Рішення № 68135516, 01.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2017Справа №910/8392/16

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

До відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд»

До відповідача-2 приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Егзагон»

Третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, GOLDEN LOGISTIC LTD

Про стягнення 665928,16 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Сечко С.В. - за дов..

від відповідача-1 Сергєєв П.О. - за дов..

від відповідача-2 Вілько Н.Г. - за дов.

від третіх осіб не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «СП Євротрейд» про стягнення 665928,16 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок втрати вантажу, яка сталась з вини відповідача.

Суд своєю ухвалою від 10.05.2016 порушив провадження у справі № 910/8392/16.

Відповідач зазначив, що є не неналежним відповідачем у справі. На його думку, відповідачем у справі є приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна», оскільки останнє, на підставі договору страхування відповідальності автоперевізника №200800769.14 від 02.04.2013, застрахувало відповідальність ТОВ «СП Євротрейд» як міжнародного перевізника перед правочинною за договором перевезення особою за втрату, загибель чи пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) 1956 р. і Протоколу до Конвенції 1978 р. (секція А).

Позивач подав клопотання про залучення до участі у справі як іншого відповідача приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

23.06.2016 суд залучив до участі у справі як іншого відповідача приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (відповідач-2) позовні вимоги відхилило, посилаючись на те, що в даному випадку відповідальність відповідача є застрахованою перед правочинною за договором перевезення особою, якою є Golden Logistic LTD, у зв'язку з укладенням договору № 1/01 від 01.01.2014 на транспортно-експедиційне обслуговування та міжнародне перевезення вантажів. Golden Logistic LTD до відповідача-2 з претензіями не зверталась.

За таких обставин відповідач-2 заявив клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Golden Logistic LTD.

Крім того, заперечення відповідача-2 ґрунтуються на такому:

- відсутні докази сплати відповідачем-1 збитків, у зв'язку з чим у відповідача-2 нема підстав для сплати страхового відшкодування;

- працівник відповідача-1 (водій ОСОБА_4) недотримався умов Інструкції водієві при виконанні міжнародних рейсів (додаток № 3 до договору страхування № 200800769.14 від 02.04.2013), що надає право страховику відмовити у виплаті страхового відшкодування;

- відповідач-1 не звертався до відповідача-2 з заявою про виплату страхового відшкодування;

- позивач не вірно визначив розмір відповідальності. Так, з врахуванням ст. 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) 1956 р. і Протоколу до Конвенції 1978 р. (секція А), розмір відшкодування становить 129839,40 грн..

Відповідач-2 подав заяву про застосування строків позовної давності. Зокрема, відповідач-2 зазначив, Сарненський РВ УМВС України в Рівненській області прийняв та зареєстрував заяву про виявлену недостачу вантажу 28.01.2014. Позивач сплатив страхове відшкодування 21.05.2014, отже позивач дізнався про факт порушення його права 28.01.2014, а звернувся з позовом до суду 10.05.2016, тобто з пропуском річного строку позовної давності (відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог, які виникли у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік).

Відповідач-1 визнав, що ним втрачено частину вантажу, проте зазначив, що з врахуванням положень п. 3 ст. 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) 1956 р. і Протоколу до Конвенції 1978 р. (секція А), розмір відшкодування становить 113851,53 грн. (129837,53 грн. (1266,337 кг (вага втраченого вантажу)*102,53 (8,33 розрахункових одиниць станом на 28.01.2014) - 15986,00 франшизи (2000 доларів США * 7,993 грн. (станом на 28.01.2014). При цьому, на думку відповідача-1, він має нести відповідальність перед Golden Logistic LTD, оскільки здійснював перевезення вантажу на підставі договору № 1/01 на транспортно-експедиційне обслуговування і міжнародні перевезення вантажів від 01.01.2014, укладеного з компанію Golden Logistic LTD (Сейшели).

Відповідач-1 заявив про застосування строків позовної давності.

21.07.2016 позивач подав нову позовну заяву, в якій просить стягнути 665928,16 грн. солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «СП «Євротрейд» та приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна».

Також позивач зазначив, що в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR 1401308 від 22.01.2014 у графі «Отримувач» (п. 2) зазначено Hexagon, у графі «Наступний перевізник» (п. 17) зазначено Golden Logistic LTD, у графі «Перевізник» (п. 16) зазначено LTD «SР Eurotrade», тобто зазначені особи є сторонами договору перевезення в розумінні статті 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яка передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Відповідач-2 заперечив проти наявності в нього солідарного обов'язку з відповідачем-1.

05.09.2016 суд залучив до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Егзагон».

Суд своєю ухвалою від 12.09.2016 залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, компанію Golden Logistic LTD з направленням ухвали за адресою представництва: вул. Борщагівська, 55, м. Київ.

Станом на 22.09.2016 відсутні відомості про вручення ухвали суду компанії Golden Logistic LTD.

Оскільки компанія Golden Logistic LTD зареєстрована в Республіці Сейшели, з метою забезпечення реалізації принципів змагальності та рівності перед законом і судом, суд надіслав процесуальні документи третій особі в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965), ратифікованою 19.10.2000.

У зв'язку зі зверненням з дорученням про надання правової допомоги, провадження у справі суд своєю ухвалою від 22.09.2016 зупинив провадження у справі до 10.04.2017.

03.01.2017 від компетентного органу Республіки Сейшельські острови надійшло повідомлення про доставку процесуальних документів секретарю від імені компанії Golden Logistic LTD 30.11.2016.

10.04.2017 суд поновив провадження у справі.

Під час розгляду справи суд витребував у товариства з обмеженою відповідальністю «Егзагон» договір між товариством з обмеженою відповідальністю «Егзагон» та компанією Golden Logistic LTD про надання експедиторських послуг, в рамках якого мало місце перевезення парфумерної продукції за договором купівлі-продажу № СР01-2012 від 16.01.2012 (інвойси №№ 41096377, 41096377, 41096378, 42236825 від 22.01.2014), уповноваживши приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» на отримання вказаних документів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Егзагон» зазначило, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № СР01-2012 від 16.01.2012 поставка товару здійснювалась продавцем COTY GENEVA S.А. VERSOIX на умовах СРТ Київ (Інкотермс - фрахт/перевезення оплачено до…, означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення). З огляду на викладене договір про перевезення вантажу за договором купівлі-продажу № СР01-2012 від 16.01.2012 ТОВ «Егзагон» не укладав.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

13.03.2013 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик) та товариство з обмеженою відповідальністю «Егзагон» (страхувальник) уклали договір добровільного страхування вантажів № 0149г/13к/п, згідно з яким страховик взяв на себе зобов'язання щодо страхування ризиків по відношенню до вантажів страхувальника (далі - Договір страхування № 0149г/13к/п).

У відповідності до умов Договору страхування № 0149г/13к/п страхувальник повідомив страховика про перевезення вантажу - парфумерної продукції (повідомлення № 1 від 22.01.2014), відвантаженого згідно з договором купівлі-продажу № СР 01-2012 від 16.01.2012, укладеного на умовах СРТ Київ між СОТY GENEVA S.A VERSOIX (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Егзагон» (покупцем) (інвойси №№ 41096377, 41096378, 42236825 від 22.01.2014).

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000 року) видання МТП N 560, введені в дію з 01.01.2000 термін СРТ CARRIAGE PAID ТО «фрахт перевезення оплачені до» означає, що продавець доставляє товар перевізнику, призначеному ним. Крім цього, продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

В міжнародній товарно-транспортній накладній CMR 1401308 від 22.01.2014 у графі «Отримувач» (п. 2) зазначено Hexagon, у графі «Наступний перевізник» (п. 17) зазначено Golden Logistic LTD, у графі «Перевізник» (п. 16) зазначено LTD «SР Eurotrade».

ТОВ «СП «Євротрейд» здійснювало перевезення на підставі укладеного з Golden Logistic LTD договору № 1/01 від 01.01.2014 на транспортно-експедиторське обслуговування та міжнародне перевезення вантажів (далі - Договір № 1/01).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 1/01 відповідач-1 в порядку та на умовах Договору зобов'язувався забезпечити доставку ввіреного йому Golden Logistic LTD вантажу в пункт призначення.

На підставі погодженої між такими сторонами заявки V-2014/01/04029 від 21.01.2014 ТОВ «СП Євротрейд» здійснювало перевезення ввіреного йому вантажу автомобілем DAF FT XF 105.460, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом KRONE SDR 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

В період часу з 26.01.2014 - 28.01.2014, під час доставки вантажу перевізником, частина товару була викрадена невідомими особами, про що слідчим СВ Сарненського PB УМВС України в Рівненській області лейтенантом міліції Титенко В.В. внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014180200000122 від 28.01.2014.

Представники ТОВ «Егзагон», страхової компанії, митного органу, торгово-промислової палати у присутності водія транспортного засобу провели фізичний огляд товарів та інших предметів та склали відповідні акти.

Згідно з актом експертизи Київської товарно-промислової палати № ЦЕ-66 від 06.02.2014 недостача становить 10715 одиниць парфумерно-косметичних виробів.

В результаті проведення процедур фізичного огляду вантажу, було визначено розміри збитків ТОВ «Егзагон» (в зв'язку з крадіжкою вантажу), які склали 62414,27 Євро.

27.02.2014 вантажоотримувач ТОВ «Егзагон» надіслав на адресу перевізника ТОВ «СП Євротрейд» претензію № 279 від 25.02.2014 про відшкодування збитків, завданих під час транспортування вантажу у відповідності до товаросупровідних документів в розмірі 62414,27 Євро. Вказану претензію відповідач-1 отримав 12.03.2014 (відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 04073 1462622 5).

ТОВ «СП Євротрейд» відповідь на вказану вимогу не надав.

17.03.2014 ТОВ «Егзагон» звернулося до свого страховика (приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування») з заявою про сплату страхового відшкодування за випадком, що стався 28.01.2014.

На виконання умов генерального договору добровільного страхування вантажів №0149г/13к/п від 13.03.2013, на підставі заяви ТОВ «Егзагон» про настання події, що має ознаки страхового випадку від 31.01.2014, заяви про виплату страхового відшкодування від 17.03.2014, страхового акту № и0149г/13к/п-1 від 20.05.2014, розрахунку страхового відшкодування № 0149Г/13к/п-001 від 17.04.2014, угоди про порядок виплати страхового відшкодування за генеральним договором страхування вантажів від 12.05.2014, приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» сплатило на користь ТОВ «Егзагон» суму страхового відшкодування в розмірі 665928,16 грн..

За приписами статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» (далі - Конвенція) закріплено, що Україна приєдналася до зазначеної Конвенції. Згідно з листом №72/14-612/1-1559 від 16.05.2007 Міністерства закордонних справ України «Щодо набуття чинності міжнародними договорами» вищевказана конвенція набрала чинності для України 17.05.2007.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Конвенції вона застосовується до будь-якого автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Враховуючи той факт, що обставини даного спору виникли з договору міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, в якому відповідач виступав перевізником, то на спірні правовідносини поширюються положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів.

З урахуванням положень статті 9 Конституції України та статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 4 Господарського процесуального кодексу України до спірних правовідносин застосовуються положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, які мають пріоритет над нормами, передбаченими законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 статті 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

За ч. 1 ст. 13 Конвенції, після прибуття вантажу на місце, передбачена для його доставки, одержувач має право вимагати від перевізника передачі йому другого примірника вантажної накладної і вантажу в обмін на розписку. Якщо встановлена втрата вантажу чи якщо вантаж не прибув після закінчення терміну, передбаченого в статті 19, одержувач може від свого імені пред'явити перевізнику вимоги, основані на праві, що витікає з договору перевезення. Одержувач, який користується правами, наданими йому відповідно до пункту 1 цієї статті, здійснює платежі, зазначені як такі, що підлягають сплаті, у вантажній накладній. У випадку виникнення спору з цього приводу, перевізник не зобов'язаний доставляти вантаж до надання одержувачем гарантій платежу (ч. 2 ст. 13 Конвенції).

Відповідно до положень статті 17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Відповідач-1 визнав, що втрата вантажу сталась з його вини.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» договір страхування визначено як угоду між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України встановлено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 988 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

Статтею 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора (ст. 511 ЦК України).

За ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з ч. 1 та 4 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилась від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатись цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

02.04.2014 ТОВ «СП «Єврорейд» (страхувальник) та ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» (страховик) уклали договір страхування відповідальності автоперевізника №200800769.14 від 02.04.2014.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.1.1. Договору страхування розділу 5 відповідальність страховика по кожному страховому випадку обмежена сумами: по п. 4.1.1. (відповідальність за вантаж, секція А) - 450000 дол. США, але не більше ніж 8,33 SDR за 1 кілограм брутто ваги вантажу.

Спеціальна франшиза - 2000 доларів США.

Відповідно до п. 9.20 Договору страхування страхове відшкодування виплачується у валюті страхової премії, якщо інше не буде погоджено сторонами договору страхування додатково. При перерахунку суми страхового відшкодування в валюту страхової премії застосовується офіційний курс НБУ на момент настання страхового випадку.

Пунктом 12.4. Договору страхування передбачено, що страхове відшкодування виплачується у валюті страхової премії страхувальнику або за вимогою страхувальника, безпосередньо заявнику претензії або особі, що зазнала збитків або їх довіреним особам у відповідній валюті країни перебування цих осіб.

Страхувальник (ТОВ «СП «Євротрейд») не звертався до ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Між позивачем та відповідачами відсутній відповідний договір.

У даному випадку також відсутній солідарний обов'язок в силу закону.

Крім того, у відповідача-1 (ТОВ «СП «Євротрейд» (перевізник) обов'язок з відшкодування шкоди виникає з закону, а у відповідача ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» обов'язок виникає з договору страхування. Зокрема, розміри відповідальності відповідачів є різними, зокрема, відповідач-2 (ПрАТ «АСК «ІНГО Україна») обмежений лімітами відповідальності, встановленими договором страхування та з урахуванням франшизи, а у відповідача-1 (ТОВ «СП «Євротрейд») ліміт відповідальності встановлений Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) від 1956р. тому в даному випадку предмет зобов'язання не є неподільним, адже позивач може окремо визначити кожну з вимог окремо та пред'явити до окремо до кожного з відповідачів.

Відповідно до п. 3 ст. 23 Конвенції (в редакції Протоколу до Конвенції 1978 р. (секція А) однак розмір відшкодування не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

Вага втраченого вантажу 1266,337 кг

8,33 СПЗ станом на 28.01.2014 - 102,53 грн.

1 долар США на 28.01.2014 - 7,993 грн.

Франшиза 2000 доларів США - 15986,00 грн.

129837,53 грн. (1266,337 кг (вага втраченого вантажу)*102,53 (8,33 розрахункових одиниць станом на 28.01.2014) - 15986,00 франшизи (2000 доларів США * 7,993 грн. (станом на 28.01.2014) = 113851,53 грн..

Таким чином правомірними є вимоги про стягнення з відповідача-1 113851,53 грн.. У стягненні 552076,63 грн. суд відмовляє.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Конвенції пред'явлення претензії в письмовій формі припиняє відлік терміну позовної давності до того дня, коли перевізник у письмовій формі відхилив претензію і повернув додані до неї документи. У випадку часткового визнання претензії відлік терміну позовної давності відновляється лише стосовно тієї частини претензії, яка залишається предметом спору. Тягар доказу факту отримання претензії або відповіді на неї, а також повернення документів, лежить на стороні, яка посилається на ці факти. Відлік терміну позовної давності не призупиняється внаслідок пред'явлення подальших претензій на тій ж підставі.

Як зазначено вище, одержувач 25.02.2014 звернувся до перевізника з претензією № 279 про відшкодування збитків у розмірі 62414,27 Євро. Дану претензію відповідач отримав 12.03.2014. З огляду на зазначені вище положення Конвенції, саме з цієї дати припинив відлік термін позовної давності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов до товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд» задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СП Євротрейд» (вул. Саксаганського, 5, к. 5, м. Київ, 01033, код 14325912) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070, код 20474912) 113851,53 грн., 1707,77 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 07.08.2017.

Суддя С. А. Ковтун