Ухвала суду № 68133725, 07.08.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2017 рокум. ПолтаваСправа № 816/1257/17

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Громадянина України ОСОБА_3 до Шишацької селищної ради, Шишацького районного сектора Державної міграційної Служби України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2017 року Громадянин України ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шишацької селищної ради, Шишацького районного сектора Державної міграційної Служби України в Полтавській області про:

- зобов'язання видати закордонний паспорт Громадянина України на підставі раніше оплачених державних адмінпослуг та адмінзборів або відшкодувати фінансові затрати при видачі закордонного паспорта Громадянина України ОСОБА_3;

- відшкодування моральної шкоди в розмірі 448 000 грн, що складає одна мінімальна заробітна плата за кожен місяць затримки в видачі закордонного паспорта Громадянина України ОСОБА_3.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції із змінами, внесеними Законом України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2017 - 1600 грн.

З матеріалів справи встановлено, що гр. ОСОБА_3, зокрема, заявлено позовну вимогу немайнового характеру, а саме: вимогу про зобов'язання видати закордонний паспорт Громадянина України на підставі раніше оплачених державних адмінпослуг та адмінзборів або відшкодувати фінансові затрати при видачі закордонного паспорта Громадянина України ОСОБА_3.

За таких обставин ставка судового збору за подання цієї позовної вимоги складає 640 грн.

До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано. Доказів на підтвердження наявності підстави для звільнення позивача від сплати судового збору не надано.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви додано заяву-клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану, сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Позивачем на підтвердження неможливості сплати судового збору не надано суду доказів скрутного матеріального становища, а тому суд не знаходить підстав для задоволення заявленого клопотання.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно зі статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до частини 4 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Позивачем не додані до позовної заяви документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала адміністративний позов, та докази адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача.

Також, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.

Позивачем до позовної заяви додані лише її копії відповідно до кількості відповідачів, однак всупереч частині 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не додані копії всіх документів, що приєднані до позовної заяви, для відповідачів.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З матеріалів позовної заяви не вбачається за можливе встановити дату, коли ОСОБА_3 дізнався про порушення своїх прав з боку відповідача - Шишацького районного сектору УДМС України в Полтавській області.

Зважаючи на викладене, з метою з`ясування питання про дотримання строків звернення до суду, наявності або відсутності підстав для залишення позову без розгляду, позивачу необхідно надати обґрунтовані пояснення з приводу дати, коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Громадянина України ОСОБА_3 до Шишацької селищної ради, Шишацького районного сектора Державної міграційної Служби України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків до 21 серпня 2017 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- документа про сплату судового збору в розмірі 640 грн (одержувач: УДКСУ у м. Полтаві, м. Полтава, 22030101, код ЄДРПОУ:38019510, банк: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019, розрахунковий рахунок: 31213206784002, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд, або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

- документів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала адміністративний позов, та доказів адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача (копія паспорта);

- копій всіх документів, що приєднані до позовної заяви, для відповідачів;

- документів, відповідно до яких можливо встановити дату, коли ОСОБА_3 дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів з боку відповідачів.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.С. Шевяков