Рішення № 68135242, 02.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.08.2017 Справа № 905/1255/17

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», Дніпропетровська область, м. Нікополь

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь

про: стягнення 3% річних у розмірі 30508,33 грн., пені у розмірі 284744,37 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився;

від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю №09-18/5633 від 13.04.2017р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», Дніпропетровська область, м. Нікополь, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення 3% річних у розмірі 30508,33 грн., пені у розмірі 284744,37 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору поставки №161503/1506162 від 25.12.2015р., додаткові угоди: №2/1602467 від 06.05.2016р., №3/1603116 від 01.06.2016р., №4/1603993 від 02.09.2016р., №5/1604583 від 04.10.2016р., №6/1604902 від 02.11.2016р., №7/1605504 від 02.12.2016р., №8/1605655 від 19.12.2016р., №9 від 23.12.2016р., специфікації: №1 від 02.09.2016р., №2 від 02.09.2016р., №3 від 04.10.2016р., №4 від 04.10.2016р., №5 від 02.11.2016р., №6 від 02.11.2016р., №7 від 02.12.2016р., №8 від 02.12.2016р., рахунок: №210213 від 30.11.2016р., накладна, платіжні доручення.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Через канцелярію суду надіслав відзив на позовну заяву №09-10/49 від 31.07.2017р. з додатками, в якому заперечує проти задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідачем рахунок №210213 від 30.11.2016р. був оплачений 13.01.2017р. у розмірі 9136962,42 грн. та 17.01.2017р. у розмірі 2855169,00 грн., що підтверджується відповідними виписками банку, а не 13.02.2017р. та 17.02.2017р.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши заперечення представника відповідача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

25.12.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (надалі Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» (надалі Покупець) був укладений Договір поставки №161503/1506162, за умовами якого Постачальник зобовязався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити згідно п.3.4 договору феросплави, протягом строку з 01.09.2016р. по 31.12.2016р. на умовах, у кількості та строки, вказані у специфікаціях до договору, які є його невідємними частинами (п.1.1. Договору).

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників Публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» змінило найменування на Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь». У звязку з цим до правоустановчих документів відповідача були внесені відповідні зміни, про що свідчить Витяг з ЄДРПОУ.

Згідно до п.2.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах СРТ, залізнична станція Сартана Донецької залізниці. Можливе постачання товару на умовах ФСА, склад вантажовідправника, автотранспортом покупця. Партією поставки товару за цим договором є кількість товару, відвантаженого для перевезення за однією залізничною накладною.

Відповідно до п.2.3. Договору, датою поставки товару, при постачанні залізничним транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній ст. Нікополь.

Сторонами до Договору поставки №161503/1506162 від 25.12.2015р. підписані специфікації: №1 від 02.09.2016р., №2 від 02.09.2016р., №3 від 04.10.2016р., №4 від 04.10.2016р., №5 від 02.11.2016р., №6 від 02.11.2016р., №7 від 02.12.2016р., №8 від 02.12.2016р., в яких було узгоджено найменування товару, його якість, кількість, ціну реалізації, строки поставки, загальну суми по специфікації тощо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 ЦК України, ст. 174 ГК України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно ст. 712 ЦК України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи:

-залізничною накладною №45466001 позивачем було поставлено відповідачу 30.11.2016р. товар на суму 11992131,42 грн. (рахунок №210213 від 30.11.2016р.).

Відповідачем факт отримання від позивача вказаного товару саме за договором №161503/1506162 від 25.12.2015р. не заперечується.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.4. Договору поставки №161503/1506162 від 25.12.2015р. встановлено, що відповідач здійснює оплату товару, що постачається, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 30 банківських днів з дати поставки товару.

Оплата буде здійснюватися на користь позивача на розрахунковий рахунок №26008057009082 в ПАТ КБ «ПриватБанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО 305299 (п.3.6. Договору).

Таким чином, за висновками суду, відповідач мав сплатити вартість товару, отриманого від позивача:

- 30.11.2016р. в строк до 13.01.2017р.

Як встановлено, згідно з платіжними дорученнями №3000626172, №3000625559, на поточний рахунок №26008057009082 ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» надійшли кошти від ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»:

- 13.01.2017р. на суму 9136962,42 грн. (тобто у строк сплати);

- 17.01.2017р. на суму 2855169,00 грн. (прострочення сплати на 3 дні).

Таким чином, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товару всупереч ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України відповідач виконав з простроченням.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 30508,33 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних за періоди: з 14.01.2017р. по 12.07.2017р. у розмірі 22529,50 грн., з 14.01.2017р. по 16.02.2017р. у розмірі 7978,83 грн., що разом становить 30508,33 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку , що належний до стягнення розмір 3% річних за період з 14.01.2017р. по 16.01.2017р. становить 704,01 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 29804,32 грн. задоволенню не підлягають.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 284744,37 грн., відповідно до п.7.6. Договору.

Відповідно до ст. ст. 216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.6. Договору, сторонами узгоджено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідний період, за кожен день прострочення оплати.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком пені доданим до матеріалів справи, позивач визначив, що від суми 9136962,42 грн. боргу за період з 14.01.2017р. по 12.02.2017р. пеня складає 210275,30 грн., від суми 2855169,00 грн. за період з 14.01.2017р. по 16.02.2017р. пеня складає 74469,07 грн., що разом становить 284744,37 грн.

За приписами п.6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, позивачем невірно визначений момент закінчення прострочення заборгованості, проведено нарахування пені за періоди: з 14.01.2017р. по 12.02.2017р. та з 14.01.2017р. по 16.02.2017р.

Таким чином, суд перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що наявний у справі розрахунок проведено, з порушенням п.3.4., п.7.6. Договору.

Перерахувавши пеню за спірний період, суд дійшов висновку, що належний до стягнення розмір пені від суми 2855169,00 грн. боргу за період з 14.01.2017р. по 16.01.2017р. становить 6570,80 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення пені у сумі 278173,57 грн. задоволенню не підлягають, у зв'язку з необґрунтованістю.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 109,24 грн.

Також, за приписами ст. 49, 84 ГПК України при винесенні рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами та про повернення судового збору з бюджету у разі необхідності.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2. ст. 44 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1. ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2017р. становить 1600,00 гривень.

Позивачем у позовній заяві №38-4016(з/ув) від 30.05.2017р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 315252,70 грн., тобто майнові вимоги у розумінні ч.2. ст. 16 ЦК України, ч.2. ст. 20 ГК України.

Розміри ставок судового збору встановлені у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотків ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відтак, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 4728,79 гривень.

Разом з цим, позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №213780 від 29.05.2017р. про сплату судового збору у розмірі 4900,00 грн., тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 171,21 грн.

Враховуючи те, що за приписами п.1. ч.1. ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та із урахуваннях заяви про зменшення розміру позовних вимог, то сума судового збору у розмірі 171,21 гривень, яка сплачена на підставі платіжного доручення №213780 від 29.05.2017р. на суму 4900,00 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України як надмірно сплачена.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 216-218, 265, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 25, 33, 43, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», Дніпропетровська область, м. Нікополь до Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення 3% річних у розмірі 30508,33 грн., пені у розмірі 284744,37 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1; код ЄДРПОУ 00191158) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310; код ЄДРПОУ 00186520) заборгованість пені у розмірі 6570,80 грн., 3% річних у розмірі 704,01 грн., судовий збір у розмірі 109,24 грн.

В вимогах в частині стягнення 3% річних у розмірі 29804,32 грн. відмовити.

В вимогах в частині стягнення пені у розмірі 278173,57 грн. відмовити.

Повернути Публічному акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310; код ЄДРПОУ 00186520) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 171,21 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення №213780 від 29.05.2017р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99