Вирок № 68122152, 02.08.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

434/3609/17

1кп/415/541/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

в складі головуючого - судді Луньової Д.Ю.,

за участю прокурора Немитих М.І.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Прогрес, Правдинського району, Калінінградської області, РФ, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працює, зареєстрованого на постійне місце проживання: АДРЕСА_1, проживає: АДРЕСА_2, раніше судимого:10 травня 1995 року Зарічним районним судом м. Суми за ст. 140 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі, 2 вересня 1996 року Зарічним районним судом м. Суми за ст. 140 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, 15 січня 2001 року Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст. 15,185 ч.2, ст. 141 ч. 2, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі (враховуючи зміни вироку відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.10.01 року); 26 серпня 2004 року Зарічним районним судом м. Суми за ст. 185 ч.ч.2,3 , ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч.3, ст. 186 ч.2, ст. 357 ч. 3 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 71 КК України - остаточно 4 роки 20 діб позбавлення волі;29 липня 2009 року Стаханівським міським судом Луганської області за ст. 185 ч. 2, ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі;12 травня 2010 року Зарічним районним судом м. Суми за ст. 390 КК України до 6 місяців арешту;20 серпня 2013 року Кам'янобрідським районним судом м. Луганська за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі; 1 листопада 2013 року Кам'янобрідським районним судом м. Луганська за ст. 263 ч. 1 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; 13 травня 2014 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ст. 185 ч 3 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно, шляхом часткового складання - 4 роки 3 місяця позбавлення волі;23.01.2017 року звільнений з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2, повторно, у період часу з 28.01.2017 р. по 30.01.2017 р. в ранковий час, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до приміщення літньої кухні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, шляхом виставлення віконної рами, звідки таємно викрав належне потерпілій ОСОБА_1 майно: дві чавунні пічні пліти, загальною вагою 28 кг, металеву драбину, довжиною 4 метри і вагою 20 кг, які становлять для потерпілої цінність, як лом чорного металу, загальною вагою 48 кг, вартістю 182, 40 грн.; шліфувальну машинку торгової марки «Stern» модель «AG125C+» вартістю 517 грн. згідно висновку експерта, тим самим завдав потерпілій ОСОБА_1 майнову щкоду на загальну суму 699 грн. 40 коп. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Викладені обставини обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, тому , з урахуванням позиції обвинуваченого і думки інших учасників кримінального провадження, які вважали недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч.3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений вину визнав повністю, пояснив, що оскільки йому були потрібні гроші, у період часу з 28.01.2017 р. по 30.01.2017 р., більш точної дати він не пам'ятає, переконавшись, що у домоволодінні на вулиці Половецькій нікого немає, проник через паркан на територію домоволодіння, потім видавив віконну раму та потрапив у приміщення літньої кухні, там зняв чавунні плити з пічки, забрав їх, а також «болгарку» (шліфувальна машинка) та металеву дробину, які потім відніс на пункт прийом металобрухту, за що отримав близько 150 грн., які потратив на себе.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що домоволодіння за адресою АДРЕСА_3, використовується її родиною, як дача. Прийшовши наприкінці січня, більш точної дати не пам'ятає, перевірити це домоволодіння, вона з чоловіком побачила, що віконна рама виставлена та стоїть біля стіни літньої кухні, перевіривши наявність майна, вони виявили пропажу чавунних пічних плит, шліфувальної машинки та металевої дробини, про що написали заяву до поліції.

Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд враховує ступень тяжкості і характер вчиненого, особу обвинуваченого: раніше судимого, за місцем проживання характеризується позитивно, на наркологічному обліку та психіатричному обліку не перебуває. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття; обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При таких обставинах суд вважає доцільним призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, але вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Підстав щодо заміни або скаування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання суд не вбачає.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Постановою слідчого від 21.02.2017 р. у даному кримінальному провадженні було визнано речовим доказом металеву дробину, довжиною 4 метри та вагою 20 кг, яка була вилучена під час огляду місця події. Згідно наявної розписки, металева дробина передана для зберігання потерпілій ОСОБА_1 та є її власністю, а тому на підставі ст. 100 КПК України має бути залишена власнику.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням трасологічної експертизи, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ МВС України № 19/113/6-2/144-д від 16.02.2017 р. складає 879 грн. 60 коп., а також на залучення експертів у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи , що згідно довідки Луганського НДЕКЦ МВС України № 19/113/9-3/173-д від 22.02.2017 р. складає 351,84 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави .

На підставі викладеного, Ккруючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести )місяців позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України ОСОБА_2 від призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановити іспитовий строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців; згідно ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтись на реєстрацію в уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання, повідомляти про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу даного органу.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням трасологічної експертизи в сумі 879 (вісімсот сімдесят дев'ять)гривень 60 копійок та процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням товарознавчої експертизи в сумі 351 (триста п'ятдесят одна)гривня 84 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ - металеву дробину, довжиною 4 метри, вагою 20 кг - залишити потерпілій ОСОБА_1.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді особистого зобовязання залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова