Рішення № 68138039, 24.04.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3334/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.04.2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатськоїобласті

у складі головуючого судді Леміш О.М

з участю секретаря Химинець О.Я

представника позивача ОСОБА_1С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської міської ради про стягнення безпідставно набутих коштів -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Ужгородської міської ради про стягнення безпідставно набутих коштів .

Свій позов позивачка мотивувала тим, що 23.11.2006 року сесією Ужгородської міської ради прийнято рішення за № 99 «Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва», яким було запроваджено додаткові умови для отримання мешканцям міста Ужгорода земельних ділянок у приватну власність.

Позивачці 26.01.2007 року рішенням ІV сесії V скликання Ужгородської міської ради № 199 (пунктом 1.1) було затверджено проект відведення та надано у власність земельну ділянку площею 0,0704 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в мікрорайоні "Червениця".

Щоб отримати документ на право власності на землю (державний акт) вона зобовязана була сплатити 17600 (сімнадцять тисяч шістсот) гривень.

Вважаючи вимоги відповідача законними позивачка оплатила в бюджет міста Ужгорода 17600 грн.

В березні цього року вона від знайомих дізналася, що в Єдиному державному реєстрі судових справ є рішення суду, яким визнано незаконне та скасовано рішення Ужгородської міської ради від 23.11.2006 року № 99.

Таким чином Ужгородська міська рада безпідставно володіла коштами позивачки в сумі 17600 грн. і після визнання рішення Ужгородської міської ради від 23.11.2006 року № 99 незаконним, повинна була повернути їй вказані кошти, чого відповідачем не було здійснено і в позивачки виникли підстави права вимоги цих коштів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд такий задовільнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомленим. Разом з тим, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності відповідача .

Заслухавши позицію учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу , суд приходить до висновку про задоволення даногопозову з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено , що 23.11.2006 року сесією Ужгородської міської ради прийнято рішення за № 99 «Про умови надання земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва» , яким було запроваджено додаткові умови для отримання мешканцям міста Ужгорода земельних ділянок у приватну власність.

Рішенням міської ради від 23.11.06 № 99 при вирішенні питань про надання у приватну власність громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва (крім пільгових категорій громадян, визначених законодавством) передбачені були обовязкові наступні умови:

передплата до бюджету розвитку міста коштів на розвиток інженерних мереж з розрахунку 25 грн. за 1 кв.м. протягом. 30 календарний днів з моменту підпису рішення сесії міським головою.

встановити, 50% від одержаних коштів спрямовується на розвиток інфраструктури даного мікрорайону (виготовлення технічних умов розвитку інженерних мереж кварталу, винос земельної ділянки в натуру, профілювання доріг, тощо).

зобовязати громадян, що одержали земельні ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку створити товариство забудовників для централізованого розвитку інфраструктури кварталу. Документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку (державний акт) видавати членам товариства забудовників;

у разі невиконання цих умов, рішення про надання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва втрачає чинність

Позивачці ОСОБА_2, 26.01.2007 року рішенням ІV сесії V скликання Ужгородської міської ради № 199 (пунктом 1.1) було затверджено проект відведення та надано у власність земельну ділянку площею 0,0704 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в мікрорайоні "Червениця" .

Щоб отримати документ на право власності на землю (державний акт) вона зобовязана була сплатити 17600 (сімнадцять тисяч шістсот) гривень.

ОСОБА_2В надано було рахунок для сплати вищевказаної суми коштів за кодом одержувача - 22108040 - місцевий бюджет на розрахунковий рахунок № 31514931700002 МФО 812016 .

Вважаючи вимоги Відповідача законними остання оплатила в бюджет міста Ужгорода 17600 грн., що підтверджується квитанцією № 1 від 06.07.2007 року і тіки після того їй було видано на руки державний акт серії ЯД № 537661 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земельна ділянка розташована за адресою: м. Ужгород мкрн. Червениця мас. № 1, поз.92 площею 0,0704 га.

Разом з тим, в березні 2017 року позивачка від знайомих дізналася, що в Єдиному державному реєстрі судових справ є рішення суду, яким визнано незаконне та скасовано рішення Ужгородської міської ради від 23.11.2006 року № 99.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/6629/13 від 20.03.2014 року залишено в силі постанову Ужгородського міськрайонного суду від 14.02.2013 по справі № 2-а-1024/11, яким і було скасовано рішення сесії міської ради від 23.11.2006 № 99.

Частиною третьою статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справу у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України доказами є будь- які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1 та 2 ст. 58 ЦПК України, закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку , що постановами суду встановлено, що процедурою безоплатної приватизації земельної ділянки, яка регламентована статтею 118 ЗК України не передбачено було сплату до місцевого бюджету на розвиток інженерних мереж коштів, крім того, до повноважень міської ради не входило встановлення таких платежів.

Більше того, всі питання, які повязані з виготовленням будь-яких технічних умов будівництва житлового будинку на земельній ділянці та повязані з цим витрати, в т. ч. і сплата коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів повинні вирішуватися вже після отримання у власність земельної ділянки, а не при вирішенні питання її надання (постанова КМ України за № 40 від 24.01.2007 року «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів»).

Частиною першою статті З ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

На підставі ст. 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (ч. 1 ст. 16 та п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), а зобовязання повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином Ужгородська міська рада безпідставно володіла коштами ОСОБА_2В в сумі 17600 грн. і після визнання рішення Ужгородської міської ради від 23.11.2006 року № 99 незаконним, повинна була повернути їй вказані кошти, чого відповідачем не було здійснено .

Згідно норм статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Рішення Ужгородської міської ради за № 99 від 23.11.06р., на підставі якого позивачка здійснювала сплату до бюджету міста Ужгорода суми 17600 грн. за виділену позивачу земельну ділянку, було скасовано та визнано незаконним 20.03.2014 року, а про дану обставину вона дізналася у березні 2017 року з Єдиного реєстру судових рішень, у звязку з чим суд прийшов до висновку що строк звернення до суду про стягнення безпідставно отриманих коштів підлягає до поновлення.

На підставі вимог ст. 88 ЦКУ Стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 14, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України

РІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Ужгородської міської ради (код ЭДРПОУ 33868924, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська обл.) за рахунок місцевого бюджету м. Ужгорода на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 28.03.2003 року, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 17600,0 (сімнадцять тисяч шістсот) грн.

Стягнути з Ужгородської міської ради (код ЭДРПОУ 33868924, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська обл.) за рахунок місцевого бюджету м. Ужгорода на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області 28.03.2003 року, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) сумум судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення .

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитись через 5 днів.

СУДДЯ: Леміш О.М