Рішення № 68144337, 07.08.2017, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1618/17

Провадження № 2/346/1043/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого-судді - Потятинника Ю.Р.,

з участю: секретаря - Васильчук Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом, який мотивує тим, що ОСОБА_1, здійснюючи підприємницьку діяльність з торгівлі промисловими товарами на центральному промисловому ринку м. Коломия, у жовтні 2007 року дізналася про те, що у будівлі приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу", що в м. Коломия по вул. Сагайдачного, 5, виставлені на продаж нежитлові приміщення під магазини з метою створення торгового центру.

Засновниками приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6.

Під час особистої зустрічі з ОСОБА_2, останній повідомив ОСОБА_1 про те, що дійсно на 2-му поверсі будівлі приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" продаються приміщення за ціною 2500 доларів США за 1 (один) квадратний метр площі.

З метою придбання в майбутньому нежитлового приміщення на 2-му поверсі будівлі приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу", ОСОБА_1 30 жовтня 2007 року здійснила перший внесок авансового платежу в якості сплати вартості обраного нежитлового приміщення в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) доларів США.

В подальшому позивач також вносила готівкові кошти частками, факт передачі яких фіксувався у договорі позики від 30.10.2007 року.

ОСОБА_1 сплатила авансовими платежами грошові кошти на загальну суму 59 422 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять два) долари США.

При цьому відповідачі знали і погодилися з тим фактом, що ці кошти вони отримують за придбання та оформлення в майбутньому договору купівлі-продажу зазначеного нежитлового приміщення на 2-му поверсі будівлі приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу".

Проте, у вересні 2016 року ОСОБА_1 стало відомо, що між ПАТ КБ "Приватбанк" та ПВНЗ "Коломийський коледж права і бізнесу" був укладений кредитний договір № LOS-KC-017 від 27 вересня 2007 року, за умовами якого Банк надав "Коломийському коледжу права і бізнесу" кредитні кошти в розмірі 700 000 доларів США для придбання комерційної нерухомості та 39 614,46 доларів США для сплати страхових платежів. Також з'ясувалось, що будівля "Коломийського коледжу права і бізнесу", загальною площею 2191,34 кв.м., перебуває в іпотеці на забезпечення виконання кредитних зобов'язань.

21 вересня 2016 року, в день, коли невідомі особи з якоїсь охоронної фірми заблокували доступ до "Коломийського коледжу права і бізнесу", представник ПАТ КБ "ПриватБанк" повідомив, що будівлю ПВНЗ "Коломийський коледж права і бізнесу", що було предметом іпотеки, після звернення стягнення на нього в судовому порядку, придбало ТОВ "Естейт Селлінг", який як законний власник має право розпоряджатися об'єктом нерухомості.

Звернувшись до ОСОБА_2 за роз'ясненнями щодо виниклої ситуації, останній пояснив, що він сплатить кредитний борг ПАТ КБ "ПриватБанк", і запевнив, що владнає питання купівлі-продажу нежитлового приміщення, за яке ОСОБА_1 сплачувала авансові платежі.

Однак до сьогоднішнього дня, відповідачі свої зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення не виконали, проте всіляко намагаються уникнути відповідальності і не бажають повертати сплачені ОСОБА_1 авансом грошові кошти в сумі 59 422 долара США, а тому просить суд стягнути з них солідарно на користь позивача грошові кошти в сумі 1 605 582, 44 грн. та 8000,00 грн. судового збору.

Представник позивачки подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та участі позивачки, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання повторно не з'явилися, хоча повідомлялися про час і місце судового розгляду, а тому, суд вважає за можливе слухати справу за наявних доказів в заочному порядку, у відповідності до вимог ст. 169 ч.4 ЦПК України.

Суд, аналізуючи обставини встановлені під час судового розгляду та дослідивши зібрані докази, вважає позов частково підставним і таким , що підлягає до часткового задоволення, з таких мотивів.

Згідно договору позики від 30.10.2007 р., відповідачі отримали у позивача, з урахуваненям пояснень останньої, згідно встановленого графіка 59 422 долларів США, які зобов"язалисть повернути до 02.11.2013р., а у випадку неможливості повернення суми позики зобов"язались подарувати кредитору частину нежитлового приміщення за адресою: м. Коломия, вул. Сагайдачного, 5.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 як засновниками ПВНЗ "Коломийський коледж права і бізнесу" укладений не був, а згідно доводів позивача сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. У разі, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З вищевикладених положень законодавства слідує, що завдатком є грошова сума, яка внесена боржником на підтвердження взятих на себе зобов'язань за укладеним договором і для забезпечення виконання таких зобов'язань в подальшому.

Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлового приміщення

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачами дійсно порушено зобов'язання, які вони добровільно не виконують, у зв'язку з чим слід стягнути з них на користь позивача в перерахунку на національну грошову одиницю грошові кошти у розмірі 59 422 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять два) долара США, що згідно курсу валют НБУ станом на 07 серпня 2017 року ( 25,84 грн. за 1 доллар США) становить 1 535 464, 48 грн. , в рівних частках, тобто по 511821 грн. 49 коп. При цьому, суд вважає вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів грошових коштів в солідарному порядку безпідставною, оскільки згідно ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Таких обставин щодо солідарного зобов"язання судом не встановлено.

З вищенаведених підстав в решті позову слід відмовити.

На підставі викладеного та ст.16 ЦК України , керуючись ст.ст. 213-215, 218, 224-226, 197 ч.2, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_2, виданий 11.10.2000 р. Коломийським МВ УМВС, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3, виданий 30.08.2005 р. Коломийським МВ УМВС, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3 паспорт НОМЕР_4, виданий 25.09.1998 р. Коломийським МВ УМВС, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_4 грошові кошти в сумі по 511821 (п"ятсот одинадцять тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 49 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_2, виданий 11.10.2000 р. Коломийським МВ УМВС, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3, виданий 30.08.2005 р. Коломийським МВ УМВС, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_3 паспорт НОМЕР_4, виданий 25.09.1998 р. Коломийським МВ УМВС, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_4 8000 грн. сплаченого судового збору. в рівних частках.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд після проголошення рішення суду, або отримання копії повного рішення.

Суддя Потятинник Ю. Р.