Постанова № 68136094, 31.07.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2017 р. Справа № 922/4798/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю прокурора Ногіна О.М. (посвідчення №032167 від 11.02.2015 року),

та представників сторін:

позивача - не зявився,

відповідача не зявився,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх.№2079Х/3-38) на рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2017 року у справі № 922/4798/16

за позовом: Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берізка", м. Харків

про внесення змін до договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 Харківської області, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду із позовом про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 28 серпня 2003 року в реєстрі за № 2432, зареєстрованого 11 вересня 2003 року за №8532/03 у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.05.2017 року у справі № 922/4798/16 (головуючий суддя Хотенець П.В., суддя Суслова В.В., суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено частково.

Відповідач із рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при оформленні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №121 від 24.09.2013 року не враховано, що частина орендованої земельної ділянки відноситься до земель житлової та громадської забудови, у звязку з чим, вартість нормативної грошової оцінки необхідно визначати розрахунково, а саме: до земельної ділянки площею 0,0479 га, що знаходиться під забудовою, підлягає застосуванню коефіцієнт функціонального використання - 2,5, а щодо іншої частини земельної ділянки, площею 0,0200 га, підлягає застосуванню коефіцієнт 1,0. Вказані обставин, на думку апелянта, призвели до завищення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно, розміру орендної плати, чим порушено його права. Крім того, апелянт посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №820/858/17, якою задоволено позов ТОВ «Берізки» та визнано неправомірними дії Управління Держгеокадастру у м.Харкові стосовно оформлення витягу №121 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої у м.Харкові по вул.Богдана Хмельницького, 8 та скасовано витяг №121 від 24.09.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

В судове засідання 31.07.2017 року позивач не зявився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач також не зявився в судове засідання 31.07.2017 року, однак надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його тим, що в підтвердження своїх доводів стосовно різного функціонального використання спірної земельної ділянки ТОВ «Берізка» замовило в Департаменті територіального контролю Харківської міської ради виготовлення акту обстеження земельної ділянки, у звязку з чим розгляд справи необхідно відкласти до отримання вказаного доказу.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Акт обстеження земельної ділянки, про який зазначає відповідач, не надавався суду першої інстанції під час розгляду справи, а отже, не був предметом дослідження та оцінки суду.

Відповідач, відповідно до вимог статті 101 ГПК України, не обґрунтував неможливість подання вказаного доказу суду першої інстанції.

Крім того, як зазначає відповідач, акт обстеження буде виготовлено після 20.08.2017 року, тобто дата його отримання відповідачем невідома.

Разом із тим, розгляд справи здійснюється відповідно до вимог статті 102 ГПК України, згідно якої апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у 2-місячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

За приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Судова колегія приймає до уваги, що розгляд справи вже відкладався судом за клопотанням відповідача для надання йому можливості подати суду додаткові пояснення, а отже, сторонам були створені належні умови для реалізації своїх процесуальних прав.

При цьому, відсутність апелянта в одному із судових засідань не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі викладеного та враховуючи, що наявних у справі документів достатньо для розгляду справи по суті, приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення та відмовляє в його задоволенні.

Крім того, в клопотанні від 31.07.2017 року відповідач просить суд залучити як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відділ Держгеокадастру у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру в Харківській області у звязку з тим, що виникла необхідність у наданні розяснень в судовому засіданні профільного спеціаліста та одночасно представника державного органу, що здійснює свої повноваження у регулюванні земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права та обов'язок щодо однієї з сторін.

Як розяснено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Особа, яка бажає взяти участь у справі як третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Заявником не обґрунтовано наявність у Відділу Держгеокадастру в м.Харкові юридичного інтересу у даній справі та не зазначено, яким чином рішення у даній справі може вплинути на його права та обовязки.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання відповідача про залучення до участі у справі Відділу Держгеокадастру в м.Харкові не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

28.08.2003 року між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Берізка» (орендарем) укладено договір оренди землі (далі-договір) (а.с.20 т.1).

