Рішення № 68135499, 03.08.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р.Справа № 922/2944/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон", с. Княжичі до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Харків", м. Харків про стягнення коштів у сумі 144 642,20 грн. за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3 за дов. №02/01-173 від 02.01.17 року.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон", м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Харків", м. Харків, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24.07.2017р., яка була прийнята судом) просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 172 563,37 грн., які були заподіяні останнім внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 01.09.2016р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.09.2016р. о 10:00 год.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. розгляд справи було відкладено на 05.10.2016р. у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №30703).

05.10.2016р. відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що TOB "ОСОБА_2 урожай Харків" не погоджується зі стягненням 2000,00 грн. витрат на оплату здійснення автотоварознавчого дослідження. Крім того, відповідач не погоджується з розміром шкоди та вважає, що її розмір визначено без урахування коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2016р. призначено у справі № 922/2944/16 судову експертизу, провадження якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

28.11.2016р. за вх.№3119 разом з матеріалами справи №922/2944/16 від експерта відповідно до ст.31 ГПК та 2.1, п.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 надійшло клопотання №16109/16-54 про надання експертній установі додаткових матеріалів, необхідних для проведення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2016р. провадження у справі № 922/2944/16 поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.12.2016 р. о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2016р. клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів для проведення судової експертизи №16109/16-54 задоволено, провадження у справі 922/2944/16 зупинено до вирішення питань поставлених судовому експерту, матеріали справи №922/2944/16 направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

18.04.2017р. за вх.№53 на адресу господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи №922/2944/16 з повідомленням про неможливість надання висновку від 07.04.2017р. №16109/16-54.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. було поновлено провадження у справі №922/2944/16 та розгляд справи призначено на 07.06.2017р. о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2017р. призначено у справі № 922/2944/16 судову експертизу, провадження якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

10.07.2017р. за вх.№945 на адресу господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи №922/2944/16 разом із висновком за №12259/17-54 судової комісійної автотоварознавчої експертизи від 29.06.2017р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2017р. провадження у справі №922/2944/16 було поновлено та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.07.2017р. о 12:45 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2017р., за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 03.08.2017р. на 12:45.

Представник відповідача в судове засідання 03.08.2017р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду 03.08.2017р. надав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№ 24900) та клопотання про виклик судового експерта (вх.№ 24899).

Позивач у судовому засіданні 03.08.2017 р. підтримав позовні вимоги з урахування заяви про збільшення позовних вимог, проти клопотання відповідача про виклик судового експерта (вх.№ 24899) та відкладення розгляду справи заперечував.

Суд констатує, що клопотання відоповідача про ознайомлення з матеріали справи було здано до канцелярії суду нарочно, але представник відповідача для ознайомлення з матеріалами справи до судового засідання не з"вився.

Суд, дослідивши клопотання відповідача про виклик судового експерта (вх.№ 24899 від 03.08.2017р.), заслухавши пояснення позивача, зазначає наступне.

Так, відповідач вважає, що вартість відновлювальних робіт задньої частини спірного автомобіля не може дорівнювати вартості неушкодженого автомобіля. Крім того, відповідач вважає, що розмір матеріальної шкоди, яку було завдано власнику автомобіля "FORD FOCUS" в результаті його пошкодження, визначено експертами, станом на 27.06.2017р., а не на 31.03.2016р. Відповідач також зазначив, що судові експерти безпідставно нарахували ВТВ - втрату товарного вигляду.

Втім, вказані твердження відповідача не відповідають дійсності та спростовуються додатками до висновку експертів № 12259/17-54 від 29.06.2017 р., які містяться в матеріалах справи.

Судом враховуєтсья, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання, за бажання мав можливість ознайомитись з матеріалами справи та направити в судове засідання представника, проте судове засідання проігнорував.

Виклик судового експерта, що проводив експертизу за клопотанням відповідача та відкладення розгляду справи може мати наслідком затягування судового процесу і призвести до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виклик судового експерта в судове засідання, у зв'язку з чим клопотання відповідача про виклик судового експерта (вх.№ 24899 від 03.08.2017р.) не підлягає задоволенню.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

31 березня 2016 року на авто дорозі Полтава-Суми 130 кілометр сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), в якій було пошкоджено належний Малому приватному підприємству Фірмі "Ерідон" (позивач) автомобіль марки Ford Fokus Trend 1,6 номер державної реєстрації АІ4276СР.

Цей факт підтверджується постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 21 квітня 2016 р., відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4, водія автомобіля марки ГАЗ-33021, номер державної реєстрації АХ1914АА.

Вказаний автомобіль є власністю відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Харків", код ЄДРПОУ - 38156596, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець села Яблуневе, вулиця Леніна, 188, Велико Писарівського району, Сумської області, є працівником відповідача.

Оскільки автомобіль Ford Fokus Trend 1,6 номер державної реєстрації АІ4276СР зазнав пошкоджень різної складності, позивачем вказаний транспортний засіб було представлено судовому експерту ОСОБА_5 для визначення розміру матеріального збитку

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля №33-04 від 25.04.2016 р., вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових становить 182 681, 42 грн., а величина втрати товарної вартості КТЗ автомобіля становить 9 960,77 грн.

Відповідальність відповідача, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/2779377 від 24.05.2016 р., застраховано у Приватному акціонерному товаристві Страховій компанії "ВУСО" (страховик), позивачем було подано заяву про настання страхового випадку та заяву про виплату страхового відшкодування.

Поліс укладений на умовах відшкодування шкоди, заподіяної майну в межах до 50000 грн. (п'ятдесяти тисяч гривень) включно (франшиза не передбачена).

04.07.2016 р. страховиком було сплачено 50000,00 грн. Але ця сума є значно меншою, ніж розмір заподіяного матеріального збитку.

02.07.2016 р. позивачем відповідачу було направлено вимогу про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

24.07.2016 р. відповідач надіслав відзив на вищезазначену вимогу, у якому зазначає, що не заперечує, що є відповідальною особою за ДТП, яка мала місце 31.03.2016 р. за участю належного йому автомобіля та під керуванням водія ОСОБА_4, який на момент скоєння ДТП виконував свої трудові обов'язки, але висновок №33-04 від 25.04.2016 р. вважає недостовірним.

Станом, на час розгляду справи, відповідач збитки, які були заподіяні працівником останнього внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу не відшкодував.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а тому він просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 172 563,37 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідності до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Загальні правила відшкодування завданої особі не договірної шкоди встановлені статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 2 статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У господарських правовідносинах під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 ГК України).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; шкідливого результату такої поведінки - збитків, їх наявності та розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі № 3-72 гс 12).

Так, вина працівника відповідача у скоєні ДТП підтверджується постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 21 квітня 2016 р. та не заперечується сторонами по справі.

Щодо розміру збитків, суд зазначає наступне.

Оскільки відповідач не погоджується з даними, викладеними у висновку №33-04 від 25.04.2016р., для правильного вирішення спору, суду необхідно визначити розмір матеріальної шкоди, яку було завдано власнику автомобіля НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, яке мало місце 31.03.2016р. з урахуванням ремонто-відновлювальних робіт і втрати товарного вигляду, станом на момент скоєння ДТП - 31.03.2016р.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу (ч. 1 ст. 41 ГПК України).

З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, ухвалою господарського суду Харківської області від 05.10.2016 р. була призначена судова експертиза, провадження якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

У висновку експертів № 12259/17-54 від 29.06.2017 р. за результатами проведення судової експертизи, зазначено, що розмір матеріальної шкоди, яку було завдано власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, яке мало місце 31.03.2016р. з урахуванням ремонто-відновлювальних робіт і втрати товарного вигляду, станом на момент скоєння ДТП - 31.03.2016р., дорівнював 220 563,37 грн.

В частині 1 ст. 42 ГПК України зазначено, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Дослідивши висновок судових експертів № 12259/17-54 від 29.06.2017 р., суд приходить до висновку про те, що експертне дослідження проведено кваліфікованими експертами з дотриманням приписів Закону України "Про судову експертизу" та ГПК України, висновки експертів належним чином мотивовані, обґрунтовані та узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд визнає доведеним той факт, що розмір матеріальної шкоди, яку було завдано власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, яке мало місце 31.03.2016р. з урахуванням ремонто-відновлювальних робіт і втрати товарного вигляду, станом на момент скоєння ДТП - 31.03.2016р., дорівнював 220 563,37 грн.

Суд також враховує, що позивач отримав страхове відшкодування від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" в розмірі 50 000,00 грн.

Крім того, враховуючи те, що ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" не направило свого представника для огляду пошкодженого автомобіля, позивач самостійно обрав експерта для визначення розміру шкоди - суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_5, вартість послуг якої з оцінки розміру матеріального збитку склав 2 000,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 577 від 25.04.2016 р.

Твердження відповідача, про те, що позивач був зобов'язаний звертатись до ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" для відшкодування вищезазначених витрат в сумі 2 000,00 грн. судом відхиляються, оскільки в ч. 3 ст. 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено про обов'язок страховика відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Тобто, вищезазначена норма не містить обов'язку потерпілого звертатись до страховика з відповідною вимогою.

При цьому, оскільки саме відповідач є винним у завданні шкоди позивачу, останній має право на відшкодування витрат на проведення експертизи з ТОВ "ОСОБА_2 Харків", яке в подальшому може звернутися з відповідною регресною вимогою до страховика.

Таким чином, загальний розмір шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, складає 172 563,37 грн. (220 563,37 грн. + 2 000,00 грн. - 50 000,00 грн.).

Враховуючи викладені обставини та норми зазначеного законодавства, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача, а саме протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою і вини.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 172 563,37 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 588,45 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_2 Харків" (61153, місто Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців, будинок 1, код ЄДРПОУ 38156596) на користь Малого приватного підприємства Фірми "Ерідон" (поштова адреса: 03191, м. Київ, а/с 50, 08143; юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, село Княжичі, вулиця Леніна, будинок 46, код ЄДРПОУ 19420704) збитки у розмірі 172 563,37 грн. та судовий збір в сумі 2 588,45 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.08.2017 р.

Суддя ОСОБА_1