Ухвала суду № 68144134, 07.08.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10056/17

Провадження № 1-кс/344/2892/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Татарінова О.А., з участю секретаря Бухвак І.С., прокурора Чемеринського Л.Я., слідчого Приймака В.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 1201709000000408 від 25.07.2017р.,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що група осіб, до якої входили ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інші особи, досягнули злочинної домовленості щодо незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.

Діючи згідно спільно розробленого злочинного плану та відведеної ролі, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інші особи, будучи обєднані єдиним умислом щодо незаконного поводження зі зброєю, за не встановлених на даний час обставин придбали та перевезли у квартиру № 64 корпус № 6 будинку № 52 по вул.Декабристів у с.Микитинці Івано-Франківської міської ради, вогнепальну зброю та бойові припаси, де незаконно їх зберігали.

02 серпня 2017 року близько близько 23 год. 50 хв. ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інші особи забрали із зазначеної квартири 3 сумки зі зброєю та бойовими припасами, винесли їх на вулицю з будинку та помістили в автомобіль НОМЕР_1, після чого були затримані.

В ході проведення обшуку зазначеного транспортного засобу виявлено та вилучено: шість предметів, схожих на пістолети; два предмети, схожих на автомати; один предмет, схожий на рушницю; предмети, схожі на набої різного калібру в кількості 204 шт.; два предмети, схожі на вибухові пристрої; один предмет, схожий на РГД- 5; дві частини одного цілого предмета, який згідно висновку експерта № 1.2.-389/17 від 03.08.2017 є нестандартною багатоцільовою вогнепальною бойовою гладкоствольною зброєю 16 калібру обрізом, який не відноситься до мисливської (спортивної) рушниці, призначений для скритого носіння та бойового використання на середніх та близьких дистанціях, в обмеженому просторі, придатний до стрільби, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі ТОЗ-БМ № 9017, зі стволами 16 калібру, 1968 року випуску, промислового виробництва; дві частини одного цілого предмета, який згідно висновку експерта №1.2.-390/17 від 03.08.2017 є нестандартною багатоцільовою вогнепальною бойовою гладкоствольною зброєю 16 калібру - обрізом, який не відноситься до мисливської (спортивної) рушниці, призначений для скритого носіння та бойового використання на середніх та близьких дистанціях, в обмеженому просторі, придатний до стрільби, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі ТОЗ-63 78163, зі стволами 16 калібру, 1964 року випуску, промислового виробництва.

Вказану вогнепальну зброю ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інші особи незаконно придбали, носили та зберігали без передбаченого законом дозволу.

02 серпня 2017 року о 23 год. 50 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 03.08.2017 року йому оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики існують, оскільки на даний час у зазначеному провадженні не встановлено всіх фактичних обставин та всіх причетних осіб. Незаконне поводження ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інших осіб зі зброєю могло призвести до вчинення особливо тяжких злочинів з її використанням, спричинити особливо тяжкі наслідки здоровю громадян, негативний суспільний резонанс та вплив на суспільство в цілому, тому, з метою запобігання вказаним ризикам, на думку слідчого є необхідність в застосуванні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування до останнього більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам. Також прокурор зазначив,що наявні підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_1, ОСОБА_3 та інших осіб до діяльності стійких злочинних угруповань та до вчинення інших злочинів, фактичні обставини яких на даний час ще не встановлено. Їх матеріальне становище та стійкі стосунки у кримінальному середовищі свідчать про наявність можливості внесення ним чи іншими особами застави в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому визначення розміру застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, у звязку з чим сторона обвинувачення при обранні судом даного заходу забезпечення клопоче про встановлення більшого розміру застави, ніж передбачено даною нормою закону.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного клопотання заперечив, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З матеріалів клопотання вбачається, що 02 серпня 2017 року о 23 год. 50 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 03.08.2017 року йому оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено ч. 1 ст. 263 КК України, зокрема покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних обєктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище злочину підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: матеріалами обшуку, вилученими речовими доказами, матеріалами експертизи та іншими доказами.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобовязаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 зазначеного вище злочину, та обставини вчинення злочинів, той факт, що незаконне поводження зі зброєю могло призвести до вчинення особливо тяжких злочинів з її використанням, спричинити особливо тяжкі наслідки здоровю громадян, негативний суспільний резонанс та вплив на суспільство в цілому, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоровя та майновий стан, інвалід 3 групи, міцність соціальних звязків, його репутацію, наявність постійного місця проживання, одружений, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом дитинства та раніше не судимий.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш мяких запобіжних заходів та обґрунтування обовязків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин.

Однак обставини, на які посилається сторона обвинувачення в клопотанні в частині визначення застави у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не доведені, та враховуючи, що на утриманні підозрюваного знаходиться четверо дітей, його майновий стан ( відсутність майна, що належить йому на праві власності) слідчий суддя вважає, що такий її розмір буде завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_1 та суперечитиме практиці Європейського суду з прав людини в цій категорії справ.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш мякого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 95 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обовязків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 30 вересня 2017 року включно.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу 95 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 152000 ( сто п"ятдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 30 вересня 2017 року обовязки:

-прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватись від спілкування з свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та вїзд в Україну

- носити електронний засіб контролю.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця увязнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця увязнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у звязку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 07 серпня 2017 року.

Слідчий суддя Татарінова О.А.