Вирок № 68139167, 07.08.2017, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа 1-кп/325/21/2017

325/1622/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2017 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді - Васильцової Г.А., секретаря - Міняйло А.П., за участю прокурора - Широкова М.О. захисника обвинуваченого Ненашевої Я.В., обвинуваченого ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Приазовського районного суду кримінальне провадження № 12016080330000460 за обвинуваченням: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Скадовськ Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 в силу ст. 89 КК України раніше не судимого;

у вчинені кримінального правопорушення - (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2016 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21070020, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині вул. Горького в смт. Приазовське, Запорізької області, з боку м. Мелітополь в напрямку м. Бердянська.

В цей час малолітній велосипедист ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, перетинала по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину вул. Горького, рухаючись з права наліво, за напрямком руху автомобіля ВАЗ 21070020, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Під час руху водій ОСОБА_2 маючи об'єктивну можливість виявити велосипедиста, не вжив достатніх та необхідних заходів для зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_3

Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 12.3 Правил дорожнього руху України від 10.10.2001 року, відповідно до яких:

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди малолітній велосипедист ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, з якими була доставлена до Приазовської центральної районної лікарні.

Відповідно висновку судово-медичної експертизи № 618 від 10.08.2016 року у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: 1. Лінійні переломи дистальних відділів 3-4 плюснових кісток лівої стопи з невеликим кутом зміщення відломків. Рана обличчя. 2. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються наступним чином: в області лівої стопи - середнього ступеня тяжкості, що спричинило за собою тривале (понад 21 день) розлад здоров'я. В області обличчя - легкі. 3. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли виникнути в умовах ДТП.

Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України визнав частково та пояснив, що 30 липня 2016 року десь об 11 годині 30 хвилин він керував автомобілем ВАЗ 21070020, державний номер НОМЕР_1, та віз дітей в м. Бердянськ на конкурс «КВН». В смт. Приазовське на вул. Горького наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на проїжджу частину вискочила дитина на велосипеді, на яку він скоїв наїзд. Дитина на велосипеді переїжджала пішохідний перехід, він не встиг зупинитись та штовхнув її. Він зупинився, викликав швидку, надав всю необхідну допомогу. На цей час відшкодував у повному обсязі спричинену ним матеріальну та моральну шкоду потерпілій. Свою вину визнає частково бо в той день алкогольних напоїв він не вживав, бо віз дітей. На виїзді із м. Мелітополь вони зупинились та він разом із дітьми випив 0,5 л квасу, який продавали на узбіччі, та рушив далі. Алкогольних напоїв не вживав. В іншій частині вину визнає у повному обсязі та шкодує про те, що сталося, а також він вибачився перед батьками дівчинки.

Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, звернулась до суду із заявою в якій просить розглянути справу без її участі та участі їх представника ОСОБА_5. Заявлений нею цивільний позов просить залишити без розгляду та не наполягає на суворому покаранні відносно ОСОБА_2

Крім часткового визнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами;

Висновком судово-медичної експертизи № 618 від 10.08.2016 року згідно якого, у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження: 1. Лінійні переломи дистальних відділів 3-4 плюснових кісток лівої стопи з невеликим кутом зміщення відломків. Рана обличчя. 2. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються наступним чином: в області лівої стопи - середнього ступеня тяжкості, що спричинило за собою тривале (понад 21 день) розлад здоров'я. В області обличчя - легкі. 3. Вказані тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли виникнути в умовах ДТП.

Висновком інженерно-транспортної експертизи № 132/16 від 23.09.2016 року, згідно якого, дії водія автомобіля ВАЗ 21070020 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не відповідають вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з пригодою.

Дії велосипедиста ОСОБА_3 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору не знаходиться в причинному зв'язку з пригодою.

В умовах даної пригоди водій автомобіля ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста з зупинкою автомобіля до місця наїзду шляхом застосування мір гальмування.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля ВАЗ 21070020, реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_6.

Клопотань про виклик та допит свідків стороною обвинувачення заявлено не було, на допиті потерпілої та її законного представника учасники процесу не наполягали.

