Вирок № 68128074, 07.08.2017, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/683/17

Номер провадження № 1-кп/708/67/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2017 року

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючої - судді Ткаченко С.Є.

при секретарі - Тендітній Л.В.,

з участю прокурора - Курила Р.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Любомирка Олександрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, вдівця, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

17 червня 2016 року о 8 год. 35 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись заднім ходом в забороненому місці, а саме на перехресті вул. М. Залізняка - вул. П. Антоненка в м. Чигирині, рухаючись заднім ходом з вул. П. Антоненка через перехрестя до вул. М. Залізняка, грубо порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху; для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб; та п. 10.10 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в'їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю; не переконався, що під час руху автомобіля він не створить небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху, грубо проігнорував заборону руху транспортних засобів заднім ходом на перехрестях, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка рухалася по вул. М. Залізняка поблизу вказаного перехрестя.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді травми правого гомілково-ступневого суглобу з переломом обох кісточок, раною м'яких тканин гомілково-ступневого суглобу, що згідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/454 від 15.03.2017 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково та пояснив суду, що, здаючи назад, він випадково зачепив потерпілу, але, якби вона дотримувалася правил, то цього б не було.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується наступними доказами:

показами потерпілої про те , що вранці того дня вона йшла до сина і на дорозі нікого не було. Раптом її щось вдарило і вона впала додолу, після чого почала кричати, бо обвинувачений гальмував по її нозі і, продовжуючи буксувати, розтрощив їй кістку;

показами свідка ОСОБА_5 про те, що вона працює в приймальному відділенні Чигиринської ЦРЛ і в той день перебувала на чергуванні та передавала на номер 102 дані по ДТП;

показами свідка ОСОБА_6 про те, що вона йшла на роботу і побачила, як автомобіль на великій швидкості рухався з вулиці Антоненка на вулицю Чехова (М.Залізняка)заднім ходом для розвороту на перехресті, а потім різко зупинився і відкрилися дверцята з обох сторін, після чого обвинувачений та ще якась жінка почали витягувати потерпілу з-під автомобіля;

результатами протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, під час якого зафіксовано положення автомобіля ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1 в момент скоєння ДТП (а.п. 6-10);

даними висновку експерта № 4/1116 від 15.08.2016 року, згідно до якого до моменту ДТП деталі ходової частини рульового керування та робочої гальмової системи автомобіля ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1, перебували в працездатному (робочому) стані (а.п.22-25);

даними висновку судово-медичної експертизи № 02-01/454 від 15.03.2017 року, згідно до якого у ОСОБА_1 мали місце наступні тілесні ушкодження: травма правого гомілково-ступневого суглобу з переломом обох кісточок, раною м'яких тканин гомілково-ступневого суглобу, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; травма правого колінного суглобу з саднами м'яких тканин суглобу, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказані травми виникли від дії тупих предметів та по давності виникнення можуть відповідати часу скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.п.56-57);

результатами слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6І від 26.05.2017 року, яка відтворила обставини скоєння ДТП та заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень (а.п.74-78);

результатами протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 від 26.05.2017 року, де він відтворив обставини скоєння ДТП (а.п.79-83);

даними висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/1171 від 27.06.2017 року, відповідно до якого в дорожній обстановці, яка склалася на момент дорожньо-транспортної пригоди, за обставин, зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, в діях водія автомобіля ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.9 та п. 10.10 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та на виконання яких перешкод технічного характеру він не мав (а.п.91-93).

Оцінюючи докази в їх сукупності шляхом повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що обвинувачення знайшло своє підтвердження і кваліфікує дії обвинуваченого по ч.1 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Доводи обвинуваченого в частині того, що в тому, що сталося є і вина потерпілої, нічим документально не підтверджено та спростовуються як показами самої потерпілої, в яких вона зазначила, що йшла по самому краю дороги, так і даними слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6, до того ж це не звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Більше того він визнав, що дійсно допустив порушення правил дорожнього руху.

А тому невизнання своєї вини обвинуваченим в повному обсязі суд розцінює як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Суд не може визнати щире каяття як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, вказану в обвинувальному акті, оскільки в судовому засіданні дана обставина не знайшла свого підтвердження через відсутність дійсного щирого каяття з боку обвинуваченого, який своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не вбачає.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.

З врахуванням викладеного та беручи до уваги, що злочин вчинено з необережності, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у вигляді штрафу.

Крім того суд за наявних обставин вважає можливим застосувати до обвинуваченого додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілою не заявлений.

Цивільний позов прокурора суд вважає можливим задовольнити та стягнути з обвинуваченого на користь Чигиринської районної ради витрати на лікування потерпілої в Чигиринській ЦРЛ в сумі 7068,65 грн. та на користь Черкаської міської ради витрати на лікування потерпілої в КНП «Перша Черкаська міська лікарня» в сумі 2737,50грн. у відповідності до ст. 1206 ЦК України.

Речовий доказ по кримінальному провадженню - автомобіль ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1 - необхідно залишити в обвинуваченого.

На підставі викладеного та, керуючись ст., ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання - штраф в розмірі трьох тисяч чотирьохсот гривень, що буде становити двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Цивільні позови прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь Чигиринської районної ради кошти, витрачені Чигиринською центральною районною лікарнею на лікування потерпілої ОСОБА_1, в сумі сім тисяч шістдесят вісім гривень 65 копійок та зарахувати їх на рахунок: отримувач УК у Чигиринському районі /Чигиринський район/ 24060300, код 36783194, р/р 31417544700532, МФО 854018, банк одержувач ГУ ДКСУ у Черкаській області, призначення платежу - відшкодування видатків за період з 17.06.2016 року по 21.07.2016 року, з 05.08.2016 року по 15.08.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь Черкаської міської ради кошти, витрачені КНП «Перша Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради на лікування потерпілої ОСОБА_1, в сумі дві тисячі сімсот тридцять сім гривень 50 копійок та зарахувати їх на ГУДКСУ у Черкаській області, код 02004947, р/р 35419001042276, МФО 854018, призначення платежу - відшкодування видатків за період з 21.07.2016 року по 05.08.2016 рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу в сумі шістсот шістдесят гривень 30 коп. та витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи в сумі триста дев'яносто п`ять гривень 48 коп.

Речовий доказ - автомобіль ВАЗ 21074, державний номерний знак НОМЕР_1 - залишити в ОСОБА_3.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому, потерпілій, її представнику та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуюча