лютий 2016 року на 1 013 500,00 грн., а в іншій частині вищезазначені податкові повідомлення - рішення та податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 10.02.2017 №0001231402 залишено без змін, а скаргу - задоволено частково.

28 квітня 2017 року ГУ ДФС у Запорізькій області, у зв'язку з частковим скасуванням податкових повідомлень - рішень від 10.02.2017 №0001241402 та №0001251402, прийнято та направлено на адресу позивача нові податкові повідомлення - рішення, а саме:

№0005491403, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 11135,00 грн.;

№0005501403, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13980,75 грн., в т.ч. за основним платежем 11135,00 грн. та 2783,75 грн. - за штрафними санкціями.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення від 10.02.2017 №0001231402 та податкові повідомлення - рішення від 28.04.2017 №0005491403 та №0005501403 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки актів перевірок №132 та №20, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про те, що ТОВ «Ексимгаз» протиправно не нараховано податок на прибуток з суми 15 482 000,00 грн., яка станом на 31.12.2014 обліковувалась на рахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» та станом на кінець податкового (звітного) періоду 2014 року не повернута, а також на твердженні про заниження позивачем об'єкта оподаткування по господарським операціям з надання в оренду автомобіля та відповідно заниженні суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Податок на прибуток

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на кінець звітного періоду 2014 року) дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як встановлено в ході проведення перевірки, у звітному 2014 році у бухгалтерському обліку ТОВ «Ексимгаз» відображено надходження грошових коштів у сумі 15 482 000,00 грн. на рахунок 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті», що відображено наступним чином: Дт 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» Кт 422 «Додатковий капітал» у сумі 15 482 000,00 грн.

Позивач стверджує, що сума 15 482 000,00 грн. відображена бухгалтером ТОВ «Ексимгаз» як можливе отримання банківської гарантії від ПАТ КБ «Євробанк» за договором 2600.8.12564.0001/Євро КБ, проте зазначає, що можливістю отримання такої гарантії позивач не скористався, відповідних грошових коштів на рахунки позивача не надходило.

З матеріалів справи судом встановлено, що 31 березня 2014 року між ПАТ КБ «Євробанк» та ТОВ «Ексимгаз» укладено договір №2600.8.12564.0001/Євро КБ про відкриття банківського рахунку та його розрахункове обслуговування, відповідно до пункту 1 якого підписанням цього договору клієнт - ТОВ «Ексимгаз» приймає пропозицію банку про укладення договору щодо відкриття банківського рахунку та його розрахункового обслуговування (в т.ч. з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк «Eurobank 24/7» (далі - Комплекс)), викладену в «Правилах та Умовах відкриття банківського рахунку та його розрахункового обслуговування» з усіма додатками, змінами та доповненнями (далі - Правила), в чинній на момент підписання цього договору редакції, затверджених згідно з внутрішніми процедурами Банку, розміщених у приміщенні Банку та на сайті ПАТ КБ «Євробанк» www.eurobank-ua.com.

Відповідно до пункту 2 Договору банк відкриває клієнту поточний рахунок №26008125640001 в національній та/або в іноземній валютах та надає можливість у порядку та на умовах, визначений в Договорі та Правилами операції за своїми Рахунками обмежень, передбачених Договором, Правилами та чинним законодавством.

При цьому, договір №2600.8.12564.0001/Євро КБ не містить письмових застережень щодо можливості надання ТОВ «Ексимгаз» банківської гарантії.

З наданої до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості ТОВ «Ексимгаз» по рахунку 313 «Інші рахунки та інші банківські інструменти в національній валюті» за І квартал 2014 року встановлено, що сальдо на кінець періоду по Євробанку становив: дебет - 15 482 000,00 грн. (а.с.107).

Крім того, з наданої до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості по рахунку 311 «Наші грошові рахунки» за 04.04.2014 - 31.12.2014, судом встановлено, що сальдо на кінець періоду становило: дебет - 36,22 грн., а обороти за період: дебет - 19 360 337,00 грн., кредит - 19 360 300,78 грн. (а.с.106).

Разом з тим, суд зазначає, що доходи та витрати для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток формуються на підставі первинних документів, які містять відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, для підтвердження отримання позивачем доходу в у розмірі 15 482 000,00 грн. від ПАТ КБ «Євробанк» як банківської гарантії, необхідно встановити факт надходження відповідних коштів на розрахунковий рахунок позивача, в результаті чого могли відбутись зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд зазначає, що відповідно до статті 336 розділу І таблиці Переліку типових документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5, первинними документами і додатками до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і стали підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових документах є: касові, банківські документи, ордери, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, наряди на роботу, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, рахунки-фактури, авансові звіти тощо.

З наданих до матеріалів справи виписок по рахунку встановлено, що:

по рахунку №26008125640001, відкритого в АТ «Євробанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 36,22 грн. (а.с.112);

по рахунку №26007125640002, відкритого в АТ «Євробанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 0,00 грн. (а.с.113);

по рахунку №2600501759203.980, відкритого в АТ «Укрексімбанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 30.12.2014 складав 14309,11 грн. (а.с.115);

по рахунку №2600930213566, відкритого в АТ «Єврогазбанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 890,94 грн. (а.с.111);

по рахунку №2600030113566, відкритого в АТ «Єврогазбанк», залишок на рахунку ТОВ «Ексимгаз» станом на 31.12.2014 складав 1577,98 грн. (а.с.110).

Суд зазначає, що вказані документи надавались позивачем під час проведення перевірки, проте, вони не були взяті до уваги контролюючим органом з посиланням на те, що позивачем до перевірки не надано виписки по рахунку 2604430113566, відкритому в АТ «Єврогазбанк».

Разом з тим, суд не може погодись с правомірністю такої позиції контролюючого органу, оскільки саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок під час проведення перевірки встановити об'єктивні обставини господарської діяльності платника податків, а у разі встановлення порушень чинного законодавства з боку платника податків, яке підтверджене належними та допустимими доказами зібраними в ході перевірки, притягнути такого платника податків до відповідальності.

Суд зазначає, що рішення контролюючого органу про притягнення платника податків до відповідальності не може ґрунтуватись на припущеннях, як і не може ґрунтуватись на вибіркових даних зібраних в ході перевірки.

В даному випадку контролюючим органом не перевірено та не підтверджено первинними документами одержання ТОВ «Ексимгаз» доходу у 2014 році на суму 15 482 000,00 грн., що виключає можливість висновків про заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток у 2014 році.

Щодо не надання довідки по рахунку №2604430113566, відкритому в АТ «Єврогазбанк», суд зазначає, що по-перше матеріалів справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що контролюючий орган намагався встановити наявність залишку коштів на вказаному на рахунку, зокрема і шляхом направлення відповідного запиту, як платнику податків так і до АТ «Єврогазбанк».

По - друге, контролюючим органом під час прийняття оскаржуваних рішень не враховано, що у бухгалтерській звітності підприємством відображено залишок коштів по рахунку 313 саме по АТ «Євробанк», а не АТ «Єврогазбанк» (а.с.107).

Також, суд зазначає, що на банківські рахунки з номером перших чотирьох цифр - 2604, відповідно до Інструкції про застосування планів бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою правління Національного банку України від 17.06.2004 №280, зараховуються цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання (призначення рахунку: облік коштів на вимогу, цілі використання яких обумовлені окремими законодавчими актами України), до яких не належать кошти від банківської гарантії.

Крім того, з наданої позивачем до матеріалів справи виписки по рахунку №2604430113566, відкритого в АТ «Єврогазбанк», встановлено, що залишок коштів на вказаному рахунку станом на 31.07.2014 становив 12615,74 грн. (а.с.201).

Також, довідкою АТ «Єврогазбанк» від 14.07.2017 №1139 підтверджується відсутність руху коштів по рахунку №2604430113566 у період з 26.06.2014 по 31.12.2014 (а.с.192-193).

Для з'ясування факту наявності між позивачем та АТ КБ «Євробанк» договірних правовідносин щодо надання позивачу банківської гарантії в розмірі 15 482 000,00 грн. судом витребувано від АТ КБ «Євробанк» інформацію та її документальне підтвердження з питання наявності/відсутності взаємовідносин між ТОВ «Ексімгаз» та ПАТ КБ «Євробанк» щодо надання протягом 2014 року банківської гарантії в розмірі 15 482 000,00 грн. або в іншому розмірі, зокрема, копії відповідних договорів, платіжних документів про перерахування коштів тощо; виписку по розрахунковому рахунку ТОВ «Ексимгаз» №26008125640001 за 2014 рік.

