Рішення № 6814737, 19.11.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №2-2695

2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Іваненко Ю.Г.

при секретарях - Арнаутові Я.Б.,

Семенович А.В.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача ВАТ

„Вест файненс енд кредит банк” - Васілісіна Є.А.

представника відповідача ВАТ

„Вест файненс енд кредит банк” - Усатюк Л.Л.

представника відповідача

ОСОБА_3 - ОСОБА_5

представника третьої особи - Максимович О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства „Вест Файненс Енд Кредит Банк”, ОСОБА_3,

третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївського району м. Києва

про визнання недійсним іпотечного договору ,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів та третьої особи про визнання недійсним іпотечного договору.

Свої вимоги мотивує тим, що 17 серпня 2007 року між Закритим Акціонерним Товариством «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», з одного боку, та ОСОБА_3, з іншого боку, був укладений Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Присяжнюк О.М. у м.

Києві, від 17.08.2007 року та зареєстрований у реєстрі № 1755, відповідно до якого ОСОБА_3 надала у іпотеку нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1, яка належить останній на підставі Свідоцтва про право власності Серії САА № 693251, виданого ГУЖЗ КМДА 24.09.2003 року на підставі наказу №1584-С/КІ від 16.09.2003 року та зареєстрованого у КМ БТІ 30.09.2003 року, записано у реєстрову книгу №д.278-179 за №4100, виступивши майновим поручителем перед ЗАТ«ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», за виконання кредитних зобов'язань щодо договору надання кредиту №47-384/07 КЮ від 17.08.2003 року іншою особою, а саме: ТОВ „Агрофірма „Словянський шлях” (код ЄДРПОУ 32577691).

При укладанні Іпотечного договору, ОСОБА_3 мала розуміти наслідки невиконання основного зобовязання боржником і можливості звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, оскільки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Постійним місцем проживання малолітньої ОСОБА_4, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1, з народження і до цього часу є квартира відповідача ОСОБА_3 - АДРЕСА_1. Дана квартира є єдиним нерухомим майном ОСОБА_3, придатним для проживання дитини та виступає предметом іпотеки за Іпотечним договором.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійсненню її прав.

При вчиненні правочину, а саме укладенні Іпотечного договору, ОСОБА_3 не були враховані інтереси малолітньої ОСОБА_4 та даний правочин здійснено без дотримання положень ч. 2 ст. 155 ЦК України., в звязку з чим позивач звернувся до суду та просить суд визнати іпотечний договір недійсним відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України.

В судовому засіданні позивач та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, з підстав викладених в них, просили суд задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача ВАТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» Васілісін Є.А., Усатюк Л.Л. в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали, посилаючись на те, що в момент вчинення право чину малолітня дитина не була зареєстрована в квартирі, що є предметом іпотеки, отже підстави для визнання договору іпотеки недійсним відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав.

Представник третьої особи Максимович О.В. в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала, просила суд при винесенні рішення врахувати інтереси малолітньої ОСОБА_4 Разом з тим, представник третьої особи зазначила, що під час підписання договору іпотеки малолітня ОСОБА_4 не була зареєстрована в квартирі, яка є предметом іпотеки, а тому Орган опіки та піклування не надав би довідку про можливість укладання вищевказаного договору, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представників відповідачів, представника третьої особи, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

В даному судовому засіданні встановлено, що 17 серпня 2007 року між Закритим Акціонерним Товариством «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», з одного боку, та ОСОБА_3, з іншого боку, був укладений Іпотечний договір посвідчений приватним нотаріусом Присяжнюк О.М. у м. Києві, від 17.08.2007 року та зареєстрований у реєстрі № 1755, відповідно до якого ОСОБА_3 надала у іпотеку нерухоме майно, а саме: АДРЕСА_1, яка належить останній на підставі Свідоцтва про право власності Серії САА № 693251, виданого ГУЖЗ КМДА 24.09.2003 року на підставі наказу №1584-С/КІ від 16.09.2003 року та зареєстрованого у КМ БТІ 30.09.2003 року, записано у реєстрову книгу №д.278-179 за №4100, виступивши майновим поручителем перед ВАТ«ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК», за виконання кредитних зобов'язань щодо договору надання кредиту №47-384/07 КЮ від 17.08.2003 року іншою особою, а саме: ТОВ „Агрофірма „Словянський шлях” (код ЄДРПОУ 32577691).

Так, з метою укладання договору іпотеки, ОСОБА_3 надала ВАТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» довідку, видану 10 серпня 2007 року ЖЕО-105, відповідно до якої, ви квартирі АДРЕСА_1 станом на 10.08.2007 року ніхто не зареєстрований.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місцем проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає.

На підставі копії паспорта ОСОБА_1 та ОСОБА_3, було встановлено місце реєстрації останніх за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 6 ст. 203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, захисту підлягають порушені в момент укладання договору права дитини.

Разом з тим, позивач не вказує, що права дитини було порушено в момент вчинення правочину, а також не наводить доказів порушення права, та не зазначає яке саме право дитини було порушено.

Позивач як на підставу своїх вимог посилається на те, що на момент подання позову малолітня дитина є зареєстрованою в квартирі, яка передана в іпотеку.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві з 25.12.2008 року по даний час. Згідно заяви про реєстрацію місця проживання від 4.02.2009 року, ОСОБА_3 зареєструвала на постійне місце проживання своїх дітей дочку ОСОБА_4 та ОСОБА_6.

Таким чином, посилання позивача на порушення вимог ч. 6 ст. 203 ЦК України є безпідставними, оскільки на момент вчинення договору іпотеки, було встановлено місце проживання дитини разом з батьками за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 1 ст.. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Однак, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, на момент вчинення правочину малолітня дитина (її батьки) не була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1 в м. Києві, що є предметом іпотеки, а отже суд приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання договору іпотеки недійсним.

Крім того, судом не приймаються посилання представника позивача та позивача на те, що відповідач ВАТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» повинні були під час підписання договору іпотеки зясувати склад сімї, наявність чи відсутність дітей, а також отримати від Органу опіки та піклування Голосіївського району м. Києва довідку про можливість укладання вищевказаного договору, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4, з наступних підстав.

Так, відповідачем ВАТ «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК» при укладанні договору іпотеки було додержано всіх вимог діючого законодавства, в тому числі вимог ст.. 203 ЦК України.

Разом з тим, як зазначив представник третьої особи в судовому засіданні, під час підписання договору іпотеки малолітня ОСОБА_4 не була зареєстрована в квартирі, яка є предметом іпотеки, а тому Орган опіки та піклування не надав би довідку про можливість укладання вищевказаного договору, враховуючи інтереси малолітньої ОСОБА_4

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позовні вимоги позивача не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, позивачу слід відмовити в стягненні з відповідача судового збору та інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 29, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 5, 6, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви до Відкритого акціонерного товариства „Вест Файненс Енд Кредит Банк”, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Голосіївського району м. Києва про визнання недійсним іпотечного договору відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

ГОЛОВУЮЧИЙ Ю.Г.ІВАНЕНКО