Рішення № 68140248, 02.08.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.08.2017 Справа №607/4700/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Дзюбича В.Л.,

з участю секретаря Зубко О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що їй на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1. В середині 2009 року на територію України із Республіки Молдова приїхали її дядько ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_3 Задля оформлення посвідки на постійне проживання з метою вільного пересування та проживання на території України вони зареєструвались за адресою домоволодіння позивача в м. Тернополі. Наприкінці 2009 - на початку 2010 років відповідачі покинули територію України та повернулись до Республіки Молдова, де зв'язок із ними втратився. На підставі вкладеного позивач просить суд визнати відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовільнити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялися належним чином, заперечень проти позову, а також заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за їхньої відсутності не подали.

Тому, суд в порядку ч.4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в ній даних, доказів і постановляє заочне рішення.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 28 серпня 1993 року Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації, квартира, яка знаходиться за адресою: вул. Шашкевича, 2/23, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 - 1/3 частка, ОСОБА_6 - 1/3 частка, ОСОБА_1 - 1/3 частка.

Відповідно до довідки №6908 від 18 листопада 2016 року, виданої ДП «Комунальник-2», у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_7 - співвласник, ОСОБА_2 - дядько, ОСОБА_3 - дружина дядька.

Співвласники квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 померли, про що свідчать свідоцтво про смерть (повторне) серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, видане Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, та свідоцтво про смерть (повторне) серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, видане Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Як вбачається з акту, складеного 23 вересня 2013 року комісією в складі представників ДП «Комунальник-2», за результатами обстеження квартири АДРЕСА_3 на предмет проживання ОСОБА_1, 1984 р.н., ОСОБА_2, 1957 р.н., ОСОБА_3, 1962 р.н. встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за вищевказаною адресою зареєстровані, але не проживають з 2010 року, про що підтверджують сусіди ОСОБА_8 - АДРЕСА_4, ОСОБА_9 - АДРЕСА_5, ОСОБА_10 - АДРЕСА_6.

Згідно листа Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області №04/18193 від 23 грудня 2016 року, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, 17.07.2009 року отримав дозвіл на імміграцію в Україну та документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії ИР №147, термін дії - безстроково; громадянка Республіки Молдова ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, 07.08.2009 року отримала дозвіл на імміграцію в Україну та документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_3, термін дії - безстроково.

Частиною 2 ст.386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчиненню нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

З проаналізованих в судовому засіданні матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 більше одного року без поважної причини відсутня по місцю проживання за адресою: АДРЕСА_7

Відповідач ОСОБА_3 не здійснює оплату комунальних послуг за вказаною адресою, її особистих речей у приміщенні квартири немає.

Однак, як з'ясовано в судовому засіданні, співвласники квартири за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 померли, отже після їхньої смерті відкрилась спадщина на спадкове майно - частину вищевказаної квартири.

Відповідно до ст. 1220 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.

Спадщина відкрилася після смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 року (день її смерті), а після смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_7 року (день її смерті).

Із листа приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н.В. №133/01-16 від 31 липня 2017 року слідує, що за заявою ОСОБА_12 про прийняття спадщини від 19.11.2016 року нотаріусом відкрито (зареєстровано) спадкову справу після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 року, за номером у спадковому реєстрі: 59835059; за поданою нею ж інформацією, та згідно довідки ДП «Комунальник-2» ГТзОВ «Мрія» №6907 від 18.11.2016 року, крім неї відповідно до п. 3 ст.1268 ЦКУ спадщину прийняв ОСОБА_2, син спадкодавці.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №45847272 від 19.11.2016 року заповіти нею не складались; свідоцтва про право на спадщину ні за законом, ні за заповітом після смерті ОСОБА_5 не видавались.

Нотаріусом за заявою від 18 травня 2017 року ОСОБА_2 (сина спадкодавця), який відповідно до п. 3 ст.1268 ЦКУ спадщину прийняв після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 року, відкрито (зареєстровано) спадкову справу за номером у Спадковому реєстрі: 47771824.

Крім нього відповідно до п. 3 ст.1268 ЦКУ спадщину прийняла дружина померлого ОСОБА_5; донька померлого - ОСОБА_13 спадщину не прийняла, так як заяву в шестимісячний термін після смерті батька не подала.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №47771762 від 18.05.2017 року посвідчено заповіт 06.12.1995 року за реєстровим №111 секретарем виконкому Жданівської сільської ради Іллінецького району Вінницької області від імені ОСОБА_6, де не вказано ідентифікуючих ознак (реєстраційний номер ОКПП, дата народження, місце народження.

Свідоцтва про право на спадщину ні за законом ні за заповітом після смерті ОСОБА_6 не видавались.

В силу ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, відповідач по справі ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті своїх батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, проте спадкових прав належним чином не оформив, що не позбавляє його права вчиняти подальші дії щодо оформлення за собою права власності на спадкове майно.

За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем доведений факт не проживання відповідача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 понад один рік, без поважних причин, тому позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування вказаним житловим приміщенням, слід задовольнити.

В частині позовних вимог про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд відмовляє, оскільки, як вбачається із повідомлення приватного нотаріуса Кузьмович Н.В., відповідач прийняв спадщину після смерті своїх батьків, до складу якого входить частка вищевказаної квартири, а тому суд не вправі вирішувати питання про визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1, так як спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не завершена процедура спадкування належних померлим часток у квартирі АДРЕСА_3, у тому числі і відповідачем ОСОБА_2, який є спадкоємцем першої черги після смерті батьків та вправі претендувати на оформлення за собою права власності в порядку спадкування за законом на спадкові частки у квартирі АДРЕСА_3.

В силу ст.88 ЦПК України із відповідача ОСОБА_3 слід стягнути в користь позивача судовий збір.

Керуючись ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст.ст.10, 60, 88, 169, 212, 213, 215, 223-226, 232-233 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 640,00 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Копію рішення направити особам, які брали участь у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич