Ухвала суду № 68135844, 07.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

про передачу за підсудністю

"07" серпня 2017 р.Справа № 922/2617/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши матеріали справи

за Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр "Ротор", м. Київ про розірвання договору< Текст >

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Завод ім. В.О. Малишева» (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор» (відповідач) про розірвання договору № 1637дп від 10.12.2004 року. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Суд, при дослідженні матеріалів позовної заяви, дійшов до висновку про направлення матеріалів позовної заяви Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева» за встановленою підсудністю до господарського суду м. Києва, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно частин 1 статті 5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Вказаний закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника (санації), визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, укладення мирової угоди тощо.

Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 13.01.2013 року передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор» з 27.11.2013 року перебуває у стані припинення на підставі рішення господарського суду м. Києва про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури № 5011-28/10974-2012 від 13.11.2013 року.

Предметом розгляду у даній справі є розірвання договору № 1637дп від 10.12.2004 року укладеного між Державним підприємством «Завод ім. В.О. Малишева» (позивач-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор» (відповідач-замовник).

За приписами частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Пунктом 7 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підвідомчі спори з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Згідно з частини 9 статті 16 Господарського процесуального кодексу України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Разом з цим частиною 4 статті 10 Закону про банкрутство визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи те, що предметом судового розгляду є спір про розірвання договору № 1637дп від 10.12.2004 року укладеного між Державним підприємством «Завод ім. В.О. Малишева» (позивач-виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор» (відповідач-замовник, боржник у справі про банкрутство) та виконані зобов'язання за договором, а саме виготовлена продукція можуть бути направлені на погашення грошових вимог кредиторів боржника.

Отже, даний спір стосується питання щодо формування активу боржника, а тому безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор».

Відповідна правова позиція щодо підвідомчості спорів за участю боржника викладена у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі № 911/4212/14, відповідно до якої положення статтями 12, 16 Господарського процесуального кодексу України, в силу приписів частин 1 статті 58 Конституції України, застосовуються і до справ про банкрутство, провадження у яких здійснюється за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин та з огляду на правову позицію Верховного Суду України суд зазначає, що даний спір не підлягає вирішенню судом в порядку окремого позовного провадження, а повинен розглядатися в межах справи про банкрутство на вимогу частини 9 статті 16 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2017 року у справі № 908/3346/14, якою встановлено, що спір за участю боржника безпосередньо пов`язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство та підлягає розгляду в межах справи про банкрутство останнього, а не в окремому позовному провадженні.

Судом було встановлено, що справу про банкрутство № 5011-28/10974-2012 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор» було порушено господарським судом м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що на виконання приписів частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України передати матеріали позовної заяви вх. № 1282/17 до господарського суду м. Києва для розгляду по суті в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою господарського суду Харківської області від 20.04.2017 року матеріали позовної заяви № 922/1282/17 за позовом Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор» про розірвання договору № 1637дп від 10.12.2004 року було передано за підсудністю до господарського суду м. Києва для розгляду справи по суті в межах справи про банкрутство № 5011-28/10974-2012 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор».

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2017 року ухвала господарського суду Харківської області від 20 квітня 2017 року по справі №922/1282/17 залишена без змін.

З урахуванням викладеного та керуючись статтею 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 41, 12, 16, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Матеріали позовної заяви № 922/1282/17 направити за підсудністю до господарського суду м. Києва (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) для розгляду справи по суті в межах справи про банкрутство № 5011-28/10974-2012 Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний та технічний центр «Ротор».

Суддя ОСОБА_1922/2617/17