Ухвала суду № 68134205, 04.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/23997/15

Суддя доповідач Чаку Є.В.

У Х В А Л А

04 серпня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голденпак» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправни дій, зобов’язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Голденпак» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправни дій, зобов’язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України КАС апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 36 КАС України часом вручення повістки вважається день заповнення розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу, підприємства, установи, організації.

Як убачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови від 25 травня 2017 року представником апелянта було отримано 11 липня 2017 року згідно рекомендованого повідомлення в матеріалах справи (а/с 124), тобто граничний строк подачі апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, закінчився 21 липня 2017 року.

Однак, апеляційну скаргу апелянтом було подано через засіб поштового зв’язку 24 липня 2017 року згідно штампу на конверті, тобто з пропуском одного дня строку на її оскарження, який відраховується з дня отримання копії постанови, визначеного ч. 2 ст. 186 КАС України.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі не просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Також, суд звертає увагу, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме: при подані апеляційної скарги апелянтом не було долучено документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, який повинен бути сплачений, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, за подання суб’єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом до суду першої інстанції, за подання юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити 1 (один) розмір мінімальної заробітної плати.

Станом на 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1 218грн.

Отже, заявнику апеляційної скарги необхідно надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі відповідно до Закону України «Про судовий збір» та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами: отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача – 38004897, рахунок отримувача – 31211206781007, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) – 820019, код бюджетної класифікації – 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486.

У своїй апеляційній скарзі апелянт просить відстрочити сплату судового збору до винесення судового рішення у зв’язку з неналежним фінансуванням.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Також суд звертає увагу на те, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

Дана правова позиція підтримана ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2015 року справа № К/800/41360/15.

Отже, суд приходить до висновків про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Оскільки вищевказана обставина перешкоджає прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому у відповідності до ст.ст. 189, 108 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2017 року – залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 30 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі, якщо недоліки не будуть усунуті у вищевказаний строк, то у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Суддя Є.В. Чаку