Рішення № 681311, 25.05.2007, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" травня 2007 р.

Справа № 4/74

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю. І., розглянувши матеріали справи № 4/74

за позовом: Прокурора Новоархангельського району в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідача: Калниболотської сільської ради, с. Калниболот Новоархангельського району Кіровоградської області.

про стягнення 22096,32 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Олаг О.С., посвідчення № 352;

від позивача - Церуш О.О. , довіреність № 111/01-04 від 16.04.07;

від відповідача - Лисенко О.Ф. , довіреність № 286-04 від 23.05.07;

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором Новоархангельського району в інтересах держави в особі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області подано позов про стягнення з Калниболотської сільської ради збитків у розмірі 22096 грн. 32 коп. за самовільне водокористування.

Відповідач відзив на позовну заяву та інші документи, що підтверджують можливі заперечення проти позову, суду подав, позовні вимоги заперечив з посиланням на те, що розрахунок води, яку було використано без відповідного дозволу проведено невірно, оскільки за основу для розрахунку взято кількість використаної електроенергії Калниболотською сільською радою без визначення на які цілі витрачено електричну енергію, а необхідно було визначити лише використану електричну енергію на водопостачання. Крім того, схема водопостачання передбачає подачу води з артезіантських скважин в центральний колодязь, а вже звідти в водонапірні башні, тобто проводиться двійне перекачування однієї і тієї ж води, а електрична енергія затрачується окремо для роботи насосів для подачі води зі скважин і потім з колодязя. На думку відповідача не вірно визначено період за який проведено розрахунок використаної води, оскільки відповідач прийняв систему водопостачання на свій баланс лише з 01.01.2004 року, а не з 01.11.2003 року як визначено в розрахунку.

03.05.2007 року через канцелярію господарського суду Кіровоградської області до суду надійшло клопотання представника Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області про залучення до розгляду справи в якості позивача Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області у зв'язку з проведеною реорганізацією Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області та про відкладення розгляду справи з метою надання можливості представнику ознайомитись з матеріалами справи. Вказане клопотання підлягає до часткового задоволення, на підставі ст.25 ГПК України до участі у справі залучається правонаступник первинного позивача: Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області (м.Кіровоград вул. Дзержинського 84/37).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ.

Згідно статті 37 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до місцевих або господарських судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктом „б” частини 1 статті 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів щодо державного контролю за використанням і охороню земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів, територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Водним кодексом України передбачено, що всі води (водні об’єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Відповідно до статті 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об’єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно вимог статей 15, 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов’язані, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, видача якого відноситься до відання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Працівниками державної екологічної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Калниболотською сільською радою. В ході перевірки встановлено, що в період часу з 01.01.2004 року по 30.08.2007 року відповідач без отримання в органах Міністерства екології та природних ресурсів України дозволу на спеціальне водокористування здійснював забір підземної прісної води для подальшого водопостачання населенню, чим порушив вимоги статей 15, 44 Водного кодексу України. На підставі викладеного складено акт № 05-8- 90 від 30.08.2006 року.

Відповідно до розрахунків, проведених Державним управлінням екології та природних ресурсів в Кіровоградській області сума збитків, завданих довкіллю внаслідок здійснення самовільного водокористування відповідачем становить 22096 грн. 32 коп. Внаслідок зазначених дій відповідачем завдана матеріальна шкода державі в сумі 22096 грн. 32 коп., яка згідно статті 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища ” підлягає стягненню та зарахуванню до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, за поданням органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги прокурора підлягають до часткового задоволення враховуючи наступне. Факт самовільного, без належного дозволу здійснення водокористування відповідачем повністю доведено матеріалами справи та не оспорюється відповідачем. Однак, господарський суд не може погодитись з висновками проведеної перевірки про обсяги використаної для подачі води електричної енергії, оскільки відповідачем 22.09.2006 року на адресу Державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області за №120 направлено довідки постачальника енергії ВАТ “Кіровоградобленерго” по точках обліку спожитої відповідачем електричної енергії за період з листопада 2003 року по квітень 2006 року включно, що використовувалась для подачі води (Історія споживання по точках 6,8,11,7), з яких вбачається, що фактично було використано 160994 кВт/год електроенергії для приведення в дію згідно до акту перевірки №05-8-90 від 30.08.2006 року насосів ЕЦВ-6 продуктивністю 6 куб.м води за годину, тобто на підставі цих відомостей можна зробити висновок про те, що відповідач на потреби водозабезпечення населення без спеціального дозволу на водокористування витратив 160994 куб.м води з підземних запасів.

Крім того, господарський суд не погоджується з проведеним державним інспектором Управління охорони навколишнього природного середовища розрахунком розміру відшкодування збитків щодо застосування тарифу на воду в розмірі 9,32 коп/ куб.м, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1999 року №836 “Про затвердження нормативів збору за спеціальне водокористування затверджено нормативи збору за спеціальне водокористування згідно з додатками 1-9 та введено їх в дію з 01.07.1999 року та згідно до додатку №7 для Кіровоградської області встановлено норматив збору за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод підприємствами житлово- комунального господарства в розмірі 2,796 коп. за кубічний метр. Приймаючи до уваги, що в акті №05-8-90 від 30.08.2006 року зазначено про використання водних ресурсів для забезпечення населення села питною водою з допомогою водогону, який перебуває на балансі сільської ради, для розрахунку спричинених збитків необхідно застосовувати норматив збору в розмірі 2,796 коп/куб метр, а розмір спричинених збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів складе: 160994 куб.м Х 0,02796=4501 грн.39 коп.

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги викладені в запереченні відповідача розрахунки про використання електричної енергії в розмірі 91817 кВт/год та втрати при трансформації електричної енергії, оскільки ним не подано доказів про балансову належність та розподіл ліній електропостачання, а приведені в довідках постачальника відомості про обсяги спожитої електричної енергії визначають спожиту енергії безпосередньо на об'єктах водопостачання. Визнання відповідачем суми спричинених збитків в результаті водокористування без спеціального дозволу в розмірі 5523 грн. також не приймається судом до уваги та розцінюється як необґрунтоване, оскільки відповідач невірно застосував тариф на оплату за використану воду в розмірі 0,0932 коп/куб.м. При цьому господарський суд виходить з припису ст.43 ГПК України про те, що визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги і заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Господарський суд також не приймає до уваги заперечення відповідача щодо неправильного визначення прокурором та позивачем часу за який проводилось водокористування починаючи з 01.11.2003 року, оскільки рішення Кальниболотської сільської ради №65 від 05.01.2004 року про прийняття на баланс сільської ради водопостачання з 01.01.2004 року протирічить акту передачі від 25.11.2003 року про передачу водопроводу від СВК “Україна” на баланс сільської ради (а.с.22). Крім того, представник відповідача Михалевський В.А. в присутності якого 30.08.2006 року проводилась перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства без будь-яких зауважень чи доповнень підписав акт №05-8-90 з якого вбачається, що водопровід та артсвердловина передані на баланс Кальниболотської сільської ради згідно акту передачі від 02.11.2003 року і з цієї дати сільська рада постачає воду населенню села та приймає плату за використану воду, тобто на погашення боргу за використану електроенергію. Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області №15-1903 від 26.03.2007 року Кальниболотська сільська рада має форму комунальної власності, тому господарський суд при застосуванні тарифу вийшов з того, що водопостачання відповідачем здійснювалось на житлово- побутові потреби населення, а відповідач виступає в якості надавача цих послуг населенню.

Поряд з цим, господарський суд залишає без задоволення клопотання відповідача , яке надійшло через канцелярію господарського суду 27.03.2007 року про припинення провадження у справі у зв'язку з тим, що господарським судом раніше вже розглядалась справа №17/16 про той же спір і було прийняте рішення по справі, оскільки ухвалою господарського суду по справі №17/16 від 15.02.2007 року припинялось провадження у справі за позовом прокурора Новоархангельського району в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів Кіровоградської області до Кальниболотської сільської ради про стягнення 22096 грн. 32 коп. у зв'язку з тим, що судом було отримано заяву прокурора про відмову від позову , яка мотивована помилковістю визначення позивача. Відмову було прийнято судом і провадження по справі припинено. Однак, на час надходження клопотання відповідача про припинення провадження у справі на виконання наказу Мінприроди України 3540 від 12.12.2007 року проведено реорганізацію Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області та шляхом виділення створено нову юридичну особу Державну екологічну інспекцію в Кіровоградській області, яка відповідно до п.9 “Положення про державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області” вживає у встановленому порядку заходів досудового врегулювання спору та подає позови про відшкодування витрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства, яку судом було визнано позивачем по справі, а у відповідності до ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Зважаючи на викладені обставини господарський суд задовольняє позовні вимоги прокурора Новоархангельського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області частково, призначає до стягнення з Кальниболотської сільської ради збитків у розмірі 4501 грн.39 коп.

Судові витрати по справі згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 5, 20, 47 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.. 2, 15, 44 Водного кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Калниболотської сільської ради с.Калниболот Новоархангельського району Кіровоградської області р/р 35413021001592 в УДК м.Кіровограда МФО 823016 код 04367016 на користь Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області м.Кіровоград суму спричинених збитків в розмірі 4501 грн.39 коп., зарахувавши кошти на рахунок Кальниболотської сільської ради с.Калниболот Новоархангельського району Кіровоградської області р/р 33116331700280 в УДК в Новоархангельському районі МФО 823016 код 24062100

Наказ видати.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Калниболотської сільської ради с.Калниболот Новоархангельського району Кіровоградської області р/р 35413021001592 в УДК м.Кіровограда МФО 823016 код 04367016

в доход Державного бюджету,Отримувач коштів : УДК у м.Кіровограді Банк отримувача ГУДКУ у Кіровоградській області МФО: 823016 р/р 31115095700002, код 24145329 код бюджетної класифікації: 22090200 „Державне мито, не віднесене до інших категорій” державне мито в сумі 102 грн.

Наказ видати.

Стягнути з Калниболотської сільської ради с.Калниболот Новоархангельського району Кіровоградської області р/р 35413021001592 в УДК м.Кіровограда МФО 823016 код 04367016 на користь Отримувач коштів : УДК у м.Кіровограді Банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області МФО: 823016 р/р 31218259700002, код 24145329, код бюджетної класифікації: 22050000 "Оплата витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справ у судах" витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя