Ухвала суду № 68128037, 02.08.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/713/17

Провадження № 2-з/752/156/17

У Х В А Л А

02.08.2017 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шкірай М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд -

Встановив

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Євроінс Україна» про стягнення невиплаченої заробітної плати за контрактом.

02.08.2017 року позивач звернулась до суду із вказаною заявою, в якій просила на нерухоме майно, а саме групу нежитлових приміщень № 237, в літері А, загальною площею 503, 4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: НОМЕР_1, що належить на праві власності ПАТ «СК «Євроінс Україна» (правонаступник ПАТ «ХДІ страхування», код ЄДРПОУ 22868348) в межах суми позовних вимог 18 913 716 грн. 97 коп.,з яких - 526 209, 09 доларів США, що станом на 01.08.2017 року за офіційним курсом НБУ становить 13 602 504 грн. 98 коп. заборгованість з трудовим контрактом та 5 311 211 грн. 99 коп. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Заява мотивована тим, що у зв'язку з невжиттям заходів забезпечення позову може бути утруднено виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки останнім часом показники стабільності господарської діяльності ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОІНС УКРАЇНА» знизилися, останнє має намір відчужити об'єкти нерухомості.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

З роз'яснень Пленуму Верховного суду України викладених в п. 4 постанові № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з урахуванням збільшення позовних вимог заявлено стягнення з відповідача грошових коштів вимоги грошових коштів у розмірі 18 913 716 грн. 97 коп.,з яких - 526 209, 09 доларів США, що станом на 01.08.2017 року за офіційним курсом НБУ становить 13 602 504 грн. 98 коп. заборгованість з трудовим контрактом та 5 311 211 грн. 99 коп. - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Група нежитлових приміщень № 237 в літ. А, загальною площею, 503,4 кв.м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, які не є предметом даного спору і коштують 26 918 000 грн., що значно перевищує розмір позовних вимог, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем заходи забезпечення не є співмірними.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу на праві власності належить ряд інших об'єктів нерухомого та рухомого майна, тобто наявне майно в межах ціни позову, на яке за наявності для цього підстав, може бути накладено арешт з урахуванням принципу співмірності та без завдання шкоди діяльності юридичної особи.

Також в порушення вимог ч. 3 ст. 151 ЦПК України та з огляду на зазначені положення постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року, в заяві про забезпечення позову, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, не наведено всіх необхідним відомостей, потрібних для забезпечення позову, а саме не наведено обґрунтування існування високої ймовірності відчуження відповідачем вказаної групи нежитлових приміщень, про що йдеться в заяві про забезпечення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 151, 153, 208-210 ЦПК України, -

Ухвалив

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя