Постанова № 68133938, 04.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 серпня 2017 року №826/15562/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь»до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення від 20.04.2015 №000178/26-55-21, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 20.04.2015 №000178/26-55-21.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки обставини, які покладені в основу останнього фактично не мали місця.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, оскільки під час проведення перевірки позивача виявлений факт реалізації алкогольних напоїв без акцизних марок.

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за наслідками якої контролюючим органом встановлено факт реалізації алкогольних напоїв, а саме: віскі Джек Деніелс Сінгл Барел 0.7 л, 45% об., лікер Драмбуйї, 0,7 л, 40% об.

З урахуванням викладеного головним управлінням державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 02.04.2015 №26/200/21/35534818, а державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 20.04.2015 №000178/26-55-21, яким за виявлені під час фактичної перевірки порушення на підставі абзацу 15 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю «Готельний комплекс «Русь» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, у силу положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

При цьому, згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Як було зазначено вище, Головним управлінням державної фіскальної служби у місті Києві виявлено факт зберігання позивачем з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка.

Так, приписами абзацу 15 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

У відповідності до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; а маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У свою чергу, питання, пов'язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів, врегульовані положеннями статті 226 Податкового кодексу України.

Так, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару (пункт 226.1 статті 226 Податкового кодексу України).

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 Податкового кодексу України).

Водночас, згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (пункт 226.3 статті 226 Податкового кодексу України).

На виконання положень пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (надалі - Положення №1251) (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 20 Положення №1251, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання (пункт 21 Положення №1251).

Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу «Tetra Pak») марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині (пункт 22 Положення №1251).

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що у разі час відкупорювання (розкривання) пляшки з алкогольним напоєм на останній мають бути наявні залишки марки акцизного збору.

Як вбачається зі змісту акту, перевіряючими встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації віскі Джек Деніелс Сінгл Барел 0.7 л, 45% об., лікеру Драмбуйї, 0,7 л, 40% об. (додаток №1 до акту перевірки) без марки акцизного податку встановленого зразка, тобто тих алкогольних напоїв, які реалізовувались позивачем на розлив.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивач не погодився із висновками акту перевірки та надав контролюючому органу свої заперечення до акту, в яких наголосив, що на відповідну алкогольну продукцію є необхідна супровідна документація (товарно-транспортні накладні, видаткові накладні тощо), яка перевіряючими не досліджувалась, не враховано факт перебування алкогольних напоїв на реалізації на розлив в барі.

Так, на спростування висновків акту перевірки, позивачем надано суду копії товарно-транспортних накладних, прибуткових накладних, накладних на переміщення, видаткових накладних, залишків марки акцизного збору, та бар-меню, як доказу реалізації відповідної алкогольної продукції на розлив.

У той же час, слід зазначити, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновки перевіряючих про відсутність акцизного податку встановленого зразка на вказаних алкогольних напоях судом до уваги не беруться, оскільки під час відкупорювання такої пляшки можуть бути лише залишки марки акцизного збору, факт чого відповідачем під час судового розгляду справи не заперечувався, а під час перевірки не досліджувався виходячи зі змісту акту.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено правомірності оскаржуваного рішення, відтак, останнє є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 20.04.2015 №000178/26-55-21.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.