Вирок № 68144233, 08.08.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6881/17

Провадження № 1-кп/344/476/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Зеленко О.В.,

з участю секретаря Караїм Ю.В.,

прокурора Гринишина В.Д.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.

Злочин вчинено за наступних обставин.

21.03.2017 ОСОБА_1 залишив ОСОБА_3 на території приватного підприємства ТОВ «СервісБуд». що по вул. Петлюри, 15Г у м. Івано-Франківську, власний автомобіль марки «Аudi А8», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, з метою подальшого проведення в ньому технічного обслуговування, та передав йому ключ від замка запалювання із дистанційним керуванням до вказаного автомобіля.

В подальшому, 25.03.2017 близько 03 год. 20 хв. у складському приміщенні приватного підприємства ТОВ «СервісБуд», що по вул. Петлюри 15Г у м. Івано-Франківську, під час розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_2 наніс один удар кулаком останньому в область обличчя, в результаті якого ОСОБА_3 втратив свідомість, впав на землю та із руки випустив ключ від замка запалювання із дистанційним керуванням до автомобіля марки «Аudi А8», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1

Побачивши на підлозі даний ключ та достовірно знаючи, де знаходиться автомобіль марки ««Аudi А8», у ОСОБА_2 виник умисел на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом.

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Аudi А8», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи тяжкі наслідки та свідомо бажаючи настання таких наслідків, керуючись корисливим мотивом, непомітно підняв вказаний ключ та в подальшому, вийшовши із приміщення, користуючись темною порою доби, відсутністю власника та інших осіб, які б могли йому у цьому завадити, підійшов до вказаного автомобіля та відчинив його. В подальшому, ОСОБА_2 за допомогою ключа від замка запалювання із дистанційним керуванням проник у салон вказаного автомобіля, сів за кермо, запустив двигун та розпочав на ньому рух, тим самим довівши до кінця свій умисел на його заволодіння.

25 березня 2017 року працівниками поліції в ході огляду місця події по вул. Бельведерській в м. Івано-Франківську виявлено та вилучено вище вказаний автомобіль.

В результаті протиправних дій ОСОБА_2, які виразились у незаконному заволодінні автомобілем марки «Аudi А8», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, згідно висновку експерта №4.5-18/17 від 28.03.2017 вартістю 551 261,0 грн., потерпілому ОСОБА_1 спричинено реальну майнову шкоду на суму 5 898, 0 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, цивільний позов - на суму заподіяної майнової шкоди згідно обвинувального акту. Повністю підтвердив обставини вчиненого злочину відповідно до викладеного. Так, ОСОБА_2 суду показав, що 25.03.2017 близько 03 год 20 хв у складському приміщенні приватного підприємства ТОВ «СервісБуд», що по вул. Петлюри 15Г у м. Івано-Франківську, розпивали разом з ОСОБА_3 алкоголь. Під час вживання спиртного між ними виник конфлікт, в ході якого наніс один удар рукою в обличчя останнього. У ОСОБА_3 з руки випав ключ від автомобіля «Audi A8», чорного кольору. Піднявши непомітно даний ключ, вирішив провчити ОСОБА_3, та відігнати цей автомобіль трохи далі. Сівши за кермо, привів в дію двигун вказаного автомобіля та розпочав ним рух. Від'їхавши на відстань приблизно 100 метрів, побачив патрульну машину. Знаючи, що не має документів на автомобіль і сів за кермо у стані алкогольного сп'яніння, зупинив автомобіль. Керуючи даним автомобілем, жодного ДТП не вчиняв, автомобіль був на ходу, однак на той час мав поломки та потребував ремонту. З чого складається розмір шкоди у сумі 64 тис.грн, про відшкодування яких просить потерпілий, йому невідомо. У вчиненому щиро розкаявся, погодився із покаранням, запропонованим прокурором.

Потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позов до початку розгляду кримінального провадження судом. У судове засідання 08.08.2017 потерпілий ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду кримінального провадження. Заяви чи клопотання про відкладення судового розгляду від потерпілого не надходило. Також суд зауважує, що 22.06.2017 у судовому засіданні потерпілому ОСОБА_1 вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого, а також роз'яснено його обов'язок подання доказів на обґрунтування позовних вимог згідно ст.131 ЦПК України. Однак, на час судового розгляду потерпілим ОСОБА_1 не подано будь-яких доказів в обґрунтування позовних вимог щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди на суму 64 000 грн. Аналогічно, позовна заява ОСОБА_1 навіть не містить жодних відомостей щодо здійсненого розрахунку майнової шкоди на суму 64000 грн, а в обґрунтування позовних вимог тільки продубльовано наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення. За твердженням прокурора, потерпілий ознайомлювався з матеріалами досудового розслідування та не оспорював фактичні обставини провадження, у тому числі розмір заподіяної йому шкоди.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, зокрема те, що обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, не працює, неодружений, на обліку ОПНЛ №3 та ОНД не перебуває; щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання, та вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння як обставину, що обтяжує покарання.

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2, обвинувачений проживає разом з матір'ю та двома молодшими братами. За місцем проживання на обвинуваченого скарг і заяв не надходило, конфліктів із сусідами немає. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи можливе без позбавлення або обмеження її волі на певний строк.

За таких обставин, враховуючи розмір збитків, позицію прокурора, що просив призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позицію обвинуваченого, що погодився із покаранням, запропонованим прокурором, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.289 КК України у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.

Потерпілим заявлено цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди на суму 64 000 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 слід задовольнити частково, виходячи з наступного. Так, судом установлено, що вартість спричиненої реальної майнової шкоди згідно висновку експерта №4.5-18/17 від 28.03.2017 становить 5898 грн. Будь-якого розрахунку та доказів в обґрунтування позовних вимог щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди на суму 64 000 грн. потерпілим ОСОБА_1 суду не надано. За таких обставин, зважаючи на часткове визнання позову обвинуваченим ОСОБА_2 на суму майнової шкоди, вказаної в обвинувальному акті, позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_1 5898 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Підстав для зміни запобіжного заходу - домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 129, 370, 373, 374 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому виразі становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід - домашній арешт обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, у користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_2 - 5898 грн. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім гривень) на відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди. В решті вимог позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави із зарахуванням на рахунок №31112115700002, отримувач: УДКСУ у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО: 836014, код ЄДРОУ: 37952250, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" - 879 гривень 60 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз №4.5-18/17 від 28.03.2017.

Речові докази: автомобіль марки «Аudi А8», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 (згідно постанови від 29.03.2017) - вважати повернутим потерпілому ОСОБА_1; інші згідно постанов від 29.03.2017, 30.03.2017, 10.05.2017 , 24.05.2017 - знищити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя О.Зеленко