Ухвала суду № 68139995, 07.08.2017, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3594/17

У Х В А Л А

04 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Баєвої О.І.

при секретарі Репета К.М.

з участю прокурора: Петльованого Д.І.

захисника Федірко І.І.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12016140090002315 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження № 12016140090002315 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

В судовому засіданні під час дослідження доказів захисник звернулася до суду з письмовим клопотанням про визнання доказу недопустимим, а саме просить суд визнати недопустимим протокол слідчого експерименту від 17 травня 2017 року з участю потерпілого ОСОБА_3 та долучений до нього оптичний диск.

Заслухавши думку прокурора, який проти задоволення клопотання заперечив, думку обвинуваченого в підтримку клопотання захисника, оглянувши протокол слідчого експерименту від 17 травня 2017 року (т. 2 а.с. 60-61 доказів), суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

Ч. 1 ст. 86 КПК України передбачено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Оглянувши протокол слідчого експерименту від 17 травня 2017 року встановлено, що місцем проведення слідчого експерименту зазначено місто Борислав (хоча події, в яких обвинувачується ОСОБА_2 мали місце в м. Львів,), в тексті протоколу зазначено, що застосовується відеокамера мобільного телефону марки … , однак ні марка мобільного телефону, ні жодна інша характеристика технічного засобу фіксації в подальшому не зазначена. В подальшому в тексті тричі не зазначено вулиці, на якій проводилася слідча дія, а після скорочення вул. залишено місце для вписання назви вулиці. Крім того, протокол підписаний невідомою особою в графі учасники, але не зазначено ким саме.

З огляду на наведене вище суд вважає, що даний протокол отриманий з грубим порушенням вимог ст. 240, 104 КПК України та є очевидно недопустимим.

Ч. 2 ст. 89 КПК України передбачено, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочато.

Керуючись ст. 89 КПК України, суд

у х в а л и в :

Визнати протокол слідчого експерименту від 17 травня 2017 року за участю потерпілого ОСОБА_4 та долучений до нього оптичний диск недопустимим доказом по справі та припинити його дослідження в судовому засіданні.

Суддя О. І. Баєва