Рішення № 68135888, 04.08.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2017 р. Справа № 924/596/17

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали

за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Летичів

про стягнення 2419,00 грн. - штрафу та 2419,00 грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: Ромаха А.В. - за довіреністю №13 від 04.08.2017р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 2419,00 грн. та пені в розмірі 2419,00 грн., нарахованої за період з 19.01.2017р. по 23.06.2017р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2016р. №100-р/к, яким накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафні санкції у розмірі 2419,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позивач зазначив, що на адресу відповідача 15.11.2016р. направлено лист №01-27/10-2781 з копією рішення адміністративної колегії відділення Антимонопольного комітету України (вручено відповідачу 18.11.2016р.). У листі позивач попередив відповідача про те, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, позивач додатково буде нараховувати відповідачу пеню у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Наполягає на тому, що 18.01.2017р. закінчився двомісячний строк, протягом якого відповідач зобов'язаний був сплатити кошти за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Оскільки відповідач штрафні санкції у розмірі 2419,00 грн. не сплатив - позивач нарахував 2419,00 грн. пені.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані поданими доказами.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка, згідно витягу з ЄДР, є його реєстраційною адресою.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Рішенням адміністративної колегії Хмельницького міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2016р. №100-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (зареєстрований АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1), які полягають у розміщенні рекламного оголошення наступного змісту: "За наші вікна держава компенсує 30%", в газеті "Летичівська газета" №№54-55 (10899-10900) від 17.07.2015р. яке містить неповну інформацію, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб через рекламу, яка містить неповні відомості, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання. За порушення, зазначене у пункті 1 цього рішення, відповідно до статті 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вирішено накласти на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 2 419 гривень.

Рішенням встановлено, що Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету під час здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції в Хмельницькій області було встановлено, що рекламне оголошення (надруковане в "Летичівській газеті №№54-55 (10899-10900) від 17.07.2015р.), замовником та розробником якого був ФОП ОСОБА_1 (суб'єкт господарювання у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), містило напис "За наші вікна держава компенсує 30%". При цьому, компенсація від держави, зазначена у рекламному оголошенні можлива лише при оформленні кредиту на продукцію, яку реалізує Підприємець. За умовами кредитування, споживач зобов'язаний сплачувати 25% річних від тіла кредиту, та 3% разової комісії за надання кредиту, що призводить до збільшення витрат споживача, і, як наслідок, компенсація витрат, які несе споживач становитиме менше ніж 30 %. Крім того, компенсацію не можуть отримати споживачі, які мають бажання придбати вікна за власні кошти, без отримання кредиту. Інформація, наведена у рекламному оголошенні є неповною, ФОП ОСОБА_1 вводив споживачів в оману, заохочуючи їх придбати металопластикові конструкції саме у нього, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб через рекламу, яка містить неповні відомості, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання.

У рішенні зазначено, що листом від 29.04.2016р. №01-27/10-1312 на адресу ФОП ОСОБА_1 було надіслано вимогу про надання довідки про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ФОП ОСОБА_1 за 2015 рік. Відповідь на вимогу ФОП ОСОБА_1 не надав.

Листом від 29.08.2016р. №10378/9/22-01-13-01-16 Головне управління ДФС у Хмельницькій області повідомило, що відповідно до поданої податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2015 рік, ФОП ОСОБА_1 задекларовано обсяг доходу у сумі 946035 грн. Листом від 14.09.2016р. №01-27/10-2349 відповідачу ФОП ОСОБА_1 було надіслано подання з попередніми висновками у справі №02-06/28-16, з яким він був ознайомлений належним чином. У відповідь на подання з попередніми висновками, будь-яких зауважень та пропозицій по суті розгляду справи не надано. При визначенні розміру штрафу враховано, що порушення припинено та тривало протягом 28 днів з 26.06.2015 р. по 24.07.2015 р.

Рішення надіслано відповідачеві листом №01-27/10-2781 від 15.11.2016р. з вимогою сплати штрафу у двомісячний строк. У листі відповідача попереджували, що у разі несплати штрафу у встановлений в рішенні строк з дня отримання копії зазначеного рішення, буде додатково нараховуватись пеня у розмірі 1,5% від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Вручення відповідачу листа з рішенням відбулося 18.11.2017р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом представника відповідача.

Оскільки відповідачем штраф, який на нього накладено, в добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу у примусовому порядку.

Крім того, позивачем відповідачу нараховано пеню у розмірі 2419,00 грн., розраховану за період з 19.01.2017р. по 23.06.2017р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Суд, розглядаючи дану справу, виходить з того, що спірні відносини сторін у даній справі регулюються відповідними приписами Господарського кодексу України (ГКУ), Законами України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Так, відповідно до приписів ст.ст. 25, 40 ГКУ держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку; державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом; Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом; рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду.

За приписами ст.ст. 1, 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України (АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель, а основним завданням є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність через визначені законом органи, зокрема, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, які діють у межах наданих їм повноважень.

Так, відповідно ст. 14 цього закону до повноважень адміністративних колегій АМКУ віднесено питання розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 22 цього закону встановлено обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органів АМКУ у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, відповідно до ст. 25 закону, у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами наділений правом звернення до суду з позовами, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції визначено правові засади захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції. Закон спрямований на встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин.

За приписами ст. 1 цього закону будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим таіншим чесним звичаям у господарській діяльності є недобросовісною конкуренцією; недобросовісною конкуренцією є дії у конкуренції, зокрема визначені главами 2-4 цього Закону.

Так, зокрема, недобросовісною конкуренцією є дії визначені у ст. 15-1 цього закону (глава 3), а саме: поширення інформації, що вводить в оману, - повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до приписів ст. 20 цього закону вчинення дій, що є недобросовісною конкуренцією, тягне за собою відповідальність, передбачену цим законом.

Так, згідно ст. 21 цього закону вчинення суб'єктами господарювання дій, що є недобросовісною конкуренцією, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Накладення штрафу здійснюється відповідно до ч.ч. 3-7 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За приписами ч.ч. 3-7 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доход (виручка) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 цього Закону. У разі, коли декілька юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, які входять до групи, що визнається суб'єктом господарювання, вчинили діяння (дії, бездіяльність), які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції зазначеним суб'єктом господарювання, та/або мають права, без яких вчинення порушення було б неможливим, та/або отримали чи можуть отримати переваги у конкуренції чи інші вигоди, штраф накладається на суб'єкт господарювання в особі юридичних та/або фізичних осіб, які вчинили наведені діяння (дії, бездіяльність) або отримали чи можуть отримати наведені вигоди. Під вигодою вважається, зокрема, можливість впливати на діяльність інших юридичних та/або фізичних осіб - суб'єктів господарювання, одержання частини їх прибутку. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 56 цього закону, рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Як вже зазначалось, рішенням №100-р/к від 11.11.2016р. встановлено, що компенсація від держави, зазначена у рекламному оголошенні відповідача можлива лише при оформленні кредиту на продукцію, яку він реалізує. За умовами кредитування, споживач зобов'язаний сплачувати 25% річних від тіла кредиту, та 3% разової комісії за надання кредиту, що призводить до збільшення витрат споживача, і, як наслідок, компенсація витрат, які несе споживач становитиме менше ніж 30 %. Також компенсацію не можуть отримати споживачі, які мають бажання придбати вікна за власні кошти, без отримання кредиту. Таким чином інформація, яка наведена у рекламному оголошенні є неповною, ФОП ОСОБА_1 вводив споживачів в оману, заохочуючи їх придбати металопластикові конструкції саме у нього, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що дійсно відповідач, подаючи рекламне повідомлення наступного змісту "За наші вікна держава компенсує 30%" не міг забезпечити виконання обіцяного, що призводило до введення споживачів в оману, а також могло вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів відповідача.

Таким чином, рішення від 11.11.2016р. №100-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" прийнято на виконання та в межах наданих повноважень, рішення є чинним, оскільки не скасоване та не змінене у передбачений законом спосіб, отже, підлягає обов'язковому виконанню. При цьому, судом враховується, що ФОП ОСОБА_1 рішення не оспорювалось.

Також відповідачем у ході судового розгляду не спростовано вищенаведеного.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача накладеного на підставі рішення АМКУ штрафу у розмірі 2419,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. ч. 7, 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Абзацом 2 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Судом встановлено, що вручення відповідачу листа відбулося 18.11.2017р., а тому відповідач повинен був оплатити штраф з 19.11.2016р. до 19.01.2017р. Оскільки відповідачем у зазначений строк штраф сплачено не було, позивачем здійснено нарахування пені за період з 19.01.2017р. по 23.06.2017р., розмір якої не може перевищувати розміру штрафу, а тому дорівнює розміру штрафу в розмірі 2419,00 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем нараховано пеню відповідно до чинного законодавства, в межах можливих нарахувань, за таких обставин, пеня за прострочення сплати штрафу, нарахована за період з 19.01.2017р. по 23.06.2017р., підлягає стягненню в розмірі 2419,00 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Летичів про стягнення 2419,00 грн. - штрафу та 2419,00 грн. - пені задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54, код 21312821) штраф у розмірі 2419,00 грн. (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 00 коп.) та пеню у розмірі 2419,00 грн. (дві тисячі чотириста дев'ятнадцять гривень 00 коп.) для зарахування в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у м. Хмельницькому, код 38045529, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, рахунок 31119106700002, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106).

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54, код 21312821) 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 07 серпня 2017 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (АДРЕСА_1).