Таким чином, аналізом досліджених у судовому засіданні доказів у їх сукупності, судом беззаперечно встановлено, що 30 липня 2016 року, приблизно об 11 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ 21070020, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по проїжджій частині вул. Горького в смт. Приазовське, Запорізької області, з боку м. Мелітополь в напрямку м. Бердянська. В цей час малолітній велосипедист ОСОБА_3, перетинала по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину вул. Горького, рухаючись з права наліво, за напрямком руху автомобіля ВАЗ 21070020, реєстраційний номер НОМЕР_1. Під час руху водій ОСОБА_2 маючи об'єктивну можливість виявити велосипедиста, не вжив достатніх та необхідних заходів для зупинки транспортного засобу та скоїв наїзд на малолітнього велосипедиста ОСОБА_3, яка в результаті наїзду отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та легкі.

Зазначені обставини не заперечуються обвинуваченим ОСОБА_2 та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Не виконання обвинуваченим ОСОБА_2 під час керування ним зазначеним вище автомобілем вимог п.12.3 Правил дорожнього руху, відповідно до яких «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» знаходиться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої малолітня ОСОБА_3, яка перетинала по нерегульованому пішохідному переходу проїзну частину на велосипеді, отримала тілесні ушкодження середнього ступню тяжкості та легкі.

З урахуванням досліджених доказів, суд кваліфікує діяння вчинене ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_2, вчинив злочин невеликої тяжкості проти безпеки руху та експлуатації транспорту, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, тимчасово не працює, має постійне місце проживання, де проживає разом із батьками.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд також враховує, що ОСОБА_2 в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдані ним потерпілій збитки, жодних претензій законний представник малолітньої потерпілої до нього не має, за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, що суд визнає обставинами, які пом'якшують його покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.

Судом не враховується як обставина що обтяжує покарання, перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, що зазначено в обвинувальному акті, оскільки такі обставини не підтвердилися в ході судового розгляду.

Так, наданий стороною обвинувачення висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений 30.07.2016 року о 14 годині 05 хвилин, лікарем ОСОБА_7 містить виправлення, та не містить остаточного висновку, щодо перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння. В п. 10, зазначеного висновку вказано, що ОСОБА_2 перебуває у стані «0,3% взята кров из вены на алкоголь».

Надана обвинуваченим ОСОБА_2 копія зазначеного висновку, яка має мокру печатку лікаря ОСОБА_7, містить таку саму інформацію, як і зазначений вище оригінал цього висновку, окрім п. 10, де без виправлень зазначено, що ОСОБА_2 перебуває у стані «0,03% взята кров из вены на алкоголь».

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, факт перебування 30.07.2016 року ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння під час удового розгляду не підтвердився.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових злочинів призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді обмеження волі.

Приймаючи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, дані, що характеризують його особу з позитивної сторони, повне відшкодування ним спричиненої шкоди та відсутність у потерпілої претензій до нього, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України.

Крім того, враховуючи відсутність обставин, які обтяжують покарання, відсутність тяжких наслідків, та будь-яких претензій з боку потерпілої, суд вважає можливим не застосувати до обвинуваченого додаткове покарання, передбачене санкцією ст. 286 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, оскільки клопотань від учасників судового провадження з цього приводу в судовому засіданні не надходило.

Цивільний позов по справі суд вважає необхідним залишити без розгляду на підставі відповідної заяви законного представника неповнолітньої потерпілої.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Судові витрати в розмірі 321,70 гривень - на проведення судової медичної експертизи; 1319,4 гривень - на проведення судової інженерно-транспортної експертизи на підставі ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як вони підтверджені документально - довідками про витрати на проведення експертиз за кримінальним провадженням № 12016080330000460 від 10.08.2016 року та 23.09.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 371, 376, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - один рік обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ПІН НОМЕР_3) на користь держави судові витрати на залучення експертів - на проведення судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод в розмірі 1319 (одна тисяча дев'ятнадцять гривень) 40 копійок на рахунок №31116115700009 одержувача УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя 24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367 в ГУДКСУ у Запорізькій області.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ПІН НОМЕР_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 321 (триста двадцять одну) гривню 70 коп. на рахунок Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз довідка-рахунок № 74 р/р 31555201147546 в УГК в Запорізькій області МФО 813015 ЄДРПОУ 02005177.

Зняти арешт, накладений ухвалою Приазовського районного суду від 05 серпня 2016 року з - автомобілю ВАЗ 21070020, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 та повернути зазначене майно власнику - ОСОБА_6

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21070020, реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на зберігання на територію спец майданчика Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, згідно квитанції № 000045 - повернути власнику ОСОБА_6

Речові докази: велосипед «Mustang», біло-червоного кольору, переданий на відповідальне зберігання законному представнику ОСОБА_4 згідно розписки від 01.08.2016 року - повернути власнику.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя