Постанова № 68147855, 01.08.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 р. Справа №805/578/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» м. Донецьк

до відповідача 1: Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області

до відповідача 2: Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

до відповідача 3: Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» має переплату (надміру сплачений платіж) з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн., що підтверджується актом звірки з бюджетом з податку на прибуток станом на 28.03.2016 рік. Позивач неодноразово листами від 28.10.2015 року №122, від 16.11.2015 року №128, від 15.01.2016 року №4, від 21.04.2016 року № 26, від 22.06.2016 року №33-1 звертався до податкової інспекції щодо зарахування переплати (надміру сплаченого платежу) з податку на прибуток на сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Проте, відповідач 1 листами від 12.11.2015 року №3018/05-63-20-02, від 07.12.2015 року №3445/05-63-20-02, від 28.01.2016 року №565/05-63-20-02, від 29.07.2016 року №24708/05-63-20-02 залишив такі заяви без виконання. Позивач вважає такі дії податкового органу неправомірними, оскільки закон не встановлює право податкового органу вирішувати підлягають виконанню чи ні заяви платника податків про використання надміру сплачених платежів з одного податку у якості джерел самостійної сплати грошових зобов'язань з іншого податку. Просив суд визнати протиправними дії Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо невикористання як джерела самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість переплати (надміру сплаченого платежу) з податку на прибуток у розмірі 169441,65грн. на підставі заяв ТОВ «VIP Бетон» від 28.10.2015 №122, від 16.11.2015 №128, від 15.01.2016 №4, від 21.04.2016 №26, від 22.06.2016 №33-1 та зобов'язати Маріупольську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області використати як джерело самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість переплату (надміру сплачений платіж) з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн. на підставі наданих заяв ТОВ «VIP Бетон» від 28.10.2015 №122, від 16.11.2015 №128, від 15.01.2016 №4, від 21.04.2016 №26, від 22.06.2016 №33-1.

Ухвалою від 06 червня 2017 року суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Ухвалою від 17 липня 2017 року суд залучив до участі у справі в якості третього відповідача Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував з підстав викладених у письмових заперечення до позовної заяви.

Представник відповідача 2 явку до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача 3 явку до судового засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» зареєстрований як юридична особа, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 34798371, на теперішній час перебуває на обліку Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС м. Маріуполь.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» від 04 листопада 2015 року № 892 прийнято рішення про реорганізацію деяких територіальних органів Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком № 2. Відповідно до якої Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області реорганізовувалась шляхом приєднання до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Позивач листом від 28 жовтня 2015 року за №122 звернувся до в.о. начальника ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області з проханням переплату з податку на прибуток приватних підприємств зарахувати в рахунок оплати податку на додану вартість у сумі 94373 грн., який залишено без виконання згідно листа від 12.11.2015 за №3018/05-63-20-02.

16 листопада 2015 року позивач повторно звернувся з листом за №128 до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області з проханням здійснення зарахування переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок оплати податку на додану вартість у сумі 94373 грн.

ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області листом у відповідь від 07.12.2015 року за №3445/05-63-20-02 повідомив позивача, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті відповідно до п.п.1.3 наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних рахунків. Зазначивши, що на теперішній час виникли труднощі щодо повернення помилково або надміру сплачених коштів місцевого бюджету по підприємствам які знаходяться на тимчасово неконтрольованій Україною території, тому заяви про перерахування коштів залишаються без виконання до врегулювання даного питання.

15 січня 2016 року позивач звернувся з листом за №4 до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області з проханням на підставі п.п. 87.1 п. 87 ст. 87 Податкового кодексу України здійснення зарахування переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок оплати податку на додану вартість у сумі 169878 грн.

Згідно листа у відповідь ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області від 28.01.2016 року №565/05-63-20-02 заява залишена без виконання. При цьому податковою було зазначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів здійснюється згідно наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум гpoшових зобов'язань. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу. У разі припинення діяльності відповідних місцевих фінансових органів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, орган ДФС передає висновки згідно з реєстром висновків та платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному органу, визначеному відповідно до частини першої статті 67-2 глави 11 розділу IIІ Бюджетного кодексу України, згідно якої, функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державі адміністрації.

21 квітня 2016 року позивач повторно звернувся з листом за №26 до в.о. ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області яким з урахуванням наявної переплати (надміру сплачені платежі) з податку на прибуток у розмірі 169987 грн. та на підставі п.п. 87.1 п. 87 ст. 87 Податкового кодексу України просив здійснити зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок оплати податку на додану вартість за період з 2014-2015 роки у розмірі 169878 грн.

22 червня 2016 року позивач керуючись п.п. 87.1 п. 87 ст. 87 Податкового кодексу України звернувся до Калінінського районного відділення у м.Донецьку Маріупольської ОДПІ з заявою №33-1 про зарахування переплати з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн. на сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 2014-2015 роки у розмірі 169441,65 грн., тобто використати переплату як джерело самостійної сплати грошових зобов'язань.

Згідно відповіді Східно-Донецького відділення Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 29.07.2016 року №24708/05-63-20-02 заяву позивача залишено без виконання з посиланням на те, що відповідно до листа Державної казначейської служби України повернення /перерахування податку платникам, може здійснюватись при умові, що його сплата була здійснена на території підконтрольній українській владі і фактична адреса платника та місцезнаходження його активів має розташовуватись на території підконтрольній українській владі.

З підстав викладеного суд зазначає наступне.

У розумінні приписів Податкового кодексу України надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями вважаються суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Таким чином, податковим законодавством передбачені джерела погашення податкових зобов'язань платників податків, у тому числі за рахунок надміру сплачених податків по інших платежах. Таке право, надане законом платнику податку, є вираженням його волі, спрямованої на погашення грошових зобов'язань.

Відповідно до пп.87.1 ст.87 Податкового кодексу України платнику податків достатньо для зарахування переплати з певного платежу в погашення грошового зобов'язання або погашення податкового боргу подати заяву довільної форми з обов'язковим зазначенням напряму здійснення такого платежу.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбаченні статтею 43 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Згідно до пункту 43.2 статті 43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

За вимогами пунктів 43.3 та 43.4 зазначеної вище статті обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

За приписами пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з приписами п. 102.5. ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто ПКУ встановлює строк позовної давності в 1095 днів.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для повернення надміру сплачених сум податків, зокрема, є наявність згідно даних податкової звітності позивача суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

28 березня 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» та ДПІ у Калінінському районі м.Донецька ГУ ДФС у Донецькій області складено акт звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01 січня 2016 року по 28 березня 2016 року №7-07, згідно якого враховується від'ємне сальдо з податку на прибуток станом на 28 березня 2014 року на суму 169441,65 грн.

Тобто шляхом подання заяви про зарахування переплати в рахунок сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків реалізує надане йому право визначити джерело сплати грошових зобов'язань, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити відповідне зарахування.

Отже, оскільки у відповідності до пункту 87.1. статті 87 ПК України переплата за податком (обов'язковим платежем) є джерелом погашення податкового боргу платника податків, а тому не проведення відповідачем заліку надмірно сплачених коштів є протиправною бездіяльністю, чим порушені права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Наявність у позивача станом на 28 березня 2016 року переплати з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн. відповідачем 1 не заперечується та не підлягає доказуванню.

Крім того у даному випадку переплата існує саме по платежах з одним кодом бюджетної класифікації, за якими вимагається сплата.

Щодо посилань відповідача 1 на листи Державної казначейської служби України про неможливість повернення податку платнику з огляду на фактичне місцезнаходження останнього та місцезнаходження його активів на території непідконтрольній українській владі, суд зазначає наступне.

По-перше, відповідачами до матеріалів справи листи Казначейської служби України на які йдеться посилання у відповідях на заяви позивача надані не були та по-друге, всі листи Державної казначейської служби України за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, оскільки носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер. Вони призначені для використання в роботі підрозділами державної казначейської служби і не стосуються організації роботи платників податків.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», дію якого зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р, м. Донецьк (Донецька міська рада) відноситься до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 1085-р, м. Донецьк відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІ та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІ, м. Донецьк визнаний тимчасово окупованою територією.

Дійсно згідно витягу з державного реєстру підприємств та організацій України, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» є м. Донецк, вул. Владичанського, 32.

Відповідно до статті 1 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Водночас статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Представник позивача під час розгляду справи зазначив про те, що

починаючи з другої половини 2014 року щоденне керування діяльністю юридичної особи та

здійснення управління і обліку здійснюється за адресою: Україна, Донецька обл.,

Покровський р-н, с. Рівне, вул. Шопена, 1. За цією ж адресою знаходиться керівництво

Товариства. Нерухоме майно, за адресою Україна, Донецька обл., Покровський Р-н, с. Рівне, вул. Шопена, 1 знаходиться у власності позивача. Земельна ділянка, на якій розташоване

нерухоме майно за адресою Україна, Донецька обл., Покровський р-н, с. Рівне, вул.