Згідно з п.1.1 договору, орендодавець, на підставі рішення Харківської міської ради від 24.06.2003 року № 140/03 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку за адресою: м.Харків, бульвар Богдана Хмельницького, 8, загальною площею 0,0479 га, в тому числі: під забудовою 0,0279 га, «інших угідь» 0,0200 га, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Відповідно до п. 1.2 договору, земельна ділянка надається в оренду строком до 01.06.2028 року для експлуатації та обслуговування будівлі магазину.

Пунктом 2.1. договору визначено, що плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі в розмірі 663,81 грн., не пізніше 15 числа наступного місяця.

У відповідності до п.2.2 договору, розмір орендної плати на землю збільшується при зміні земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невідємною частиною цього договору оренди.

В п.13 договору зазначено, що зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Згідно п.7.6 договору, договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання його сторонами , нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 11.09.2003 року за №8532/03.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом в інтересах Харківської міської ради зазначає, що рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01 січня 2013 року та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України. Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року вводиться в дію з 01 січня 2014 року, а зміни до договорів оренди землі, повязані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Прокурор вказує, що на виконання вказаного рішення, Харківською міською радою направлено ТОВ «Берізка» лист-пропозицію №3181/0/225-15 від 30.04.2015 року з трьома примірниками додаткової угоди до договору оренди землі та трьома примірниками розрахунку орендної плати, у звязку із зміною її розміру, для підписання (а.с.28 т.1).

Як зазначає прокурор, відповідач не надав відповідь на лист-пропозицію у встановлений термін, що стало підставою для звернення до суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі від 28.08.2003 року, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору у редакції, викладеній в позовній заяві.

Підставою для представництва інтересів держави в суді прокурор зазначає, що з квітня 2015 року Харківська міська рада не вживає заходів щодо внесення змін в договір оренди в частині розміру орендної плати в судовому порядку, а економічна ситуація в державі обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі в сфері земельних відносин, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання ресурсів держави, зокрема, природного ресурсу землі.

Харківська міська рада у відзиві підтримала позов прокурора та зазначила, що для приведення розміру орендної плати у відповідність з вимогами Податкового кодексу України в договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Берізка» необхідно внести зміни стосовно розміру орендної плати та вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом укладення додаткової угоди до договору, як це передбачено Порядком оформлення договорів оренди землі в м.Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 року №960/12.

Відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №121 від 24.09.2013 року, на підставі якого здійснено розрахунок розміру орендної плати, оформлений Управлінням Держземагенства в м.Харкові із застосуванням невірних коефіцієнтів функціонального призначення земельної ділянки.

Колегія суддів враховує наступне

За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.

Статтею 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. Закон України "Про плату за землю" втратив чинність, а питання з оплати орендних платежів за користування земельною ділянкою регулюється виключно цим Кодексом.

Згідно статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно частини 1 статті 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

У відповідності до статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Судова колегія зазначає, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного суду України від 07.10.2015 року у справі №922/3871/14).

Попередня вартість 1 кв. м. землі у місті Харкові була затверджена та введена в дію з 01 березня 2008 року рішеннями Харківської міської ради від 25 грудня 2007 року №335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та від 27 лютого 2008 року №42/08 Про затвердження Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року.

Рішеннями Харківської міської ради від 03 липня 2013 року №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Харкова станом на 01.01.2013 року" та від 25 вересня 2013 року №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова" затверджено нову базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова та введено в дію з 01 січня 2014 року нову плату за землю.

Пунктом 3 рішення №1269/13 встановлено, що зміни до договорів оренди землі, повязані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Конституція України (ст.144) встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012р. № 960/12, яке прийнято в межах наданих їй повноважень, затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку також зміни нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності до п.2.2 договору, розмір орендної плати на землю збільшується при зміні земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невідємною частиною цього договору оренди.

В п.13 договору зазначено, що зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" судам розяснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Рішення 26 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 03.07.2013 р. №1209/13, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. є чинним, тому його застосування є обов'язковим.

Розмір орендної плати за землю, яку сплачує відповідач за договором не відповідає положенням пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України та вищевказаним рішенням Харківської міської ради.

Колегія суддів враховує, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, при цьому, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою, а тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

До матеріалів справи прокурором додано витяг №121 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2013 року, складений Управлінням Держземагенства у м.Харкові, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки в м.Харкові по вул.Богдана Хмельницького, 8 на становить 1302363 грн. (а.с.24 т.1).

На підставі вказаного витягу позивачем здійснено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності №34/15, згідно якого розмір орендної плати в місяць становить 7591,04 грн., а, відповідно, в рік 91092,48 грн. (а.с.25 т.1).

Віповідач зазначає, що розрахунок орендної плати позивача є невірним, оскільки при оформленні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №121 від 24.09.2013 року не враховано, що частина орендованої земельної ділянки відноситься до земель житлової та громадської забудови, у звязку з чим, вартість нормативної грошової оцінки необхідно визначати розрахунково, а саме: до земельної ділянки площею 0,0279 га, що знаходиться під забудовою, підлягає застосуванню коефіцієнт функціонального використання - 2,5, а щодо іншої частини земельної ділянки, площею 0,0200 га, підлягає застосуванню коефіцієнт 1,0.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

За приписами статті 23 Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України (затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р. № 445/2011), Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

За частиною 6 пункту 4 зазначеного Положення Держземагентство відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надає інші адміністративні послуги відповідно до законодавства.

Механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок … населених пунктів визначений «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 (чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.1.3 Порядку нормативної грошової оцінки, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб'єктами оціночної діяльності, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою (п.1.7 Порядку нормативної грошової оцінки).

Відповідно до п.3.2 Порядку нормативної грошової оцінки, нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою, наведеною в п.3.3. даного Порядку № 18/15/21/11.

При цьому, вказана оцінка залежить, зокрема, від коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо).

В п.3.5 Порядку нормативної грошової оцінки зазначено,що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (далі - Кф), ураховує відносну прибутковість видів економічної діяльності.

Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 N377, зареєстрованою в Мін'юсті України 14.12.98 за N 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Додатком 1 до Порядку нормативної грошової оцінки, встановлені значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок та які характеризують функціональне використання земельної ділянки, зокрема, для земель комерційного використання застосовується Кф у розмірі 2,5.

До земель комерційного використання відносять такі категорії земель:

код розділу КВЕД G: землі торгівлі транспортними засобами та їх ремонту використання, землі оптової торгівлі і посередництва в торгівлі, землі роздрібної торгівлі побутовими товарами і їх ремонт;

код розділу КВЕД H: землі готелів та ресторанів;

код розділу КВЕД J: землі підприємств фінансового посередництва, землі підприємств страхування, землі підприємств, що здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансів та страхування;

код розділу КВЕД K: землі підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам, землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері інформатизації, землі підприємств, що здійснюють послуги, які надаються переважно юридичним особам;

код розділу КВЕД о93: землі підприємств, що здійснюють індивідуальні послуги;

код розділу КВЕД о92.7: землі підприємств, що здійснюють діяльність у сфері відпочинку та розваг (азартні ігри та ігри на гроші тощо).

Колегія суддів зазначає, що вказані в цьому Порядку категорії земель за функцією використання прямо не співпадають з категоріями земель за їх основним цільовим призначенням, вичерпний перелік яких визначено в частині 1 статті 19 Земельного кодексу України: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г)землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико - культурного призначення; є) землі лісового фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, при розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки застосовується не категорія земель за цільовим призначенням, визначена згідно ст. 19 Земельного кодексу України, а категорія земель за функцією використання (функціональне використання), як передбачено вищевказаним Порядком.

Отже, враховуючи наведене, на час надання витягу №121 від 24.09.2013 року, вид функціонального використання земельної ділянки визначався органами Держземагентства на підставі довідки із статистичної звітності з кількісного обліку земель (6-зем).

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, види діяльності відповідача за КВЕД: 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 96.09 надання інших індивідуальних послуг; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с.30 т.1).

Згідно Додатку 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), всі вищенаведені види економічної діяльності відповідача визнаються такими, що здійснюються з використанням землі у комерційних цілях, а тому за функціональним використанням такі землі відносяться до земель комерційного використання (секції К, G, Н, о93).

Таким чином, при визначенні нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки та здійсненні розрахунку розміру орендної плати за спірним договором, вірно застосовано Кф - 2,5 як для земель комерційного використання.

Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2013 року №121 є офіційним документом, виданим компетентним органом державної влади, а саме управлінням Держземагентства у м. Харкові, оформлений за вимогами та формулою, передбаченою «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (чинного на час формування витягу), на підставі якого Харківською міською радою в межах повноважень розраховано розмір орендної плати.

Рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання № 41/08 від 27 лютого 2008 року було затверджено Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові.

В п 2.4. вказаного Положення міститься наступна формула, за якою розраховується річна орендна плата за земельну ділянку:

О=Ц*Б*К1*К2, де Ц нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн.; Б єдина для м. Харкова базова ставка орендної плати (частка одиниці); К1 - коефіцієнт, який враховує наявність складних інженерно-геологічних умов земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення; К2 - коефіцієнт, який враховує розмір земельної ділянки, визначається згідно з додатком до цього Положення.

Застосування коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2) здійснюється за ініціативою орендаря на підставі наданих ним документів, які свідчать про наявність обставин, що дають право на використання вказаних коефіцієнтів (експертні висновки територіальної організації і галузі інженерних вишукувань для будівництва, спеціалізованих установ та організацій, довідки державних та інших уповноважених органів, висновки (довідки) підприємств, установ та організацій, які експлуатують об`єкти, навколо (уздовж) яких встановлені охоронні зони, тощо).

У пунктах 2.5. та 2.6. зазначеного вище Положення про порядок визначення розміру орендної плати, визначено, що розмір поточної базової ставки орендної плати, визначений відповідно до наведених вихідних даних, становить 0,08. Орендна плата за земельну ділянку розраховується в залежності від терміну оренди із застосуванням наступних відсотків від розрахункового розміру орендної плати: строк оренди, роки: 1-10 років - 100% від орендної плати; строк оренди, роки: 11-15 років - 90% від орендної плати; строк оренди, роки: 16-20 років - 80% від орендної плати; строк оренди, роки: 21-25 років - 70% від орендної плати; строк оренди, роки: 26-50 років - 60% від орендної плати.

Позивачем, відповідно до Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в м. Харкові здійснено розрахунок розміру орендної плати з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2013 року.

При розрахунку позивачем правомірно застосовано коефіцієнти (К1, К2) на рівні 1, оскільки відповідач не надав документи в підтвердження права на застосування інших коефіцієнтів складних інженерно-геологічних умов (К1) та обмеженого використання (К2).

Також позивачем враховано, що термін дії договору оренду складає 25 років, у звязку з чим правомірно застосовано 70% від розрахункового розміру орендної плати, тобто розмір орендної плати становить 5,6% від нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки.

Враховуючи наведене, доводи апелянта є необґрунтованими, а розрахунок нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки є правомірним, у звязку з чим витяг №121 від 24.09.2013 року приймається судом як належний та допустимий доказ у даній справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати через зміну грошової оцінки землі, а саме до пунктів 1.4 та 2.1 договору, які запропоновані в доданій до позовної заяви додатковій угоді є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Правомірно, на думку колегії суддів, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо внесення до пункту 1.3 договору відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, оскільки відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі, така істотна умова договору оренди землі як об'єкт оренди повинна містити відомості щодо кадастрового номеру, місця розташування та розміру земельної ділянки.

Водночас, дослідивши інші умови запропонованої до укладення позивачем додаткової угоди, а саме пункту 1.2, пунктів 2.2., 2.3., 2.4.. 2.5., 2.6 розділу 2, пунктів 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. розділу 3, пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., розділу 4, пунктів 5.1., 5.2 розділу 5, пунктів 6.1., 6.2., 6.3., 6.4., 6.5. розділу 6, пункту 7.1. розділу 7 додаткової угоди, колегія суддів зазначає наступне.

Прокурор повинен був в межах підстав позову обґрунтувати необхідність внесення змін до пунктів договору, які не стосуються зміни нормативної грошової оцінки землі.

Необхідність зміни решти пунктів договору нормативно не обґрунтована прокурором, наявність законодавчих чи передбачених договором підстав для примушення відповідача до пропонованих умов договору, прокурором не доведена.

У звязку з наведеним, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову в цій частині.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що частина орендованої земельної ділянки (0,0279 га ) знаходиться під забудовою, а отже, до неї підлягає застосуванню коефіцієнт 2,5, а щодо іншої частини розміром 0,0200 га застосовується коефіцієнт 1,0.

Однак, судова колегія не погоджується з такими доводами апелянта, виходячи з наступного.

Земельну ділянку, площею 0,0479 га, яка складається як з забудованих (0,0279 га), так і вільних земель (0,0200 га) було передано відповідачу для експлуатації та обслуговування будівлі магазину, про що зазначено в п.1.2 договору.

Як встановлено судом вище в постанові, на орендованій земельній ділянці відповідач здійснює комерційну діяльність, а отже, до орендованої земельної ділянки застосовується коефіцієнт функціонального використання 2,5.

Судова колегія зазначає, що віднесення земельної ділянки до певного виду функціонального використання здійснюється щодо всієї земельної ділянки, на якій проводиться певний вид економічної діяльності.

Тобто, наявність у складі наданої в оренду земельної ділянки земель 0,02 га, які є вільними від забудови не має, в даному випадку, значення для визначення нормативної грошової оцінки землі, що передається з конкретним цільовим призначенням.

Таким чином, функціонування магазину та використання земельної ділянки в комерційних цілях виключає можливість застосування коефіцієнту 1,0.

Крім того, відповідно до п.3.5 «Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання. Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

В матеріалах справи відсутні докази, що земельна ділянка, яка надана в оренду відповідачу для експлуатації та обслуговування магазину має різне функціональне використання чи відбувся виділ частин земельної ділянки різного функціонального використання.

Враховуючи наведене, доводи апелянта є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач також посилається на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №820/858/17, якою задоволено позов ТОВ «Берізки» та визнано неправомірними дії Управління Держгеокадастру у м.Харкові стосовно оформлення витягу №121 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої у м.Харкові по вул.Богдана Хмельницького, 8 та скасовано витяг №121 від 24.09.2013 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Судова колегія зазначає, що вказане рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №820/858/17 не існувало на час прийняття господарським судом Харківської області рішення суду від 31.05.2017 року у справі №922/4798/16, а отже, не було предметом дослідження та оцінки судом першої інстанції.

Тобто, апелянт представив суду апеляційної інстанції нові докази, які виникли вже після прийняття оскаржуваного рішення суду у даній справі, а отже, такі докази можуть досліджуватись судом лише в порядку статті 114 ГПК України, а не під час апеляційного провадження у даній справі.

Крім того, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п.2.6 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

У даному випадку, обставини, на які посилається апелянт як на преюдицію є лише правовою оцінкою, здійсненою судом в межах розгляду справи №820/858/17.

При цьому, чинне законодавство не надає витягам з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок статусу правових актів, що потребують скасування та визнання недійсними у судовому порядку, у звязку з чим, за наявності відповідних заперечень сторони про необґрунтованість наведених у цих витягах з технічної документації даних про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, ці дані можуть бути перевірені судами. Аналогічна правова думка міститься в постанові Вищого господарського суду України від 26.01.2016 року у справі №922/4348/14.

Колегією суддів під час розгляду даної справи перевірено дотримання визначеної Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, формули, за якою встановлюється нормативна грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки населених пунктів та відповідність застосування коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.

Суд дійшов висновку, що розрахунок нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки є правомірним, а витяг №121 від 24.09.2013 року є належним та допустимим доказом у даній справі.

Враховуючи наведене, посилання апелянта постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі №820/858/17 є безпідставним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.05.2017 року у справі №922/4798/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 07.08.2017 року

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Пелипенко Н.М.