Постанова № 68133985, 31.07.2017, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/348/17

31 липня 2017 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Білоус І.О.

при секретарі судового засідання Риндюк В.Т.

за участю позивача - Маслюх О. З., Сивого В. Я., відповідача - Федчишин І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Тернопільській області до ПП "Люкс" про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Управління Держпраці в Тернопільській області (далі - Позивач) з адміністративним позовом до ПП «Люкс» (далі - Відповідач) про застосування заходів реагування.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач покликається на те, що Відповідач всупереч приписам Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII, пунктам 23,24 додатку №2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 проводив зварювальні роботи та ремонт димовентеляційних каналів без відповідного дозволу.

Представники позивача Маслюх О.З. та Сивий В.Я. в судовому засіданні адміністративний позов підтримали з мотивів наведених у ньому.

Представник відповідача Федчишин І.О. в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечила покликаючись на мотиви викладені у письмових запереченням, що приєднані судом до матеріалів справи.

Судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

На підставі наказу Управління Держпраці в Тернопільській області від 31.01.2017 №59 «Про перевірку ПП «Люкс», за наявності направлення на проведення перевірки від 07.02.2017 №38, плану проведення перевірок суб'єктів господарювання Управлінням Держпраці у Тернопільській області на 2017 рік, затвердженого наказом Управління Держпраці у Тернопільській області від 30.11.2016 № 484, провели планову перевірку Відповідача - ПП«Люкс» на предмет дотримання останнім вимог законодавства про охорону праці та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатами проведеної перевірки складено Акт від 17.02.2017 № 4/2, в пунктах 5,7,8,15 розділу п'ятому якого зафіксовано порушення вимог законодавства, які на думку Позивача є правовою підставою для негайного зупинення робіт, а зокрема:

- не проведення перевірки газових паяльників та різаків один раз в шість місяців, чим порушено пункту 8.3.69 Правил безпечної роботи з інструментами та пристроями;

- не проводилось гідравлічне випробування зварювальних рукавів один раз в три місяці, чим порушено вимоги пункту 8.3.37 Правил безпечної роботи з інструментами та пристроями;

- не по всіх професіях та видах робіт розроблені інструкції з охорони праці для чистильника, чим порушено пункт 4.3.2 Положення про розробку інструкцій з охорони праці;

- підприємство не отримало дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, чим порушено вимоги Закону України «Про охорону праці» пункти 23 та 24 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин , механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.

Предметом судового провадження, згідно пред'явлених позовних вимог, є правовідносини, які виникають з приводу проведення Відповідачем зварювальних робіт та ремонту димо-вентиляційних каналів, що визначені пунктами 23 та 24 додатку №2 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин , механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (далі - Порядком від 26.10.2011 №1107), без відповідної дозвільної документації.

Визначаючи правові норми, які підлягають застосування до спірних правовідносин, суд виходить із такого.

Статтею 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права.

За змістом статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Закон від 05.04.2007 №877-V).

Як вбачається із статті 5 згаданого Закону, планові заходи здійснення державного нагляду проводяться відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.

За змістом частин першої - четвертої статті 7 Закону від 05.04.2007 №877-V, для здійснення планового або позапланового державного нагляду орган контролю видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання щодо якого буде здійснюватися захід та предмет перевірки, на підставі якого оформляється направлення на проведення перевірки, що підписуються керівником або заступником керівника органу державного нагляду з зазначенням прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою. При цьому, вказане направлення повинне відповідати приписам частини третьої даної статті та є чинним протягом зазначеного строку здійснення заходу.

Частиною шостою статті 7 Закону від 05.04.2007 №877-V, визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який, серед іншого, повинен містити найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід контролю.

Піддаючи аналізу абзац третій частини шостої згаданої норми Закону вбачаємо, що два примірника акту підписується особами, які проводили перевірку та суб'єктом стосовно якого було проведено такий захід контролю.

Далі, в абзаці 7 частини шостої статті 7 даного Закону передбачено, що один із примирників акту про проведення перевірки вручається суб'єкту стосовно якого проведено перевірку, а інший залишається в розпорядженні органу, що здійснював заходи контролю.