Шопена, 1 знаходиться в оренді у позивача. Протягом всього періоду, зокрема і в 2014-

2017 роках позивач сплачував орендну плату до бюджету України, про що обізнаний

відповідач.

При цьому суд зауважує, що не переміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» на територію, підконтрольну українській владі, не впливає на його право визначене п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України.

Як було зазначено судом вище, позивач дотримався вимог статті 43 Податкового кодексу України шляхом подання письмової заяви, однак відповідач, в свою чергу, не вчинив дій, передбачених даною нормою, зокрема, не подав не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Позивач, як платник податку, вправі розпоряджатися власними коштами, зокрема шляхом звернення до податкового органу з заявою про здійснення заліку податкових зобов'язань. Не здійснення відповідачем такого заліку, при наявності відповідної переплати, порушує право позивача на розпорядження коштами, оскільки відсутні обставини, через які проведення спірного заліку податкових зобов'язань є неможливим.

Таким чином, ігнорування Маріупольською об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Донецькій області, законного права позивача на зарахування переплати з податку на прибуток приватних підприємств в рахунок погашення податкових зобов'язання з податку на додану вартість з посиланнями на листи Державної казначейської служби України не є підставою невиконання приписів Податкового кодексу України, що дає змогу суду визнати протиправною її бездіяльність.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області використати як джерело самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість переплату (надміру сплачений платіж) з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн. на підставі наданих заяв ТОВ «VIP Бетон» від 28.10.2015 №122, від 16.11.2015 №128, від 15.01.2016 №4, від 21.04.2016 №26, від 22.06.2016 №33-1, суд зазначає наступне.

Механізм повернення надміру сплаченого податку на прибуток визначений Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2015 № 1146.

Відповідно до п. 5 та 6 вказаного Порядку, повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв вiд дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштiв, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з iнших платежiв, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно вiд виду бюджету; 3) готiвкою за чеком у разi вiдсутностi у платника податкiв рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахункiв як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з облiку коштiв забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банкiвський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Пунктом 7 Порядку передбачено, що після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до п.8 Порядку у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Пунктом 11 Порядку визначено, що на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що поверненню надмірно сплаченого платежу на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з iнших платежiв передує ухвалення контролюючим органом висновку про повернення надмірно сплачених платежів, що є виключними повноваженнями органів ДФС та органів державного казначейства.

Таким чином, суд вважає що вимоги позивача про визнання протиправними дій Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо невикористання як джерела самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість переплати (надміру сплаченого платежу) з податку на прибуток у розмірі 169441,65грн. на підставі заяв ТОВ «VIP Бетон» від 28.10.2015 №122, від 16.11.2015 №128, від 15.01.2016 №4, від 21.04.2016 №26, від 22.06.2016 №33-1 та зобов'язання податкового органу використати як джерело самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість переплату (надміру сплачений платіж) з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн. є передчасними.

Разом з тим, з метою захисту прав позивача суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог згідно до ст. 11 КАС України, оскільки порушене право підлягає захисту.

Оскільки рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду, тому в даному випадку правильним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області щодо неподання до органу УДКСУ висновку, щодо суми надмірно сплачених платежів яка підлягає поверненню на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з iнших платежiв та зобов'язання Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області виконати покладені на нєї законом і підзаконними актами обов'язку щодо надання органу казначейства висновку щодо суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн. на підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» від 28.10.2015 №122, від 16.11.2015 №128, від 15.01.2016 №4, від 21.04.2016 №26, від 22.06.2016 №33-1.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статі 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області щодо неподання до органу УДКСУ висновку, щодо суми надмірно сплачених платежів яка підлягає поверненню на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з iнших платежiв.

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС у Донецькій області надати органу казначейства висновок щодо суми надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 169441,65 грн. на підставі заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» від 28.10.2015 №122, від 16.11.2015 №128, від 15.01.2016 №4, від 21.04.2016 №26, від 22.06.2016 №33-1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій областіна Товариства з обмеженою відповідальністю «VIP Бетон» (ЄДРПОУ 34798371) судовий збір у розмірі 4141 (чотири тисячі сто сорок одну) гривню 62 гривень.

Повний текст постанови складено та підписано 07 серпня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.