Рішення № 68131848, 03.08.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1574/17

Провадження №2/592/814/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:

головуючого - судді Косолап М.М.,

за участю секретаря - Павлович Ю.С.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Сумської міської ради, Служба ювенальної превенції Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював. Свої вимоги мотивує тим, що з березня 2005 року проживав зі ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу, мають спільну дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.01.2016 р. визнано походження доньки від нього. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 р. зобов'язано відповідача не чинити йому перешкод у спілкуванні з дочкою, визначено час спілкування кожного вівторка та четверга з 16 до 20 год. та кожної суботи з 10 до 20 години у присутності матері дитини при умові, що дитина не хворіє, у разі відсутності дитини за місцем реєстрації замінено побачення телефонною розмовою або відеозв'язком. Відповідач рішення суду не виконує, за місцем роботи підлаштовує графік роботи у визначені рішенням суду дні, забрала доньку з дошкільного закладу, що негативно впливає на розвиток дитини. У визначені рішенням суду дні передає дочку стороннім особам. Мати дитини разом з особами, які проживають в будинку висловлюються на його адресу нецензурною лайкою. Просив суд: розглянути питання виключення з актового запису № 2713 від 12.10.2012 р. та зобов'язати РАЦС Сумського МУЮ у Сумській області внести відповідні зміни з зазначенням дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод батьку дитини ОСОБА_1 у вільних систематичних побаченнях, спільного відпочинку, відвідування місця проживання з малолітньою донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного понеділка, вівторка, четверга з 16 до 20 години та кожної суботи з 10 до 20 години, якщо інше не узгоджено за письмовою згодою батьків; покласти контроль за виконанням даного рішення суду на відділ державної виконавчої служби Сумського обласного управління юстиції в м. Суми; стягнути з відповідача судові витрати (а.с. 35 - 38, 52 - 57, 127 -128).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги з наведених підстав підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що незважаючи на встановлений судом графік його спілкування з дитиною, він дочку не бачить, відповідач йому перешкоджає, забрала дитину з дитячого садка, щоб він не міг її там бачити. У встановлені судом дні побачень відповідач працює, а він не може бачити дочку. У зв'язку з перешкодами у спілкуванні з дочкою, було відкрито виконавче провадження, ОСОБА_4 написала розписку, що буде виконувати рішення, але рішення суду не виконує, а виконавче провадження закрито. Приходячи спілкуватися з дитиною, зустрічі не відбуваються, дитину ховають, прикриваються робочими днями відповідача, він викликає поліцію. У нього склалися неприязні відносини з родиною відповідача, він бажає зустрічатися з дочкою без ОСОБА_4 та її родичів, які дочку налаштовують проти нього, негативно впливають на ОСОБА_5 та її розвиток. Вказує, що за його інформацією відповідач намагається вивезти дитину за межі України для цього зробила відповідні документи. Згоден, щоб зустрічі з дочкою проходили у присутності сторонніх людей з служби у справах дітей чи органу ювенальної превенції, а не з відповідачкою та її родиною. Він має право брати участь у вихованні і спілкуванні з дитиною у рівних долях з матір'ю, проте позбавлений такого.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов не визнала. В обґрунтування заперечень зазначила, що працює 4 дні через 4, ОСОБА_1 про це знає, оскільки неодноразово перевіряв її за місцем роботи, скаржився на її роботодавця до контролюючих органів. Вона змушена працювати, оскільки сама забезпечує дочку, позивач сплачує аліменти у розмірі 200 грн. щомісяця, яких ні на що не вистачає. Дочка не завжди бажає з спілкуватися з ОСОБА_1, зокрема і по телефону, вона її проти батька не налаштовує. ОСОБА_1 щоразу приходячи на зустріч з дочкою до їх будинку влаштовує скандал, викликає поліцію, а дитину це лякає, не подобається це її родичам і сусідам. Зустрічі не відбуваються не з її вини, так навесні 2017 р. вони звечора домовившись про зустріч в пі церії, позивач запізнився на 40 хвилин, вони з дитиною замерзли зателефонували йому і поїхали додому, позивач сів за ними у маршрутне таксі, викликав поліцію. Дочка не ходить в дитячий садок, оскільки ОСОБА_1 там влаштував скандал, завідуючій скаржилися інші батьки і вона змушена була забрати дочку. Проживала з дочкою з лютого 2016 р. по серпень 2016 р. у м. Жовті Води і в судових засіданнях участі не брала. Графік встановлений рішенням суду її влаштовує, проте не може примушувати дочку бачитися з батьком і не може влаштовувати зустріч коли вона на роботі. Зазначала, що не згодна щоб дочка була без неї з батьком.

Представник відповідача ОСОБА_3 у задоволенні позову просив відмовити. Вказував, що дитина не бажає бачитися з батьком, психолог у своєму висновку вказує, що не можна залишати батька з дочкою наодинці, батько не має власного житла, адреса у висновку органу опіки, як місце проживання ОСОБА_1 не відповідає дійсності, він зареєстрований у АДРЕСА_1, але там відсутній взагалі будинок. Твердження про те, що ОСОБА_4 намагається вивезти дитину за кордон чи вносити зміни до свідоцтва про народження не відповідають дійсності.

У судових засіданнях представник Служби ювенальної превенції Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_17 суду пояснила, що ОСОБА_1 неодноразово телефонував до поліції, щодо перешкод у спілкуванні з дочкою. Вона разом з представником Служби у справах дітей їздили і спілкувалися з дочкою сторін, дівчинка спілкувалася з батьком, гралася. Їй дитина повідомила, що мама не дозволяє спілкуватися з батьком.

03.08.2017 р. представник Служби у справах дітей Сумської міської ради Єфіменко О.І. до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі та надала Висновок про встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд, заслухавши пояснення сторін, представників третіх осіб, дослідивши докази по справі дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ч.ч. 7 і 8 ст. 7 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно положень ч. 1 ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Праву на спілкування з дитиною та участі у її вихованні того з батьків, хто проживає окремо від дитини, кореспондує обов'язок того, з ким проживає дитина, не чинити перешкод у здійсненні свого права.

Наведене положення міжнародного права імплементовано у Сімейний кодекс України, статтями 153, 157 якого передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2 ст. 159 СК якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження та рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27.01.2016 р. про встановлення батьківства ОСОБА_1 відносно дитини (а.с. 10, 11).

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 р. зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою дитиною донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено ОСОБА_1 час спілкування з донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожного вівторка та четверга з 16 до 20 год. та кожної суботи з 10 до 20.00 год. в присутності матері дитини при умові, що дитина в той день не хворіє, у разі відсутності дитини за її місцем реєстрації замінити побачення телефонною розмовою протягом півгодини або відео зв'язком за допомогою «Skype» (а.с. 74 - 76).

На час ухвалення вищевказаного рішення суду відповідач разом з малолітньою донькою проживали у м. Жовті Води Дніпропетровської області.

ОСОБА_4 разом з дочкою ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_2, де також проживають мати відповідача - ОСОБА_11 та рідна сестра відповідача ОСОБА_12

Рішення суду перебувало на примусовому виконанні, постановою про закінчення виконавчого провадження від 12.09.2016 р. виконавче провадження з примусового виконання закінчено.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Між батьками дівчинки склалися неприязні стосунки, сторони не можуть з'ясовувати спірні питання шляхом досягнення компромісів у результаті мирного спілкування.

Про негативні стосунки між позивачем з одної сторони та відповідачем з її родиною з іншої сторони, свідчать неодноразові звернення ОСОБА_1 з заявами про вчинення, на його думку, злочинів ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12

Позивач ОСОБА_1 прибуваючи у визначені рішенням суду дні неодноразово звертався до служби 102 з приводу перешкод у спілкуванні з дочкою у період з по 29.06.2017 р. мало місце 87 звернень (а.с. 81 - 86, 99 - 112).

З наданих ОСОБА_1 фотографій та відеозаписів вбачається, що приходи позивача на зустрічі з дитиною за місцем проживання відповідача: АДРЕСА_2 супроводжуються співробітниками поліції, які викликаються ним. Так, з відеозаписів вбачається, що позивач зустрічаючись з відповідачем, біля будинку за вказаною адресою, у дитячому садку у першу чергу починають з'ясовувати стосунки у присутності дочки, потім звертають увагу на дитину. Мала місце конфліктна ситуація між сторонами у дитячому садку у присутності малолітньої ОСОБА_5 та інших дітей.

Судом досліджені матеріали кримінального провадження, розпочатого за заявою ОСОБА_1 на підставі ухвал слідчих суддів Ковпаківського районного суду м. Суми 21.10.2016 р. внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016200440004583 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 382 КК України про те, що ОСОБА_4 не виконує рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 р. про зобов'язання не чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною (а.с. 22 - 27).

Зокрема, з пояснень ОСОБА_12 від 13.10.2016 р. наявних у матеріалах кримінального провадження вбачається, що її сестра ОСОБА_4 самостійно забезпечує ОСОБА_5, працює у ФОП «ОСОБА_16» і згідно графіку у її робочий день, вона племінницю батьку віддати не може.

Згідно пояснень ОСОБА_11 від 23.11.2016 р. наявних у матеріалах кримінального провадження, її дочка ОСОБА_4 працює і її зміна припадає на день визначений рішенням суду, тому у свій вихідний день пропонує перенести побачення, на що ОСОБА_1 відмовляє.

Допитаний як свідок у кримінальному провадженні представник Служби у справах дітей Сумської міської ради ОСОБА_14 пояснив, що 17.11.2016 р. разом з співробітником ювенальної превенції разом зі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та їх дочкою відвідали виставку тварин в універмазі «Київ», де перебували з 18 год. до 19 год. 30 хв. Йому відомі факти, що ОСОБА_4 повідомляла ОСОБА_1 про хворобу дитини, але останній сприймав цю інформацію як неправдиву.

Допитаний як свідок у кримінальному провадженні інспектор Служби ювенальної превенції Сумського відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_17 також пояснила, що 17.11.2016 р. присутня була разом зі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та їх дочкою відвідали виставку тварин в універмазі «Київ», де перебували з 18 год. до 19 год. 30 хв. Їй телефонувала ОСОБА_4 01.12.2016 р. і повідомила, що запропонувала ОСОБА_1 побачення з дитиною, але останній перебував у м. Харків.

Доказів дотримання встановленого рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 р. графіку участі батька у вихованні дитини ОСОБА_4 суду не надано, зокрема щодо вчинення дій по перенесенню дня зустрічі у разі коли відповідач відповідно до графіку перебуває на роботі.

Відповідно до Висновків за результатами психолого-педагогічного дослідження, складених психологом консультантом ГО Психологічна кризова служба, старшого викладача кафедри психології СОІППО, психолога консультанта Сумської міської ПМПК Управління освіти і науки Сумської міської ради ОСОБА_15, дочка сторін - ОСОБА_5 легко вступає в контакт, має високий рівень пізнавальної активності, намагається ігнорувати, обходити ті теми, які зачіпають її батька, що може свідчити про наявність негативних можливо-травматичного характеру, переживань. Постать батька асоціюється з джерелом небезпеки, на даний час тісно пов'язується з присутністю поліції. Джерелом захищеності, комфорту, безпеки для дитини виступає мама, у колі довіри - тітка і бабуся. Нестабільна система спілкування з батьком, втягування дівчинки у ситуації, які підвищують психологічну напругу, слугують дестабілізуючими факторами, що негативно позначаються на психічному, особистісному розвитку дитини, зачіпають її права на екологічний розвиток та безпечне середовище, порушують психологічну рівновагу як самої дівчинки так і родини в цілому (а.с. 63 - 64).

При уточненні психоемоційного стану дитини під час взаємодії з батьком встановлено, що ОСОБА_5 ухиляється від тілесного контакту з батьком, її дії стають хаотичними, невпевненими, набувають орієнтувального характеру, посилюється потреба у контакті з мамою і після психологічної підтримки та допомоги з боку останньої дитина змогла відновити баланс, емоційний зв'язок між матір'ю та дитиною є однією з основних умов стабілізації психоемоційного стану дівчинки.

Спілкування з дитиною батька, ОСОБА_1, приязне, позитивного забарвлення; на початку зустрічі дівчинка відкидає, ухиляється від тілесного контакту з батьком, проте по мірі розгортання спілкування приймає його, власної ініціативи для встановлення тілесного контакту з батьком дівчинка не виявляє. Взаємодія ОСОБА_5, її матері та батька була звичною, природньою для таких зустрічей, не мала певних вимог з боку психолога, не обмежувалась жодними інструкціями.

ОСОБА_1, пропонував доньці взаємодію, яка складалась з ігрових дій та тілесного контакту високої емоційної напруженості. Дитина була емоційно виснаженою, почала кидати іграшки, намагаючись поцілити переважно у батька, качатись по підлозі, навмисно падати, внаслідок чого виникла гостра необхідність втручання матері, виправити ситуацію самостійно батьку не вдалось. Мати змогла направити надмірну активність ОСОБА_5 у конструктивне русло, використати її для планування походу разом з батьком до піцерії.

Враховуючи особливості психічного розвитку дитини, її інтереси, а також характеристики ситуації, що склалась, рекомендовано: привести кількість та тривалість зустрічей з батьком у відповідність до вікових та індивідуальних можливостей дитини; зустрічі з батьком проводити у присутності матері ОСОБА_5., враховуючи власне бажання дитини; батьку дитини, ОСОБА_1, під час зустрічей з донькою забезпечувати зміну активних та пасивних видів діяльності, передбачати час для спокійного, змістовного спілкування у комфортних, непублічних умовах (а.с. 117 - 120).

Психолог ОСОБА_15 як спеціаліст суду роз'яснила, що вона працювала з дівчинкою окремо від мами, бабусі та тітки у ігровій формі. Дівчинка як джерело страху виділяє батька і поліцію, а наслідок страху втрата мами. Екологічний розвиток у висновку стосується психологічного розвитку. Одну дівчинку з батьком залишати не можна. Психолог зазначила, що на фото (а.с. 91), яке продемонстрував позивач, де батько обіймає ОСОБА_5, дівчинка є напруженою - підняті плечі, втягнута шия.

Службою у справах дітей Сумської міської ради на виконання вимог ч. 5 ст. 19 СК України надано Висновок про встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.07.2017 р. № 1121/27.01-26. Згідно Висновку Служба у справах дітей Сумської міської ради вважає за можливе встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні доньки: кожної першої та третьої неділі з 09.00 год. до 13.00 год., кожної другої та четвертої суботи з 09.00 год. до 17.00 год.; два дні на тиждень і святкові дні та влітку за попередньою домовленістю між батьками з урахуванням стану здоров'я, режиму дня дитини та інших обставин, що мають істотне значення (а.с. 130).

З зазначеним Висновком не погодилися сторони. Так, ОСОБА_1 вказував, що у вихідні у нього значно зменшується час спілкування з дочкою. ОСОБА_4 та її представник вказували, що не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3, має належні умови проживання.

Суд також не може погодитися з вищевказаним Висновком Служби у справах дітей Сумської міської ради, оскільки він належним чином не обґрунтований з огляду на конкретний наявний спір між сторонами і не може бути взятий за основу для розв'язання даного спору. Він не містить жодних мотивів запропонованого порядку участі батька у вихованні доньки, який відмінний від встановленого рішенням суду від 22.06.2016 р. порядку, який фактично влаштовує сторони. Крім того, суду не надано відомості, одержані у результаті обстеження умов проживання дитини разом з відповідачкою та окремо позивача.

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Позивач наполягав на зустрічах з дочкою у відсутності матері чи будь-кого з інших осіб, які проживають з ОСОБА_5 через неприязні з ними відносини. Вказував, що не заперечував проти зустрічей у присутності сторонньої особи.

Так, ч. 2 ст. 159 СК України передбачено, що в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

На думку суду присутність сторонньої особи - представника органу опіки і піклування при побаченнях батька з дитиною, про що просить ОСОБА_1, не відповідатиме інтересам самої дитини, оскільки дитина буде відволікатися на іншу особу, що не сприятиме зближенню батька з дочкою. Побачення дитини з батьком у відсутності матері не відповідатиме інтересам малолітньої ОСОБА_5, оскільки власної ініціативи для встановлення тілесного контакту з батьком дівчинка не виявляє, при емоційний напруженості дитини батько самостійно виправити ситуацію не може.

Також ОСОБА_1 вказує, що він як батько дитини має рівні права та обов'язки щодо дитини, які передбачені у ст. 141 СК України, однак таке право, на думку суду під сумнів не ставиться, але така абсолютна рівність прав можлива у разі, коли батьки проживають однією сім'єю.

За обставин, коли батьки проживають окремо мають перш за все необхідно враховувати права та інтереси самої дитини, яка прив'язується до певного місця та умов проживання, при цьому батьки мають враховувати вік дитини, стан її здоров'я, інтереси, прихильність до батьків тощо та у спорі за неї не травмувати саму дитину.

Зазначена норма передбачає у першу чергу, щоб саме батьки, виявляли до дитини повагу та ставилися до неї як до особистості, враховували її бажання, інтереси, потреби.

Судом встановлено і не оспорюється сторонами, що малолітня дитина сторін - ОСОБА_5, дійсно прихильна більш до матері ОСОБА_4, з якою проживає і спілкується багато часу і така прихильність є природною.

Зважаючи на докази надані сторонами та досліджені судом, беручи до уваги визначений графік спілкування та зустрічей дитини з батьком, встановлений рішенням суду від 22.06.2016 р., який влаштовує сторони, наявність триваючого конфлікту між сторонами, враховуючи надані спеціалістом психологом висновки, зокрема неготовність дівчинки перебувати із батьком тривалий час без присутності матері, а також її малолітній вік, на даному етапі вирішення спору слід зобов'язати відповідача не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 року час: кожного вівторка та четверга з 16 години до 20 години, кожної суботи з 10 години до 20 години з урахуванням стану здоров'я дитини її бажанням, з обов'язковим дотриманням режиму дня у присутності матері.

Враховуючи цищевикладене, суд не вбачає підстав для зміни існуючого графіку спілкування та зустрічей дитини з батьком.

Беручи до уваги стосунки між батьками дівчинки суд вважає, що на даний час визначення зустрічей дитини за місцем проживання ОСОБА_1 є передчасним.

Під час зустрічей за місцем проживання відповідача разом з дочкою за адресою: АДРЕСА_2 виникають конфлікти не тільки між сторонами, а і близькими для малолітньої ОСОБА_5 людьми, що супроводжується викликом поліції та негативно впливає на емоційний стан ОСОБА_5, яка емоційно прив'язана до цього місця проживання.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що місце зустрічей сторони повинні попередньо узгоджувати шляхом конструктивного діалогу з урахуванням віку дитини, її розпорядку дня та необхідності фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виходячи з якнайкращого забезпечення інтересів малолітньої дитини, суд зазначає, що батьки повинні в супереч своїм інтересам і амбіціям, враховувати у першу чергу інтереси доньки, відчувати її настрій і ніколи не дозволяти ображати один одного та конфліктувати у її присутності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позов в межах заявлених позовних вимог підлягає частковому задоволенню.

У клопотанні від 19.07.2017 р. ОСОБА_1 просив суд розглянути питання виключення з актового запису № 2713 від 12.10.2012 р. та зобов'язати РАЦС Сумського МУЮ у Сумській області внести відповідні зміни з зазначенням дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Цю вимогу мотивував тим, що на його думку дитині загрожує небезпека, оскільки ОСОБА_4 не полишає намірів передати дитину стороннім особам, має відповідні документи для перетину кордону.

Зазначені вимоги позивачем належними доказами суду не підтверджені, а відповідний орган, який ОСОБА_1 просить зобов'язати вчинити певні дії, останній до участі у справі залучати не бажав, відтак підстави для задоволення цих вимог відсутні.

Позовні вимоги в частині покладення контролю за виконанням даного рішення суду на Відділ державної виконавчої служби Сумського обласного управління юстиції м. Суми задоволенню не підлягають, оскільки відділ виконавчої служби до участі у спорі ОСОБА_1 не залучався, рішення суду звертається до виконання позивачем, а тому вирішення питання про здійснення контролю за виконанням рішення суду є передчасним.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки заявлений позов є немайновим, враховуючи роз'яснення, надані у п. 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 грн.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.06.2016 року час: кожного вівторка та четверга з 16 години до 20 години, кожної суботи з 10 години до 20 години з урахуванням стану здоров'я дитини її бажанням, з обов'язковим дотриманням режиму дня у присутності матері, у місці попередньо погодженому сторонами.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М. Косолап