На виконання вимог суду Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та здійснення ліквідації АТ КБ «Євробанк» повідомлено про відсутність відповідних документів (а.с.186).

Таким чином, судом встановлено відсутність господарських операцій щодо надання позивачу банківської гарантії АТ КБ «Євробанк»в розмірі 15 482 000,00 грн., вказані кошти на розрахункові рахунки ТОВ «Ексимгаз» не надходили, жодних змін в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства не спричинено.

За таких обставин, висновок контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 2 786 760,00 грн. є безпідставним та необґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення №0001231402 від 10.02.2017 є протиправним та підлягає скасуванню.

Податок на додану вартість

Контролюючим органом встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Астер-Аудит» за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, на загальну суму 11135,00 грн., в т.ч. за грудень 2015 року на суму 11135,00 грн., що вплинуло на розмір від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 11135,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що 10 липня 2015 року між ТОВ «Ексимгаз» та ТОВ «Астер-Аудит» укладено договір оренди транспортного засобу №03/15-ор, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець - ТОВ «Ексимгаз» передає, а орендар - ТОВ «Астер-Аудит» бере в тимчасове володіння наступне майно: легковий автомобіль марки VW, модель Passat Limousine, кузов №WVWZZZ3CZFE492469, об'єм двигуна 1798 куб.см., рік випуску 2015, державний номер АР0200АЕ (а.с.116-117).

Відповідно до пункту 4.1 договору №03/15-ор термін оренди складає період до 31 грудня 2015 року. Згідно з пунктом 5.1 договору №03/15-ор орендна плата встановлюється в розмірі 3000,00 грн.

10 липня 2015 року ТОВ «Ексимгаз» та ТОВ «Астер-Аудит» підписано акт приймання-передачі транспортного засобу (а.с.118).

Додатковими угодами №1 від 30.12.2015 та №2 від 30.12.2016, строк оренди продовжено до 31.12.2016 та до 31.12.2017 відповідно (а.с.119-120).

Як встановлено з матеріалів справи орендна плата за вказаним договором за 2015 рік склала 17129,03 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 2854,84 грн., разом з тим, контролюючий орган вважає, що з розмір орендної плати не може бути нижчим розміру амортизаційних відрахувань, у зв'язку з чим сума орендної плати за 2015 рік повинна складати 69951,50 грн., тобто відбулось заниження об'єкту оподаткування на суму 55677,31 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 11135,46 грн.

Суд зазначає, що відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Суд зазначає, що підпунктом 14.1.3 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно, амортизація не підпадає не під одне із визначень з яким порівнюється база оподаткування згідно зазначеного пункті 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим посилання відповідача на порушення позивачем даної норми є безпідставним.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на положення П(с) БО 16 «Витрати», оскільки вказаним стандартом визначається собівартість реалізованої продукції, а операції з оренди не є тотожними поняттю реалізації продукції. Вказане твердження узгоджується із наявністю в стандартах бухгалтерського обліку окремого розділу 14 «Оренда».

Відповідно до П(с) БО 14 «Оренда» дохід від операційної оренди (крім доходу від оренди об'єктів інвестиційної нерухомості) визнається іншим операційним доходом відповідного звітного періоду на прямолінійній основі протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов'язаних з використання об'єкта операційної оренди. Витрати орендодавця з укладання угоди про операційну оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Таким чином, відповідачем безпідставно зроблено висновок про заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість, та, відповідно, заниження суми податкових зобов'язань на суму 11135,46 грн.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи попередні висновки суду щодо безпідставності позиції контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціях з надання автомобіля в оренду, твердження про завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 11135,00 грн., також є необґрунтованим.

Зазначене зумовлює висновок про протиправність податкових повідомлень-рішень від 28.04.2017 №0005501403 та №0005491403 та необхідність їх скасування.

Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення для правильного прийняття рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 10.02.2017 №0001231402.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.04.2017 №0005501403 та №0005491403.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 52460,53 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста шістдесят гривень 53 коп.) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексимгаз» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко