Постанова № 68139146, 21.07.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 335/1973/17

2-а/335/203/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об"єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до до управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Запоріжжя, правонаступником якого є відповідач, про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинити певні дії.

У позовній заяві зазначив, що він працював на посаді судді апеляційного суду Запорізької області і був звільнений у відставку на підставі постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 № 1515 «Про звільнення суддів». З 6 січня 2013 року перебуває на обліку в управлінні у зв"язку з призначенням пенсії за віком, а з 25 лютого 2015 року почав отримувати надбавку як інвалід першої групи. З 1 грудня 2016 року позивачу було призначено довічне грошове утримання судді в отставці. З вказаного часу відповідач припинив виплату позивачеві пенсії по інвалідності, пояснивши такі дії відсутністю права на два види пенсії одночасно.

Вважаючи дії відповідача з припинення виплати йому пенсії такими, що посягають на його право на пенсійне забезпечення, оскільки довічне грошове утримання не є різновидом пенсії, а є за своєю природою гарантією забезпечення грошового утримання після припинення служби на посаді судді, просить про визнання дій відповідача з припинення виплати йому пенсії незаконними, а також про зобов"язання поновити йому виплату пенсії.

В судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце вирішення спору, не з"явився, надавши письмове звернення, яке містить клопотання про задоволення позову і вирішення справи у його відсутінсть, що в силу ст. 122 КАС України є підставою для проведення судового розгляду без участі позивача.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з"явився, що відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України не перешкоджає вирішенню справи у відсутність представника відповідача-суб"єкта владних повноважень, на підставі наявних в справі доказів.

З письмових заперерчень відповідача випливає, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 13 березня 2013 року, отримуючи пенсію за віком. 25 лютого 2015 року йому було призначено надбавку як інваліду першої групи на догляд відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування". З 1 грудня 2016 року позивачеві призначено довічне грошове утримання суддів на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якого судді, який вийшов у відставку після досягнення 62 років (чоловіком), виплачується пенсія або за його вибором довічне грошове утримання. Оскільки позивач зробив вибір на користь довічного грошового утримання як суддя у відставці, одночасне отримання ним пенсії в силу згаданих положень закону виключається.

На підставі викладеного представник відповідача просить про залишення позову без задоволення.

З"ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд знаходить позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.

Судом встановлено, що позивач працював на посаді судді апеляційного суду Запорізької області. На підставі постанови Верховної Ради України від 08.09.2016 № 1515 «Про звільнення суддів» та наказу голови апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2016 року його звільнено з зазначеної посади у зв"язку з поданням заяви про відставку.

Позивач є інвалідом першої групи від загального захворювання, з 25 лютого 2015 року отримує пенсію по інвалідності.

Відповідно до ст. 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування". Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з абз. 5 п.7 Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.

Абзацом 5 пункту 8 цього ж рішення встановлено, що особливий статус судді, гарантії його незалежності визначаються Конституцією України і законами, зокрема Законом України "Про статус суддів" , що виключає в процесі його конкретизації та розвитку обмеження законодавчо встановлених гарантій статусу судді або зниження їх рівня. Будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя і права громадян на захист прав і свобод незалежним судом.

Аналіз вказаних законодавчих актів дає підстави дійти висновку, що щомісячне довічне грошове утримання є пенсією, а його отримувач не є пенсіонером; щомісячне довічне грошове утримання виплачується не за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а за рахунок коштів Державного бюджету України, і лише обов"язок його виплати покладено на Пенсійний фонд України.

При цьому пенсія по інвалідності призначається органами Пенсійного фонду України відповідно до Розділу ІV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а виплата пенсій по інвалідності здійснюється відповідно до ст.9 цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Право на таку пенсію виникає у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання на наявності передбаченого ст. 32 цього Закону страхового стажу. Призначення такої пенсії відбувається за наявності інвалідності і є державною соціальною гарантією окремої категорії громадян інвалідів. У звязку із цим суд також зазначає, що право позивача на соціальний захист передбачено не тільки нормами національного законодавства, але й Конвенцією про права осіб з інвалідністю, яка ратифікована Законом України № 1767-VI від 16.12.2009.

Зокрема, у статті 28 Конвенції зазначено, що держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей, що включає достатнє харчування, одяг та житло, і на безперервне поліпшення умов життя й вживають належних заходів для забезпечення та заохочення реалізації цього права без дискримінації за ознакою інвалідності. Держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на соціальний захист і на користування цим правом без дискримінації за ознакою інвалідності й вживають належних заходів для забезпечення та заохочення реалізації цього права, зокрема заходів із забезпечення особам з інвалідністю доступу до допомоги та програм.

Пенсія по інвалідності є соціальною пенсійною виплатою, яка фінансується за рахунок коштів Пенсійного фонду України та має страховий характер (настає за наявності страхового випадку - настання інвалідності, призначається особам, які підлягали загальнообов"язковому державному пенсійному страхуванню, залежить від заробітної плати застрахованої особи та розміру внесків нарахованих і утриманих з цієї заробітної плати).

Аналіз наведених вище правових норм показує, що довічне грошове утримання судді у відставці та пенсія по інвалідності є виплатами з різною правовою природою та з різних джерел фінансування.

На користь вказаного висновку суду свідчить зміст ст. ст. 9, 10 Закону України «Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, як: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв"язку з втратою годувальника, а особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається один з видів пенсії на її вибір.

Так як довічне грошове утримання, як зазначено, не є різновидом пенсій, що призначаються в силу закону № 1058, суд доходить висновку, що обмеження, встановлене наведеними правилами цього Закону, не розповсюджується на випадки, коли наявне право на отримання пенсії і довічного грошового утримання, тому при розв"язанні цього спору суд не знаходить підстав для їхнього застосування.

У зв"язку з викладеним, констатуючи відсутність у відповідача підстав, передбачених чинним законодавством, для припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності, призначеної за Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», суд вважає за можливе застосувати судовий захист в обраний позивачем спосіб та задовольнити його вимоги.

Керуючись ст. ст. 69-71, 159-163, 167, 186 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського об"єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя задовольнити.

Визнати протиправними дії Шевченківського об"єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо припинення пенсії по інвалідності з 19 вересня 2016 року ОСОБА_1.

Зобовязати Шевченківське об"єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 з 19 вересня 2016 року виплату пенсії по інвалідності, призначену відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя О.В. Щаслива

21.07.17