Рішення № 68134894, 03.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.2017р. Справа № 904/6640/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД",

м. Новомосковськ

про стягнення 4 719,41 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

Від Позивача: представник ОСОБА_1, довіреність № 14-66 від 14.04.2017 р.

Від Відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № 7 від 04.05.2017 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі-Позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму 4 719,41 грн., у тому числі: пеня у сумі 4494,68 грн., три проценти річних у сумі 224,73 грн. та компенсувати за рахунок Відповідача витрати по сплаті судового збору за подання цього позову.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №170/15-ПР(Р) від 06.04.2015р. купівлі-продажу природного газу.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов (арк. с. 36-37) вказує про те, що оплата за споживання природного газу була здійснена в повному обсязі в момент його фактичного прийняття. Згідно з п.3.2 Договору № 170/15 від 06.04 2015 року, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві, оформлюється актом приймання-передачі газу після отримання Продавцем 100% оплати за використаний природний газ відповідно до п. 6.1. Незважаючи на умови Договору, Позивач здійснив поставку газу, відступивши від умов Договору № 170/15 від 06.04.2015 року та здійснив постачання продукції не дочекавшись надходження грошових коштів від Відповідача, чим фактично змінив умови договору, погодившись, що постачання продукції відбувається не на умовах попередньої оплати, а отже ПАТ «НАК «Нафтогаз України» після постачання природного газу набув право вимоги. Тобто Сторони своїми конклюдентними діями фактично змінили порядок розрахунків за отриманий по Договору природний газ. Нового порядку та строків розрахунків за поставлений природний газ Сторони не передбачили, а тому, відсутні підстави для стягнення пені та трьох відсотків річних. При цьому, в матеріалах справи відсутні належні та беззаперечні докази пред'явлення вимоги про сплату суми боргу за постачену продукцію, тому, вважаємо, що право Позивача, як кредитора, не було порушено, що унеможливлює судовий захист такого права та є підставою для відмови в позові.

В судовому засіданні 03.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД" (далі - Споживач) 06.04.2015 року укладено договір на купівлю-продаж природного газу №170/15-ПР(Р) (далі-Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ (далі-газ), на умовах цього договору (п. 1.1 Договору).

Газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору Продавець передає Покупцеві у квітні-травні 2015 року газ в обсязі 92,781 тим. куб., спожитий Покупцем у лютому 2015 року.

Згідно з п. 3.2 Договору приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві оформлюється актом приймання-передачі газу після отримання Продавцем 100% оплати за використаний природний газ відповідно до п. 6.1 Договору.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ, що передається згідно з п. 2.1 цього Договору, здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Продавця протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання цього договору.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині передачі газу до 31.05.2015 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).

Так, на виконання умов договору Позивач в квітні 2015 року поставив Відповідачу природний газ загальною вартістю 683565,87 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 14.04.2015р. Вказаний акт підписаний та скріплений печаткою сторін без зауважень та заперечень до них (а.с. 14).

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу здійснив несвоєчасно, внаслідок чого Позивач нарахував Відповідачу суму пені у розмірі 4494,68 грн. за період з 10.04.15р. по 13.04.15р.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У пункті 9.2 Договору сторони узгодили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 5 років.

Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

На підставі положень ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 224,73 грн. 3% річних за період з 10.04.15р. по 13.04.15р. Нараховані Позивачем 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов з таких підстав.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно з положеннями ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами частин 1 і 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтями 4, 16, 258, 549-551, 611, 625 ЦК України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з положеннями ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Оскільки матеріалами справи доводиться факт поставки Відповідачу природного газу та його несвоєчасну оплату у встановлені договором строки, позовні вимоги Позивача про стягнення суми 4494,68 грн. пені та 224,73 грн. 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає необгрунтованими аргументи Відповідача про те, що Позивач здійснив поставку газу до отримання 100%-ої передоплати, чим змінив умови договору, тому для виникнення грошового зобов'язання Відповідача за фактом поставки газу необхідна вимога Продавця в порядку ч.2 счт.530 ЦК України, що відсутнє за обставинами спору.

Так, частиною 4 ст.538 ЦК України передбачено: якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок. Крім того, частиною 1 ст.651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, оскільки у справі відсутня зміна договору у встановленому законом порядку, а одностороння зміна договору не передбачена укладеним між сторонами правочином, борг Відповідача виник з 10.04.2015 року. Поставка газу без отримання передбаченої договором передоплати за положеннями цивільного законодавства не звільняє Покупця від відповідальності за невиконання зобов'язання з перерахування передоплати.

Водночас судом звернуто увагу на те, що відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору Позивач передає у власність Відповідачу у квітні-травні 2015 році газ, спожитий Відповідачем у лютому 2015 року. З дослідження умов договору в цілому суд дійшов висновку, що фактично договором передбачено не передоплату, а оплату за фактом оформлення права власності Покупця на фактично отриманий та спожитий ним у лютому 2015 року газ, у строки, які прив'язуються з моментом підписання договору. Характер взаємовідносин сторін є результатом вільного волевиявлення сторін, що узгоджуються з положеннями статей 6, 627, 628 ЦК України. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Отже, заперечення Відповідача не ґрунтуються ані на фактичних правовідносинах сторін, ані на нормі права.

За результатами розгляду справи судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОМОСКОВСЬКИЙ ПОСУД" (51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Сучкова, буд.115, код ЄДРПОУ 33905850) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у сумі 4494,68 грн., три проценти річних у сумі 224,73 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 1600,00 грн. за подання цього позову.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.08.2017

Суддя ОСОБА_3