Ухвала суду № 68122041, 03.08.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/351/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л.І.

Категорія 263 Доповідач в колегії апеляційного суду Осєтров В. І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2017 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Осєтрова В.І.,

суддів: Кабанової В.В., Гончара В.М.,

з участю секретаря - Яременко З.А.,

прокурора - Гаврилюка Р.В., захисників - Грицини В.І., Коротича В.А., підозрюваного - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 25 липня 2017 року.

Цією ухвалою стосовно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кропивницький, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

відмовлено у зміні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області, звернувся до слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда з клопотанням, яке погоджено із прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області Гаврилюком Р.В., в якому просив змінити раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 112 000 грн. на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

В обгрунтування клопотання зазначив, що СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016120000000167 від 19.12.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 сг. 263, ч. 1 сг. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.

08.07.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10.07.2017 року до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 112 000 грн. з покладенням на нього обов'язків, які зазначені в даній ухвалі.

10.07.2017 року підозрюваний ОСОБА_5 вніс заставу на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області в сумі 112 000 грн. та був звільнений з-під варти.

Достовірно знаючи про заборону спілкування з іншими підозрюваним у даному

кримінальному провадженні, підозрюваний ОСОБА_5 15.07.2017 року близько 10:06 год. зустрівся з іншим підозрюваним ОСОБА_7 за адресою: м. Кропивницький, вул.В.Шульгіних в приміщенні кафе «Старий Круг». Зустріч підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_5 підтверджується відеозаписом з камер спостереження даного закладу, протоколом огляду диску з відеозаписом зустрічі та матеріалами, які надійшли з УКР КП ГУНП в області. Зважаючи, що підозрюваний ОСОБА_5 порушив обов'язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях, вважає за необхідне змінити останьому запобіжний захід на тримання під варту, а заставу звернути в дохід держави.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.07.2017 року в задоволенні вказаного клопотання слідчого було відмовлено. Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вказав, що даним клопотанням не підтверджується наявність об'єктивної необхідності такого втручання у права і свободи підозрюваного, як зміна підозрюваному запобіжного заходу на тримання під вартою. Надані прокурором оптичні диски з відеозаписами на доказування факту зустрічей та спілкування підозрюваного ОСОБА_5 з іншими підозрюваними по вказаному кримінальному провадженню є недопустимим доказом, оскільки матеріали клопотання не містять відомостей щодо отримання цих доказів у відповідності з вимогами кримінального-процесуального закону.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити клопотання слідчого і змінити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 112 000 грн. на запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого щодо зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 безпідставно визнав недопустимими доказами відеозапис з камер спостереження в приміщенні кафе «Старий Круг», протокол огляду диску з відеозаписом, протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які підтверджують факт порушення підозрюваним ОСОБА_5 обов'язку утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними по кримінальному провадженні, крім участі у процесуальних діях, який було покладено ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10.07.2017 року.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_5 та діючих в його інтересах захисників - адвокатів Грицину В.І. Коротича В.А., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу, які надійшли із районного суду, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися у порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які: виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Дослідивши обґрунтування та матеріали клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_5, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя належним чином перевірив доводи викладені у клопотанні слідчого про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Кіровоградській області

здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016120000000167 від 19.12.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.

08.07.2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, відповідно до якої ОСОБА_5 вчинив зберігання, придбання вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

10.07.2017 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда стосовно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб із визначенням розміру застави в сумі 112 000 грн., яку було сплачено 10.07.2017 року.

При внесенні застави та звільненні з-під варти, згідно вказаної ухвали слідчого судді, на підозрюваного ОСОБА_5 було покладено обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, утримуватись від спілкування зі свідкми та іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.

Роз'яснено ОСОБА_5, що відповідно до ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається у дохід держави.

21.07.2017 року було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до якої ОСОБА_5 вчинив зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України та незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропної речовини, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Разом із тим, надані стороною обвинувачення докази на підтвердження факту порушення підозрюваним ОСОБА_5 умов застави, а саме, обов'язку утримуватись від спілкуваня з іншими підозрюваними по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях, оптичні диски з відеозаписами зустрічі з підозрюваним ОСОБА_8, протокол результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуальне спостереження за особою, не можуть бути визнані допустимими доказами.

За приписами ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1, 2 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Слідчим та прокурором не було доведено факту отримання вказаних відеозаписів з камер спостереження в приміщенні кафе «Старий Круг», у порядку визначеному главою 15 КПК України, через інститут тимчасового доступу до речей і документів, а тому слідчий суддя суду першої інстанції, дійшов правильного висновку, щодо визнання вказаного доказу недопустимим.

Не є належним і допустимим доказом протокол результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження з фіксацією зустрічі підозрюваного ОСОБА_5 та підозрюваного ОСОБА_7, оскільки у матеріалах клопотання відсутнє рішення суду на підставі, якого проводилась негласна слідча (розшукова) дія - візуальне спостереження.

З наявного у матеріалах клопотання протоколу проведення негласного візуального контролю із застосуванням технічних засобів вбачається, що спостереження проводилась за підозрюваним ОСОБА_5, у період з 14.07.2017 року по 18.07.2017 року, проте як вбачається із самого протоколу, спостереження проводилось і 19.07.2017 року, що знову ж таки викликає сумніви у правомірності застосування такого обмеження прав людини як втручання у приватне життя шляхом негласного візуального контролю із застосуванням технічних засобів, а тому виключає використання вказаного протоколу як доказу у справі.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є і посилання слідчого, що підозрюваний ОСОБА_5, перебуваючи на заставі з 10 липня 2017 року, достовірно знав про те, з ким слід утримуватись від спілкування із підозрюваних по даному кримінальному провадженню, оскільки ні у пред'явленій підозрі від 08.07.2017 року та від 21.07.2017 року, ні у самій ухвалі слідчого судді Ленінського районного суду м.Кіровограда від 10.07.2017 року не зафіксована будь-яка інформація стосовно інших підозрюваних по даному кримінальному провадженню, з конкретним визначенням такої особи.

Між тим, як слушно зауважено слідчим суддею, прокурор і слідчий у клопотанні просять змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишаючи поза увагою той факт, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на запобіжному заході у вигляді застави, який змінити вони не просили. Вказаний факт, в свою чергу, також свідчить про законність та обґрунтованість прийнятого рішення слідчим суддею.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, а тому ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.07.2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 194, 200, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Гаврилюка Р.В., залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.07.2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого ВР ЗЗС СУ ГУНП в Кіровоградській області Балаєнка М.С. - про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: підписи

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області В.І. Осєтров