Разом з тим, частина восьма статті 7 Закону від 05.04.2007 №877-V, містить дефініцію поняття «припис» та перезумує, що це обов'язкова до виконання у визначені строки письмова вимога особи органу державного нагляду (контролю), яка адресована суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина 11 статті 7 Закону ).

Водночас, частина четверта статті 5 Закону від 05.04.2007 №877-V визначає, що зупинення робіт суб'єктом господарювання може бути здійснене виключно за рішенням суду. Для цього, відповідно до частини сьомої статті 7 даного Закону, суб'єкт державного нагляду на підставі складеного акту перевірки за наявності підстав для зупинення певного виду робіт повинен звернутись до адміністративного суду, у п'ятнадцятиденний строк з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав звернення до суду, відповідно до абзацу 2 частини другої статті 99 КАС України.

При цьому, при вирішені спору, суд враховує норми статті 3 та 43 Конституції України, що кореспондують приписам Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 №2694-XII, які у своїй сукупності змушують державну та всі її інституції виходити із пріоритету людського життя, здоров'я, забепечення безпечних та здорових умов праці, з урахування визначення людини, як найвищої соціальної цінності та здійснення правосуддя з урахуванням міжнародних стандартів дотримання права на безпечні та здорові умови праці.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до таких висновків.

За змістом Положення про Управління Держпраці у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.2016 №8, до завдань Управління Держпраці відноситься реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Таким чином, Позивач є уповноваженим суб'єктом, що наділений повноваженнями здійснення державного нагляду у сфері господарської діяльності, в розумінні Закону від 05.04.2007 №877-V.

Так, реалізуючи свої повноваження наказом Управління Держпраці в Тернопільській області від 31.01.2017 №59 було затверджено склад комісії для проведення перевірки на предмет відповідності законодавства про працю та загальнообов'язкове державне страхування, та вказано суб'єкта стосовно якого проводитимуться заходи державного контролю - ПП «Люкс» - відповідача у справі, що знаходиться за адресою: вулиця Злуки, 55, місто Тернопіль.

На підставі згаданого наказу Управлінням Держпраці у Тернопільській області було видано направлення на проведення перевірки від 07.02.2017 №38, із змісту якого вбачається, що Позивачем у затвердженому складі проводитиметься перевірка суб'єкта господарювання - ПП «Люкс» (вулиця Злуки, 55, місто Тернопіль) на предмет дотримання вимог законодавства з питань праці, зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування, законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, в період з 13.02.2017 по 17.02.2017.

За результатами проведеної перевірки Позивачем складено Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого суб'єкта) від 17.02.2017 №4/2, із змісту якого слідує, що Управлінням Держпраці в Тернопільській області за участю: головного державного інспектора Сивого В.Я. та голових державних інспекторів - Магмет І.Б., Коропатницьким Б.І., Слободян А.В., Філюк А.Г., проведено перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

В розділі V Акта від 17.02.2017 №4/2, визначено ряд порушень вимог законодавства, які було виявлено під час проведення перевірки, серед, яких у пункті 15, визначено проведення зварювальних робіт та ремонту димо-вентиляційних каналів, що визначені пунктами 23 та 24 додатку №2 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин , механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, без відповідної дозвільної документації.

При цьому, Акт від 17.02.2017 №4/2 складений про порушення приписів чинного законодавства директором ОСОБА_4

Далі, в розділі VII складеного акту, міститься пояснення про відсутність заперечень щодо проведеної перевірки та складеного акту із підписом та ініціалами ОСОБА_4

Як вбачається із розділу VIII згаданого акту перевірки, цей акт складений у двох примірниках, один із яких отримав директор ОСОБА_4

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, в актах перевірки суб'єкта господарювання (виробничого суб'єкта) складених Позивачем: від 16.02.2017 №5, 15.02.2017 №6 та приписах складених Позивачем: від 16.02.2017 №10, від 16.02.2017 №5, від 15.02.2017 №6, від 14.02.2017 №8, від 15.02.2017 №9 уповноваженим суб'єктом стосовно якого здійснювались заходи контролю та суб'єктом, якому адресовані вказані приписи значиться - директор ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №778144 від 30.07.2004, ОСОБА_4 значиться, як фізична особа-підприємець.

Водночас, суд не залишає поза увагою ті обставини, що між ПП «Люкс» та ФОП ОСОБА_4, установлені цивільно-правові відносин, які опосередковані низкою договорів на виконання підрядних робіт.

Зокрема, договором №1-16 від 01.02.2016, в якому Відповідач виступає замовником, а ФОП ОСОБА_4 підрядником, тобто виконавцем робіт, предметом яких, згідно укладеного договору є ремонт та технічне обслуговування ліфтів. Характерно особливістю вказаних домовленостей є те, що підрядник зобов'язаний виконати вказані роботи своїми засобами.

Окрім того, сторони визначили обсяги виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, що підтверджується додатком №1-16 від 01.02.2016, а також щомісячні обсяги виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, згідно із додатком №4 від 01.02.2016.

Договором №4-15 про виконання робіт від 13.08.2015, що укладений між ПП «Люкс», як замовником та ФОП ОСОБА_5, як виконавцем робіт, останній зобов'язується виконувати зварювальні роботи в житлових будинках замовника, згідно поданої заявки із чітким зазначенням об'єкта та об'ємів робіт.

За змістом частин першої та третьої статті 837 Цивільного кодексу України (в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин (далі - ЦК України), за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Таким чином, диспозиція частини третьої статті 837 ЦК України є бланкетною та відсилає в спірній ситуації до нормативно-правового акту, який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107.

Відтак, необхідність отримання дозволу на виконання робіт у спірній ситуації визначено пунктом 23 Переліку видів робіт підвищеної небезпеки, що додатком №2 до зазначеного Порядку.

Тому, суд знаходить, що в спірній ситуації Позивач не врахував сутності та значення цивільно-правового інституту «договору підряду», який надає можливість замовнику, який в силу об'єктивних причин не наділений дозволом на проведення певного виду ремонтних чи інших робіт, що потребують спеціального дозволу, доручити проведення таких робіт спеціально-уповноваженому суб'єкту, який наділений відповідними повноваженнями.

Наведене в повній мірі кореспондує письмовим доказами, які містяться в матеріалах справи, а зокрема дозволу №071.15.61 від 12.05.2015 виданого ТУ Держгірпромнагляду у Тернопільській області, із змісту якого вбачається, що ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний код фізичної особи НОМЕР_1, код виду діяльності за КВЕД 43.29), дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки: ремонт, технічне обслуговування машин, устаткування підвищеної небезпеки: ліфтів пасажирських вантажопідйомних до 1000 кгс, з швидкістю до 2 м/с; зварювальні роботи. При цьому, як вбачається із вказаного дозволу, станом на день виникнення спірних правовідносин, він був чинний, оскільки термін його дії значиться з 12.08.2015 по 11.08.2020.

При цьому, суд критично оцінює доводи Позивача, що дозвіл ФОП ОСОБА_4 не відповідає вимогам чинного законодавства, яке діяло на момент проведення заходів контролю, оскільки вказана обставина не являється предметом даного судового спору, позаяк спір виник з приводу необхідності зупинення зварювальних робіт та ремонту димо-вентиляційних каналів відповідачем у справі, ПП «Люкс», а не ФОП ОСОБА_4.

Також, суд критично оцінює доводи Позивача, з приводу наявності у штатному розписі виробничого персоналу ПП «Люкс», затвердженого директором ПП «ЛЮКС» ОСОБА_4, уведеного в дію з 01.01.2017, газозварника та чистильника вентканалів, оскільки їх наявність не свідчить про виконання певного виду робіт, що підпадають під установленні заборони та потребують спеціального дозволу. А навпаки, останні проводять роботи в межах дозволу №366.02.61.90.11.0 від 20.09.2002, що є постійним, сутність яких полягає у перевірці газозварником цілісності з'єднань сантехнічних одиниць, чистильником вентканалів огляду вентиляційних каналів на предмет проведення їх несанкціонованого переобладнання, що може призвести до порушення їх експлуатаційних функцій.

Відтак, Позивач, винісши наказ від 31.01.2017 №59 про проведення перевірки суб'єкта господарювання - ПП «Люкс», видавши на його підставі направлення від 07.02.107 №38, в якому вказано, що перевірка проводитиметься в ПП «Люкс», проводить перевірку, складає акти про її результати, видає приписи про усунення порушень чинного законодавства, які адресовані ОСОБА_4, як фізичній особі-підприємцю, та в подальшому звертається до суду із адміністративним позовом, в якому вказує, що результатами проведеної перевірки у Відповідача зафіксовано порушення вимог чинного законодавства, які викладені в Акті від 17.02.2017 №4/2, що є достатньою правовою підставою для зупинення робіт ПП «Люкс».

Таким чином, із наведеного вбачається, що Позивач зафіксувавши в Акті від 17.02.2017 №4/2 порушення вимог законодавства ФОП ОСОБА_4, просить застосувати заходи реагування стосовно ПП «Люкс», щодо неправомірної діяльності якого Позивачем суду не представлено жодних доказів.

Щодо іншої частини предмету судового провадження, а зокрема зупинення робіт із ремонту димо-вентиляційних каналів, суд знаходить за необхідне звернути увагу на таке.

Додатком №16 до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 28.09.2011 №1603 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово-комунальні послуги», визначено періодичність та строки виконання робіт при наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також послуг вивезення побутових відходів суб'єктами господарювання, які здійснюють утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Зокрема, в пункті 7 згаданого додатку №16 зазначається, відповідні суб'єкти господарювання здійснюють поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території (включаючи роботи з обслуговування димо-влентиляційних каналів, ремонту майданчиків та підготовки житлових будинків до сезонної експлуатації ). Ремонт місць загального користування.

Як вбачається із Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ремонту приміщень, будинків і споруд, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.20104 №1046/9645, прочищення димових і вентиляційних каналів проводиться в приміщеннях будинків і споруд, в яких наявні печі та каміни (підпункт 1.1.11 пункту 1.1 розділу І).

Водночас, згідно відомостей, що містяться у житловому фонді станом на 01.01.2017 поданому ПП «Люкс», останній не здійснює обслуговування будинків, що обладнані печами та камінами.

Наведене свідчить про те, що предметом послуг, які надаються Відповідачем не являється проведення прочищення, ремонт димових та вентиляційних каналів, оскільки це виключено характером його діяльності та необхідністю отримання відповідного виду послуг від послугонадавача суб'єктами, які входять до житлового фонду ПП «Люкс» - послугоотримувачами.

Зважаючи на встановлені обставини, суд критично оцінює твердження Позивача, що здійснення Відповідачем діяльності по ремонту димових та вентиляційних каналів, оскільки вказане повністю спростовується поданими та дослідженими в судовому засідання письмовими доказами.

При цьому, суд, надаючи перевагу одним доказам над іншими, одним твердженням перед іншими, звертає увагу Позивача, що згідно частини четвертої статті 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем в судовому засіданні не було надано суду належним та допустимих доказів на підтвердження своїх законних вимог та заперечень. Не було звернуто увагу суду на необхідність витребування окремих доказів, чи наявність перешкод у їх отриманні, не було заявлено клопотань про подання додаткових доказів.

Таким чином суд уважає, що Позивач обґрунтовує підставність та законність своїх вимог, згідно тих доказів, що містяться в матеріалах справи та вважає їх достатніми, допустимими та необхідними для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Відтак, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог, а навпаки, вважає, що відмова у задоволенні адміністративного позову сприятиме виконанню завдань адміністративного судочинства, захисті прав та інтересів юридичних осіб від порушень із сторони суб'єктів, що здійснюють владно-управлінські функції та недопущенні порушенні прав Відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до статті 94 КАС України, суд враховує приписи пункту 20 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, звільняється від сплати судового збору під час розгляду справ у всіх судових інстанціях, та правову позицію суду апеляційної інстанції (ухвала від 04.05.2017 №876/5535/17), про визначення статусу Управління Держпраці в Тернопільській області, як територіального органу Державної служби України з питань праці, через яке реалізуються його повноваження, що в свою чергу є правовою підставою звільнення його від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 03.08.17 р.

Головуючий суддя Білоус І.О.

копія вірна

Суддя Білоус І.О.