Ухвала суду № 68144738, 01.08.2017, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4676/17

Номер провадження 2-зз/404/21/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2017 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Іванова Н.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування арешту по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою просить скасувати заборону на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 (Червонозорівській) в м. Кропивницькому, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна за № 2291419, яка накладена за ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.08.2005 року. Скасувати арешт на вищевказану квартиру, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 2425374, накладений постановою Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ № аа934576 від 05.09.2005 року на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.08.2005 року. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 15.08.2005 року за № 2291419 про заборону на нерухоме майно та запис від 26.09.2005 року за № 2425374 про арешт квартири АДРЕСА_1 (Червонозорівській) в м. Кропивницькому.

В обґрунтування заяви зазначено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.08.2005 року по справі № 2-286/2006 в порядку забезпечення позову було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 (Червонозорівська) в м. Кропивницькому. Даний арешт накладався як а майно, що перебуває у власності одного з учасників процесу, а саме: ОСОБА_1, як відповідача. На підставі свідоцтва про право власності на житло № 18047 від 22.10.1996 року на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 належить 1/5 частина вищевказаної квартири. Борг, стягнутий з ОСОБА_1 за рішенням суду від 17.02.2006 року, останнім погашено. На даний час цивільна справа, по якій винесено ухвалу про заборону відчуження майна, знищена за закінченням терміну зберігання і ухвала про заборону відчуження не збереглася. В той же час виконавче провадження, по якому накладався арешт на майно, також знищено за закінченням терміну зберігання. На даний час у відділі виконавчої служби відсутні будь-які виконавчі провадження відносно ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 2) виключено; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори про право цивільне, повязані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження. У звязку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може предявляти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання. У разі предявлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Частиною 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається із матеріалів заяви ОСОБА_1 вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено його права чи свободи.

З огляду на вищевикладене, суддя вважає, що оскільки спір вирішений за нормами ЦПК України, ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, а саме: боржником, а відтак заяву не належить розглядати в порядку скасування заходів забезпечення позову, тому у прийнятті заяви необхідно відмовити. При цьому, розяснити ОСОБА_1 його право на звернення до суду, який видав виконавчий документ, на загальних підставах в порядку розділу VII (ст.ст. 383-389) ЦПК України, а саме, із скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено його права чи свободи.

Керуючись ч. 8 ст. 8, п. 1 ч. 2 ст. 122, ст. 293 України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті заяви ОСОБА_1 про скасування арешту.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п"яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Н. Ю. Іванова