Ухвала суду № 68147727, 27.07.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

27 липня 2017 р. Справа № 802/625/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Мультян М.Б.,

суддів: Дончика В.В.

Чернюк А.Ю.

за участі секретаря судового засідання: Кулика В.В.

представників сторін:

позивача: Каракулової О.Г.

відповідача: Базюнь Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек"

до: Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент)

про: скасування рішень та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

У судовому засіданні судом з власної ініціативи поставлено на розгляд питання з приводу закриття провадження по справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечувала з приводу поставленого питання.

Представник відповідача у судовому засіданні при вирішенні даного питання поклалась на розсуд суду.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання вчасно та належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши думки представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Як випливає із матеріалів адміністративної справи, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби інтелектуальної власності України про відмову в реєстрації знаку, оформлену у вигляді висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи за заявкою товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" № m201501707 від 12 лютого 2015 року; визнати протиправним та скасувати рішення Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України від 23 січня 2017 року, яке затверджено наказом Державної служби інтелектуальної власності України № 17-Н від 21 лютого 2017 року та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України провести повторну кваліфікаційну експертизу та прийняти рішення про реєстрацію знаку по заявці товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" № m201501707 від 12 лютого 2015 року.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини щодо набуття права інтелектуальної власності на знак для товарів та послуг.

За змістом ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг, промислового зразка та в наступному отримання заявником свідоцтва України на знак для товарів і послуг та, відповідно, Патенту України на промисловий зразок, подальше оспорювання права власності на вказаний знак та промисловий зразок має вирішуватися у порядку господарської (цивільної) юрисдикції.

Згідно ст. 12 ГПК України Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.

Враховуючи вищезазначене, звернення позивача до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) не є підставою для розгляду спору у порядку адміністративного судочинства, оскільки, позивач звернувся за захистом порушених прав, що виникли із господарських відносин.

Враховуючи зміст спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність публічного - правового спору, а тому даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФруТек" до Державної служби інтелектуальної власності України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії - закрити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Головуючий суддя Мультян Марина Бондівна

Судді Дончик Віталій Володимирович

Чернюк Алла Юріївна