Ухвала суду № 68122935, 31.07.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/13010/13-а

Провадження № 2-а/638/404/17

31 липня 2017 м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Наумової С.М.,

При секретарі Крупенко Л.С.

розглянувши у відкритому судому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова заяву про винесення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Дзержинський ВДВС Харківського МУЮ), Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, третя особа - Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною і скасувати постанову державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ від 10 жовтня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачу, визнати бездіяльність державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ протиправною і стягнути з Державного бюджету України на її користь моральну шкоду у розмірі 32 886 грн. Крім того, просила суд судові витрати покласти на відповідача.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року позов задоволено частково. Визнано дії Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ протиправними. Скасовано постанову державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ від 10 жовтня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню №32961720. Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

11 серпня 2014 року ОСОБА_1 подала до суду заяву щодо прийняття додаткової постанови, в якій просила прийняти рішення щодо розподілу судових витрат, а саме: стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 3140,36 грн, а також визнати бездіяльність державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ протиправною.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року, у задоволенні заяви про прийняття додаткової постанови відмовлено. Виправлено описку в постанові Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року і викладено абзац 2 резолютивної частини в такій редакції: «Визнати бездіяльність державного виконавця Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_2 протиправною».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 березня 2017 року Ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 вересня 2015 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року скасувати, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення в частини розподілу судових витрат.

ОСОБА_1, в судове засідання не зявилась, надала суду заяву в якій просила слухати справу за її відсутністю, заяву підтримала, просила її задовольнити.

Представник Головного управлiння державної казначейської служби України в Харкiвськiй областi в в судовому засіданні заперечував проти винесення додаткового рішення.

Представник Дзержинського ВДВС ХМУЮ в судове засiдання не з'явився, про час i мiсце слухання справи був повiдомлений належним чином.

Відповідно до ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослiдивши матерiали справи, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 в частинi винесення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 просила суд, зокрема, судові витрати покласти на відповідача. Для підтвердження понесених судових витрат надала до суду відповідні документи, які підтверджують витрати, повязані з наданням правової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 1 частини 3 вказаної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Частинами 1, 3 статті 94 КАС України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (в редакції чинній на час вирішення судами спору) розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З мотивувальної та резолютивної частин постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 липня 2014 року видно, що питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.

Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи видно, що для підтвердження понесених судових витрат, ОСОБА_1 подала до суду копію договору про надання правової допомоги від 10 вересня 2013 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01/7/14 від 01 липня 2014 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 18 липня 2014 року (а.с. 144-146).

Із змісту вказаного договору видно, що його предметом є послуги адвоката ОСОБА_3 по наданню ОСОБА_1 правової допомоги, яка повязана з вирішення і спору за позовною заявою ОСОБА_1 до Дзержинського ВДВС Харківського МУЮ, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання протиправною і скасування постанови державного виконавця від 10 жовтня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувану, визнання бездіяльності державного виконавця протиправною і стягнення моральної шкоди.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 18 липня 2014 року, ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 такі види послуг:

- консультації і розяснення по правовим питанням, що стосуються предмету спору;

- довідки по законодавству і судової практики, що стосуються предмету спору;

- здійснив систематизацію і аналіз матеріалів, що стосуються предмету спору;

- склав пояснення до позовної заяви, заяву про збільшення позовних вимог, підготував текст виступу в суді, додаткові пояснення, клопотання, заяви та інші документи правового характеру.

Також з цього акту вбачається, що юристом втрачено 12 повних робочих днів на надання правової допомоги, із розрахунку 8-ми часового робочого дня та згідно квитанції до прибуткового касового ордеру на підставі договору про правову договору ОСОБА_1, сплачено 4640 грн.

Тому заява позивача підлягає задоволенню, оскільки компенсація витрат на праву допомогу, яку просить стягнути позивач, не перевищує граничного розміру встановленого Законом України ««Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (в редакції чинній на час вирішення судами спору) та данні витрати підтвердженні належними доказами.

Керуючись статтями 87, 94, 98, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» ,

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1 Борисiвни про винесення додаткової постанови в частині розподілу судових витрат - задовольнити.

Присудити ОСОБА_1 Борисiвни за рахунок бюджетних асигнувань Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції судові витрати повязанні з наданням правової допомоги в розмірі4640 (чотири тисячі шістсот сорок) гривень 00 копійок .

Ухвалу може бути оскаржено до адміністративного апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів.

Головуючий