Ухвала суду № 68135084, 07.08.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 серпня 2017 року Справа № 906/276/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І.,- головуючого, Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.перевіривши матеріали касаційної скаргифізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016у справі№ 906/276/16Господарського судуЖитомирської областіза позовомКомунального підприємства Анрушівської міської ради Андрушівкаблагоустрійдофізичної особи-підприємця ОСОБА_4третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Андрушівська міська рада прозвільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки площею 10м2

ВстановиВ:

Скаржником, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений процесуальний строк.

Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій у законодавчо встановлений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2016 Рівненським апеляційним господарським судом прийнято постанову, якою рішення Господарського суду Житомирської області від 28.01.2016 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини другої статті 105 цього Кодексу постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

З врахуванням правил частини третьої статті 50 та частин третьої, четвертої статті 51 цього Кодексу щодо встановлення, обчислення та закінчення процесуальних строків перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок; у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день; процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку.

Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України щодо закінчення процесуального строку обчислюваного днями, строк на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, закінчився 29.11.2016.

10.05.2017 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 подано касаційну скаргу, в прохальній частині якої заявлено вимогу про відновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, з тих підстав, що зазначену постанову було направлено апеляційним господарським судом з порушенням строків наприкінці грудня 2016 року, у зв'язку з чим скаржник не маючи повного тексту судового рішення не мав змоги його оскаржити в законодавчо встановлений термін. Також скаржник зазначає, що направлення апеляційним господарським судом копії судового рішення із пропуском строку на його оскарження не створює та не може створювати для нього обов'язку додержуватися законодавчо встановленого строку на касаційне оскарження від моменту одержання такої копії, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує початок перебігу строку подання касаційної скарги з моментом одержання судового рішення, а лише з датою його проголошення.

Колегія суддів зазначає, зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 була присутня в судовому засіданні 09.11.2016, в якому було прийнято оскаржувану постанову, до того ж, вказану постанову було направлено сторонам в процесуально встановлені терміни - 11.11.2016, що підтверджується відтиском печатки про надіслання копій постанови учасникам судового процесу (а.с. 104). Доказів у підтвердження порушення апеляційним судом строків направлення процесуального документу матеріали касаційного оскарження не містять.

Як вбачається з матеріалів справи 09.03.2017 скаржник звернулась із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, цього ж дня ознайомилась із матеріалами справи та зробила фотокопії (а.с.111), проте й після ознайомлення з матеріалами справи подала касаційну скаргу із пропуском законодавчо встановленого строку на касаційне оскарження лише 10.05.2017 (два місяці).

Колегія суддів зазначає, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну; разом з тим об'єктивна неможливість реалізації скаржником свого права на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну не звільняє скаржника від обов'язку виявляти повагу до прав та інтересів другої сторони, добросовісно користуватися своїм правом на оскарження судового рішення, здійснюючи це право у розумні (а не в будь-які необмежені) строки для гарантії стабільності судового рішення, забезпечення принципу рівності сторін у судовому процесі.

Відтак, відповідач володіючи інформацією про результати розгляду справи, отримавши постанову апеляційного господарського суду (з врахуванням строків на поштовий перебіг), яку було направлено в процесуально встановлені терміни, та навіть після ознайомлення зі справою в повному обсязі, маючи строк для оформлення касаційної скарги після прийняття постанови (майже 6 місяців), після ознайомлення (два місяці), подав касаційну скаргу з порушенням процесуальних строків, натомість не надав поважних причин пропуску такого строку або належних доводів, що такий строк не був достатній для підготовки оскарження постанови (складність та об'ємність процесуального документа тощо).

Можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер, тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає, а заявлене клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

Відтак, в даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 50, 51, 53, 86, 105, 108, 110, 111, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 у справі №906/276/16 Господарського суду Житомирської області повернути без розгляду.

Головуючий Л. Рогач

Судді І. Алєєва

Т. Дроботова