Постанова № 68133860, 03.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

03 серпня 2017 року №826/23621/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 №0032941506,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2015 №0032941506.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток є безпідставними, оскільки позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено до відповідних бюджетів всі податкові зобов'язання, в тому числі, і авансові внески з податку на прибуток підприємств. За твердженням позивача, причиною виникнення недоїмки став факт неналежного адміністрування податків з боку контролюючого органу. Крім того, останнім наголошено, що безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2015 у справі №826/7727/15.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, з огляду на виявлені порушення податкового законодавства у діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн».

Розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з авансових внесків з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» за березень 2014 року - лютий 2015 року, за результатами чого складено акт від 22.05.2015 №322/26-59-15-06-94.

Згідно акту перевірки, встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємства від 02.07.2014 за 2013 рік платником задекларовано 843 755,00 грн. авансового внеску, що несвоєчасно сплачувався платником (затримка до 30 днів).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2015 №0032941506, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України за вказане порушення до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% від 4156104,86 грн., що становить 415 610,49 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно п.п.75.1.1 п. 75.1 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (тут в надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Приписами ст. 76 Податкового кодексу України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Згідно пп. 153.3.4 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Питання виникнення у позивача обов'язку зі сплати авансового внеску з податку на прибуток за результатами 2013 року було предметом розгляду в адміністративній справі №826/7727/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій щодо визначення податкового боргу в розмірі 425515,47 грн. з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, скасування вимоги від 10.03.2015 №5900-25 про сплату податкового боргу в з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 425515,47 грн., зобов’язання здійснити коригування даних в картці особового рахунку.

Зокрема, у постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2015 у вказаній справі, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2015, суд встановив, що згідно копії уточнюючої податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, у рядку 01 декларації підприємством задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 284446157,00 грн., у зв'язку з чим на позивача розповсюджується обов'язок зі сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до вищезгаданої декларації позивачем у рядку 11 Декларації «Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 07 - рядок 08 - рядок 09 (при позитивному значенні) х 19,00 /100» задекларовано суму у розмірі 10542468,00 грн.

Виходячи з зазначеної суми податку, нарахованої до сплати позивачем за звітний (податковий) період 2013 рік, сума щомісячного авансового платежу з податку на прибуток визначена позивачем у рядку 23 Декларації у розмірі 843755,00 грн. При цьому, виходячи з даних додатку ЗП до вказаної декларації, позивачем за рядком 13 Декларації задекларовано зменшення нарахованої суми податку у розмірі 10959881,00 грн., яке виникло за рахунок сплачених протягом звітного року авансових внесків з податку та сплати авансових внесків з податку на прибуток у зв'язку із виплатою дивідендів у звітному (податковому) періоді.

З урахуванням наведених показників, враховуючи наявну у позивача переплату зі сплати податку на прибуток підприємств за рахунок внесення ним авансових внесків з податку, позивачем правомірно визначено у звітному (податковому) періоді 2013 рік задеклароване від'ємне значення суми податку, яке підлягає сплаті у відповідному періоді.

Правомірність визначення позивачем зазначених показників відповідачем не спростовуються, крім того, механізм визначення розміру авансового внеску, що підлягатиме сплаті щомісячно, встановлений формою податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №872, позивачем був дотриманий.

Як вбачається з наведених у декларації позивача показників, розмір сплачених ним під час виплати дивідендів авансових внесків з податку на прибуток підприємств не перевищував розміру його податкових зобов'язань за відповідний звітний (податковий) період, у зв'язку з чим всупереч тверджень відповідача в даному випадку відсутні підстави для застосування положень пп. 153.3.4 пп. 153 ст. 153 Податкового кодексу України, натомість, встановлені судом факти свідчать про необхідність застосування в даному випадку положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

Також, суд у вказаній адміністративній справі дійшов до висновку про те, що під час розгляду справи, відповідачем не спростована наявна переплата позивачем з авансових внесків за звітний період, а також переплата авансових внесків за 2013 рік.

Разом з тим, всупереч посилань відповідача, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає правомірним врахування позивачем сплачених ним у 2013 році авансових внесків під час виплати дивідендів в рахунок авансових внесків, які мали бути ним сплачені протягом 2014 року.

Водночас, суд зазначає, що контролюючий орган, як суб'єкт владних повноважень, безпосереднім обов'язком якого є контроль за правомірністю нарахування та сплати податків і зборів суб'єктами господарювання, зобов'язаний був врахувати відомості, зазначені у податковій звітності, однак цього не зробив, що призвело до безпідставного визначення податкового боргу позивачу та направлення йому податкової вимоги.

З огляду на зазначене, судом у справі №826/7727/15 зроблено висновок про протиправність вимоги державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 10.03.2015 №5900-25 про сплату суми податкового боргу в з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 425515,47 грн.

Суд враховує вищевказані обставини встановленими в порядку ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, як такі, що мають преюдиційну силу.

Згідно залученої до матеріалів справи копії акту перевірки від 22.05.2015 №322/26-59-15-06-94, сума 425 515,50 грн., визначена як сума сплаченого податкового боргу, є сумою, нарахованою контролюючим органом у скасованій вимозі від 10.03.2015 №5900-25 про сплату суми податкового боргу в з авансових внесків з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів в розмірі 425 515,47 грн.

Згідно долученої до матеріалів справи копії листа Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби Центрального офісу з обслуговування великих платників від 28.03.2016 №6593/10/28-10-23-26, позивача на його запит повідомлено про те, що станом на 14.03.2016 на виконання судових рішень у справі №826/7727/15 відповідно до даних інтегрованих карток позивача податковий борг з податку на прибуток, створених за участю іноземних інвесторів (кбк — 11020300) не обліковується, податкову вимогу від 10.03.2015 №5900-25 скасовано.

Тобто, відображена в акті перевірки сума сплаченого податкового боргу, за наявність якого позивачу нараховувалася недоїмка, таким не є.

За таких обставин суд вказує про обґрунтованість тверджень позивача про те, що причиною виникнення недоїмки став факт неналежного адміністрування податків з боку контролюючого органу, а саме: невідображення по особовому рахунку позивача існуючої переплати податку на прибуток в розмірі 417 413,00 грн.

В свою чергу, в наданих запереченнях відповідач факт наявності вказаної переплати не спростував, підстав чому вказана сума переплати не врахована при обчисленні строків сплати авансових платежів не пояснив.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15.06.2015 №0032941506.

Стягнути з державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Малтюроп Юкрейн» (код ЄДРПОУ 30861821) судові витрати в сумі 7452 (сім тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 16 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.